Структура фітомаси дерев хвойних порід та фізіолого-біохімічні особливості її формування

  • I. Terela Національний лісотехнічний університет України
  • N. Kendzyora Національний лісотехнічний університет України
  • V. Zaika Національний лісотехнічний університет України
Ключові слова: хвойні породи, фітомаса, зола, зольні елементи, пластидні пігменти, Розточчя

Анотація

Досліджено ріст сосни звичайної, ялини європейської, модрини європейської в 2-6-річних лісових культурах та формування фітомаси, накопичення золи і зольних елементів у різних органах і частинах дерев, а також особливості біосинтезу пластидних пігментів в умовах свіжої грабово-соснової судіброви Львівського Розточчя. Встановлено інтенсивне збільшення росту та нагромадження фітомаси деревами хвойних порід в часі. Маса дерев сосни в культурах від 2 до 6 років збільшується в 38 разів, ялини - в 54 рази, а модрини - в 11 разів. Коефіцієнт абсолютно сухої речовини у фітомасі хвойних рослин знаходиться в межах 0,27-0,56 і залежить від деревної породи та фракції фітомаси. Хвойні породи характеризуються більш інтенсивним накопиченням надземної фітомаси, яка у них становить 83,4-88,9 % від маси дерева. Концентрація золи у хвої деревних порід змінюється в межах 13,70-47,30, у пагонах з корою – 9,30-23,40, у стовбурі з корою – 8,96-14,80 і в кореневій системі – 11,32-38,00 мг/г абс. сух. маси. Високий вміст калію, кальцію і фосфору виявлено у хвої деревних порід. Коренева система, пагони і стовбур мають значно нижчий вміст зольних елементів. Сумарний вміст пігментів у хвої сосни, ялини і модрини становить 2,55-5,26 мг/г абс. сух. маси, в тому числі зелених пігментів – 1,96-4,03 мг/г абс. сух. маси. Вміст каротиноїдів порівняно з хлорофілами виявився в 3-5 разів меншим і становить 0,52-1,18 мг/г абс. сух. маси. В синтезі 1 г сухої органічної речовини молодих дерев сосни, ялини і модрини бере участь 0,8-1,3 мг хлорофілів.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

 

Місце роботи автора

 

 

 

Місце роботи автора

 

 

 

Посилання

1. Анализ продукционной структуры древостоев / [отв. ред. С.Э. Вомперский, А.И. Уткин]. − М.: Наука, 1988. − 240 с.
2. Гришина Л.А. Учет биомассы и химический анализ растений: учебное пособие / Л.А. Гришина, Е.М. Самойлова. – М.: МГУ, 1971. – 100 с.
3. Завялова Н.С. Содержание пигментов и закономерности их распределения у ряда древесных пород как фактор продукционного процесса / Н.С. Завялова // Тезисы докладов „Проблемы физиологии и биохимии древесных растений”. – Петрозаводск, 1989. – С. 33-34.
4. Казимиров Н.И. Биологический круговорот веществ в ельниках Карелии / Н.И. Казимиров, Р.М. Морозова. – Л.: Наука, 1973. – 175 с.
5. Лакида П.І. Фітомаса лісів України: монографія / П.І. Лакида. – Тернопіль: Збруч, 2001. – 256 с.
6. Москалюк Т.А. Первичная продуктивность и биологический круговорот в лиственничниках севера Дальнего Востока / Т.А. Москалюк, А.А. Пугачев // Лесоведение. – 2007. – № 6. – С. 55-64.
7. Обмен веществ и энергии в сосновых лесах Европейского Севера / [Волков А.Д. , Зябченко С.С. , Иванчиков А.А. и др.]; отв. ред. Н.И. Казимиров. – Л.: Наука, 1977. – 304 с.
8. Руководство по анализам кормов / [Бунто Н.Д. , Глунцов Н.Н. , Михайлов Н.Н. и др.]; отв. ред. Л.М. Державин. – М.: Колос, 1982. – 58 с.
9. Тимофеев В.П. Продуктивность лесных насаждений в молодом возрозросте / В.П. Тимофеев // Лесоведение. – 1970. – № 6. – С. 3-13.
10. Шлык А.А. Определение хлорофиллов и каротиноидов в экстрактах зеленых листьев / А.А. Шлык // Биохимические методы в физиологии растений. – М.: Наука, 1971. – С. 154-170.
11. Matthews G. The Carbon Contents of Trees / G. Matthews // Forestry Commission. Tech. Paper 4. – Edinburgh, 1993. – 21 p.
Опубліковано
2014-11-27