Вплив попелу з біомаси на ріст зернових культур

  • Anita Zapałowska Університет в Жешуві
  • Krzysztof Kuglarz Західнопоморський технологічний університет, Щецин
  • Ulyana Bashutska Національний лісотехнічний університет України
Ключові слова: біомаса, летка зола, мінерально-органічне добриво

Анотація

На даний час у Польщі спостерігається інтенсивне будівництво комплексів для спалювання біомаси. У найближчі два-три роки це може спричинити нагромадження більше 200 000 тонн попелу з біомаси як побічного продукту процесу спалювання. Попіл з біомаси має окремі позитивні властивості, зокрема, високий рН, високий вміст К та Са, середній вміст Mg, P та деяких мікроелементів. Це може розглядатися як джерело корисного матеріалу для покращення режиму кислотності грунту і складові компоненти органічно-мінеральних добрив для живлення рослин. У попередньому експерименті, де оцінено вплив золи на схожість насіння рослин та їх первинний ріст, негативного ефекту не спостерігалося, але необхідним є безперервний моніторинг хімічного складу золи та її хімічної реакції, які можуть змінюватись в широких межах залежно від типу горіння і спалюваного матеріалу. Дослідження представляє результати експерименту із встановлення особливостей росту й розвитку різних рослин у горщиках, на грядках та в полі. Отримані фактичні дані показують, що попіл не здійснює негативного впливу на проростання насіння рослин, початковий ріст сходів та фізіологічні процеси у листках.

Біографія автора

Місце роботи автора

 

 

 

Посилання

[1] Van Alkemade M.M.C., Loo S., Sulilatu W. F. 1999. Exploratory investigation into the possibilities of processing ash produced in the combustion of reject wood. TNO Institute of Environmental Sciences, Energy Research and Process Innovation Apeldoorn, The Netherlands.
[2] Bielińska J., Meller E., Stankowski S., Wołoszyk Cz. 2010. Possibilities of utilization of ashes from biomass. Proceedings of the International Scientific and Practical Workshop „Ashes from TPPS removal, transport, processing, landfilling”, 22-23 April 2010 y. Moscow, 135-138.
[3] Codling E.E., Chaney R. L., Sherwell J. 2002. Poultry litter ash as a potential phosphorus source for agricultural crops J.Evviron. Qual. 31: 954- 961.
[4] Demeyer A., Nkana J. C.V., Verloo M.G. 2001. Characteristics of wood ash and influence on soil properties and nutrient uptake: an overview. Bioresour. Technol. 77:287- 295.
[5] Insam H., Knapp B.A.2011. Recycling of biomass ashes. Springer- Verlag Berlin Heidelberg.
[6] Kubica K., Robak J., Kubica S. 2003. Otrzymywanie kompaktowych materiałów o charakterze użytkowym z popiołów lotnych i osadów ściekowych. Rekultywacja Terenów Zdegradowanych. 10- 11 kwietnia 2003 roku. Big Sp. z o.o., strony: 25-31.
[7] Land-und forstwirtschaftlicheNutzung von Biomasseaschen. AustrianBioEnergy Centre 2005. Sprawozdanie z projektu.
[8] Mandre M. 2006. Influence of wood ash on soil chemical composition and biochemical parameters of young Scots pine. Proc. Estonian Acad. Sci. Biol. Ecol. 55(2): 91- 107.
[9] Murkowski A., Stankowski S., 2002.Wykorzystanie składników popiołu węglowego do nawożenia roślin pszenżyta. Folia Univ. Agric. Stetin. 228, 87-92.
[10] Nieminen M., Piirainen S. and Moilanen M. 2005. Release of mineral nutrients and heavy metals from wood and peat ash fertilizers: field studies in Finnish soils. Scand. J. For. Res. 20, 146-153.
[11] Obernberger I., Biedermann F., Widmann W., Riedl R. 1997. Concentration of inorganic elements in biomass fuels and recovery in the different ash fraction. Biomass and Bioenergy (3): 211-224.
[12] Ohno T. 1992. Neutralization of soil acidity and release of phosphorus and potassium by wood ash. J. Environ. Qual.21, 433-438.
[13] Park B.P., Yanai R.D., Sahm J.M., Lee D.K., Abrahamson L.P. 2005 Wood ash effects on plant and soil in a willow bioenergy plantation. Biomass Biuoenerg.28, 355-365.
[14] Patterson S.J., Acharya S.N., Thomas J.E et at. 2004. Integrated soil crop management: Barley biomass and grain yield and canola seed yield response to land application of wood ash. Agron. J.96(4): 971-977.
[15] Perucci P., Monaci E., Casucci C. et al. 2006. Effect of recycling wood ash on microbiological and biochemical properties of soil. Agron. Sustain. Dev. 26: 157- 165.
[16] Perucci P., Monaci E., Onofri O., Vischetti C., Casucci C. 2008.Changes in physic- chemical and biochemical parameters of soil following addition of wood ash: A field experiment. Europ. J. Agronomy 28: 155-161.
[17] Pels J.R., De Nie D.S., Kiel J. H. A. 2005. Utilization of ashes from biomass combustion and gasification. 14th European Biomass Conference & Exhibition, Paris, France, 17- 21 October 2005.
[18] Pitman R. M. 2006 Wood ash use in forestry- a review of the environmental impacts. Forestry 79(5): 563- 588.
[19] Rosik_Dulewska Cz., Karwaczyńska U., Ciesielczuk T. 20011. Możliwości wykorzystania odpadów organicznych i mineralnych z uwzględnieniem zasad obowiązyjących w ochronie środowiska. Rocznik Ochrona Środowiska 13: 361- 376.
[20] Rotheneder E., Handler F., Holzner H. 2005. Assessment of the Utilization of differently processed Wood- Ashes as fertilizer in Agriculture and Forestry; Proceedings of “Bioenergy 2005” International Bioenergy in Wood Industry Conference and Exhibition from 12th- 15th September 2005, Finland, pp 445- 449.
[21] Saarsalmi A., Malkonen E., Piirainen S. 2001. Effects of wood ash fertilization on forest soil chemical properties. Silva Fennica 35(3): 355- 368.
[22] Schiemenz K., Eichler- Lobermann B. 2010. Biomass ashes and their phosphorus fertilizing effect on different crops. NutrCyclAgroecosyst. 87: 471- 482.
[23] Stankowski S., Wołoszyk Cz., Meller E., Bury M., Bielińska J.E. 2008. Der Einfluss von Ascheaus der Biomasse auf Bodeneigenschaften und Ertrage von Festulolium. 2. Rostocker Bioenergieforum. Innovationen fur Klimaschuts und WirtschaftlicheEntwicklung. 29-30 Oktober. Rostock Uniwersitat.
[23] Taylor A.F. Finaly R.D. 2003. Effects of liming and ash applications on below ground ectomycorrhizal community structure in two Norway spruce forests. Water Air Soil Pollut. Focus 3, 63-76.
[25] Vance E.D., Mitchell C.C. 2000, Beneficial use of wood ash as an agricultural soil amendment: case studies from the United States forest products industry. In: Power J.F., Dick W.A. (eds) Land application of agricultural, industrial and municipal by- products. SSSA, Madison. Pp 567- 582.
[26] Wzorek Z. 2008. Odzysk związków fosforu z termicznie przetworzonych odpadów I ich zastosowanie jako substytutu naturalnych surowców fosforowych. PK, Kraków. Monografia 356.
[27] Zimmermann S., Frey B., 2002. Soil respiration and microbial properties in an acid forest soil: effects of wood ash. Soil Biol. Biochem. 34: 1727- 1737.
[28]http://cbepolska.pl/images/ZUPS_111123/prezentacje/08ZUPS_Robert_Maciorowski.pdf (25.08.2013)
[29]http://cbepolska.pl/images/ZUPS_111123/prezentacje/09ZUPS_ROMAN_WACLAWOWICZ.pdf (25.08.2013)
Опубліковано
2014-11-27