ПРИРОДНЕ ЗАЛІСЕННЯ ТА ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНІ І МОРФОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛІСОСТАНІВ НА ПОКИНУТИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

  • Grygoriy Krynytskyy Національний лісотехнічний університет України
  • Volodymyr Zaika Національний лісотехнічний університет України
  • Roman Ivanytskyy
Ключові слова: відтворення і формування лісостанів, покинуті сільськогосподарські землі, сосна звичайна, пластидні пігменти, діелектричні показники, морфолого-анатомічні показники листяного апарату.

Анотація

Вивчено особливості відтворення і формування лісостанів на покинутих сільськогосподарських землях
Північно-Західного Поділля. Встановлено, що високоповнотні деревостани формуються тут на відстані
100–150 м від стіни материнських лісостанів. У їх складі переважають сосна і береза, які утворюють
чисті або мішані деревостани з незначною домішкою верби козячої, граба звичайного, дуба звичайного,
клена гостролистого, явора, груші звичайної, ялини європейської, осики. У свіжих сугрудах береза повисла
характеризується високими конкурентними властивостями і за участі у складі деревостанів більше 30%
негативно впливає на ріст сосни, що позначається на рівні надземної частини фітоценозів і кореневих
систем, формуванні хвої, біосинтезі пластидних пігментів та проходженні процесів життєдіяльності в
цілому. У 8–13-річному віці під наметом деревостанів вже інтенсивно формується лісове середовище, яке
пов’язане з істотним зменшенням сонячної радіації, кількості трав’яних видів і їх проективного вкриття
та змінами фізико-хімічних і хімічних показників приповерхневого 10-сантиметрового шару ґрунту.

Посилання

1. Александрова Л. Н. Лабораторно-практические занятия по почвоведению / Л. Н. Александрова, О. А. Найденова – [4-е изд., перераб. и доп.]. –
Л.: Агропромиздат, 1986. – 295 с.
2. Брауде И.Д. Закрепление и освоение оврагов, балок и крутых склонов / Брауде И.Д. – М.-Л.:
Сельхозиздат, 1959. – 248 с.
3. Гришина Л.А. Учет биомассы и химический
анализ растений : [учеб. пособие / Л.А. Гришина,
Е.М. Самойлова. – М.: Изд-во Московского ун-та,
1971. – 99 с.
4. Криницький Г.Т. Про методику використання електрофізіологічних показників для визначення
життєздатності деревних рослин / Г.Т. Криницький //
Ліс. госп-во, ліс., папер. і деревооброб. пром-сть. –
1992. – Вип. 23. – С. 3-10.
5. Криницький Г.Т. Лісомеліоративні насадження на еродованих землях Західного Поділля: ріст,
життєвість, ґрунтотвірна роль / Г.Т. Криницький,
С.М. Іваницький // Науковий вісник НАУ. – 2004.–
Вип. 71. – С. 199-208.
6. Малый практикум по физиологии растений /
[под общ. ред. М.В. Гусева]. – М.: Изд-во МГУ,
1982. – 192 с.
7. Практикум по агрохимии / [под ред. В.Г. Минеева]. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 304 с.
8. Рахтеенко И.Н. Корневые системы древесных
и кустарниковых пород : моногр. / Рахтеенко И.Н. –
М.-Л.: Гослесбумиздат, 1952. – 107 с.
9. Соловій І.П. Формування оптимальної лісистості і створення лісових культур на агроландшафтах Західного Лісостепу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец 06.03.01
«Лісові культури, селекція, насінництво та озеленення міст» / І.П. Соловій. – Львів, 1992. – 18 с.
Опубліковано
2020-04-10