КЛЕЙОВІ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МАЛОТОКСИЧНОЇ ФАНЕРИ ПІДВИЩЕНОЇ МІЦНОСТІ

  • Pavlo Векhta Національний лісотехнічний університет України
  • Roman Saldan Національний лісотехнічний університет України
  • Mykhaylo Fedyna Національний лісотехнічний університет України
Ключові слова: фанера, карбамідоформальдегідна смола, затверджувач, час затвердіння, в'язкість, рН, вільний формальдегід, міцність на сколювання.

Анотація

Встановлено можливість виготовлення малотоксичної фанери на основі карбамідоформальдегідної смоли, модифікованої алюміній сульфатом, амоній персульфатом, ферум (III) хлоридом та комбінованим затверджувачем. Наведено властивості розроблених клейових композицій і їх вплив на токсичність та міцність фанери на сколювання. Виділення вільного формальдегіду із фанери, отриманої на клейових композиціях, модифікованих алюміній сульфатом, зменшується від 20,0 до 36,4 %, а модифікованих амоній персульфатом – від 10,0 до 36,4 %, залежно від їх вмісту у смолі. Фанера, виготовлена із використанням запропонованих затверджувачів, порівняно із фанерою на основі амоній хлориду характеризується більшою міцністю, на: 65,2 % – для алюміній сульфату; 49,0 % – для амоній персульфату; 24,3 % – для ферум (ІІІ) хлориду 42,9 % – для комбінованого затверджувача.

Посилання

1. Эльберт А.А. Химическая технология древесностружечных плит / А.А. Эльберт. – М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. – 224 с.
2. Огородников К.С. Формальдегид / К.С. Огородников. – Л. : Изд-во "Химия", 1984. – 280 с.
3. ГН 1.1.029-95. Перечень веществ, продуктов, производственных процессов, бытовых и природных факторов, канцерогенных для человека // Госкомсанэпиднадзор России. – М. : Изд-во "Система". – 1995. – 17 с.
4. Бехта П.А. Щодо впливу різного типу затверджувачів на властивості карбамідоформальдегідних клеїв і фанери на їх основі / П.А. Бехта, Р.Й. Салдан // Науковий вісник НАУ : зб. наук. праць. – Сер.: Лісівництво. – К. : Вид-во НАУ. – 1997. – Вип. 113. – С. 328-331.
5. Цапук А.К. Содержание свободного формальдегида в карбамидоформальдегидных смолах и токсичность древесностружечных плит / А.К. Цапук // Плиты и фанера. – 1991. – № 2. – С. 5-6.
6. Анохин А.Е. Пути снижения токсичности древесностружечных плит и мебели / А.Е. Анохин // Плиты и фанера : обзор. информ. – М. : Изд-во ВНИПИЭИлеспром. – 1991. – Вып. 2. – 72 с.
7. Эльберт А.А. Применение сернокислого алюминия в качестве отвердителя мочевиноформальдегидной смолы / А.А. Эльберт, В.Г. Либуркин // Плиты и фанера. – 1976. – № 2. – С. 5-6.
8. Рошмаков Б.В. Применение персульфата аммония для отверждения карбамидных смол / Б.В. Рошмаков, А.А. Эльберт // Плиты и фанера. – 1979. – № 6. – С. 11.
9. Кульчицкий В.И. Исследование процесса отверждения карбамидных смол хлоридами металлов / В.И. Кульчицкий, А.Ф. Мазнaя // Научные труды Московского лесотехнического ин-та. – М. : Изд-во МЛТИ. – 1977. – № 97. – С. 79-81.
10. Фефилов В.В. Отверждение карбамидных смол хлоридами металлов в присутствии мочевины / В.В. Фефилов, В.К. Макаренко, А.Ф. Мазная, В.И. Кульчицкий // Лесной журнал : изв. вузов. – 1979. – № 5. – С. 89-91.
Опубліковано
2019-12-26
Розділ
РЕСУРСООЩАДНІ ТА ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЕРЕВООБРОБКИ