Модрина та ялиця в штучних насадженнях Прикарпаття і Карпат: лісівничо-таксаційна характеристика та особливості росту

  • Iu. Debryniuk Національний лісотехнічний університет України
Ключові слова: лісові культури; середні висота та діаметр; запас стовбурової деревини; Larix L.; Abies alba Mill.; Picea abies (L.) Karst.

Анотація

Встановлено основні технологічні елементи створення модриново-ялицевих культур, здійснено порівняння середніх таксаційних показників Larix L., Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst. у штучних насадженнях – висоти, діаметра та об’єму середнього дерева в умовах вологих букових та грабово-букових яличин і суяличин, а також ялицевих дібров. Встановлено, що створення лісових культур за участю модрини та ялиці є перспективним напрямком формування високопродуктивних багатоярусних і стійких лісових фітоценозів.

Насадження за участю ялиці та модрини відзначаються високими таксаційними показниками та значними запасами стовбурової деревини, де темнохвойна порода відіграє роль підгону, а модрина формує повнодеревні стовбури, зростаючи у пристигаючих насадженнях за Іаb класами бонітету. Модрина, при цьому, завжди має перевагу над ялицею за висотою, що дає їй змогу успішно рости в модриново-ялицевих деревостанах.

У молодих насадженнях 30-35-річного віку модрина, при сумісному зростанні з ялицею, а також з ялиною має перевагу за висотою в межах 20-25%, за діаметром – 25-30%, за об’ємом середнього дерева – в два рази. У насадженнях 41-50-річного віку модрина має перевагу над ялицею за висотою на 10-20%, хоча в окремих випадках може відставати в рості за діаметром.

Аналіз ходу росту показує, що до 30-річного віку найвищою інтенсивністю росту за висотою та діаметром характеризуються модрина та ялина, тоді як ялиця починає формувати значні прирости, як за висотою так і за діаметром, після 30-40-річного віку.

Під час формування високопродуктивних та стійких ялиново-модриново-ялицевих насаджень лісокультурними і лісівничими заходами необхідно забезпечити участь модрини в їх складі в межах 30-40%.

Встановлено доцільність створення часткових культур модрини методом висаджування породи окремими рядами чи біогрупами серед природного поновлення корінних порід – бука та ялиці.

Посилання

Bobersky Yu. Yu. (1978). The introduction of European larch in the Carpathian forests. Forestry, Forest, Paper and Woodworking Industry, 4, 8-9 (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2007). Plantation forest cultures in Western Forest-steppe of Ukraine: conception, methodology, resource potential (Doctoral dissertation, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine). Retrieved from https://otherreferats.allbest.ru/agriculture/00454280_1.html (in Ukrainian).
Dospekhov, B. A. (1979). Field experiment techniques (with the basics of statistical processing of research results). Moscow: Kolos (in Russian).
Fuchylo, Ya. D., Karpuk, A. I., & Sbytna, M. V. (2016). Ways to increase the efficiency of forestry and use of wood for energy purposes. Kyiv: Komprint (in Ukrainian).
Fuchylo, Ya. D. & Sbytna, M. V. (2012). Features of growth of coniferous introduced in the Ukrainian Carpathians. Forestry and landscape gardening, 1, 27-32. Retrieved from http://ejournal.studnubip.com/ (in Ukrainian).
Gensiruk, S. A., Shevchenko, S. V., Bondar, V. S. (1981). Integrated forestry zoning of Ukraine and Moldavia. Kyiv: Scientific thought (in Ukrainian).
Gerushynsky, Z. Yu. (1996). Forest typology of the Ukrainian Carpathians. Lviv: Piramida (in Ukrainian).
Girs, O. A., Manita, O. H., Myronjuk, V. V., Swingchuk, V. A., & Berezovsky, L. M. (2013). Forest Inventory Directory. Kiev: Vinichenko Publishing House (in Ukrainian).
Goroshko, M. P., Myklush, S. I., & Khomyuk, P. G. (2004). Biometrics. Lviv: Kamula (in Ukrainian).
Gorshenyn, N. M., & Buteyko, A. I. (1962). Identification of types of site conditions. Lviv: High School (in Ukrainian).
Grom, M. M. (2005). Forest assessment: Educational manual. Lviv: Ukrainian National Forestry University (in Ukrainian).
Jedlinski W. (1922). Larch polish (Larix polonica). Zamość (in Polish).
Maciejowski K. (1956). Larch in the Polish forests. Sylwan, 11, 7-50 (in Polish).
Miroshnikov, V. S., Trull, O. A., Ermakov, V. E., Dolsky, L. V., & Kostenko, A. H. (1980). Directory of the forest cruiser. Minsk: Harvest (in Russian).
Moser E. (1994). The fir in the forest Zeitgeist. Österreichische Forstzeitung, 11, 9 (in German).
Ostapenko, B. F., & Tkach, V. P. (2002). Forest typology. Kharkiv: Kharkiv State Agrarian University (in Ukrainian).
Peshko V. S. (1965). Larch in the plantations of the western regions of the Ukrainian SSR (Doctoral dissertation, The V.V. Dokuchaev Kharkov Agricultural Institute. Kharkov, Ukraine). Retrieved from https://search.rsl.ru/ru/record/01006464466 (in Russian).
Saban Ya. O. (1972). About crops of spruce, fir and larch on cutover areas. Forestry research in Roztochya (рр. 160-167). Lviv: Kamenyar (in Ukrainian).
Shvydenko A. I. (1987). Intensive forest cultivation technology. Forestry, 11, 72-74 (in Russian).
Timofeev V. P. (1954). The experience of larch cultivation. Moscow-Leningrad: Goslesbumizdat (in Russian).
Vorobiev, D. V., & Ostapenko, B. F. (1979). Forest-typological foundations of silviculture. Kharkiv: Kharkiv Agricultural Institute (in Russian).
Zhivitsky Z. N. (1968). Larch in the Ukrainian Carpathians (Doctoral dissertation, The K. A.Timiryazev Moscow Agricultural Academy, Moscow, Russia). Retrieved from https://rucont.ru/efd/39670 (in Russian).
Опубліковано
2018-05-31
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА