Правила подачі наукових статей до збірника "Наукові праці Лісівничої академії наук України"

Подання

Вступ (Introduction)

Вступ має містити характеристику дослідженості проблеми у вітчизняній і світовій науковій літературі. На основі огляду літературних джерел потрібно показати стан дослідженості / розробленості порушеної проблеми й підтвердити потребу подальшого її дослідження / розроблення. Шляхом критичного аналізу наукових літературних джерел автору (авторам) потрібно обґрунтувати актуальність вибраної теми дослідження та показати ще невирішену проблему в цьому науковому напрямі. Висвітлення актуальності дослідження не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми та потребу її подальшого дослідження. Посилання на літературні джерела потрібно наводити у круглих дужках зі вказанням прізвища автора (авторів) і року публікації. Прізвище автора (авторів) у круглих дужках подають мовою оригіналу. Завершується "Вступ" формулюванням мети роботи. Мета роботи безпосередньо випливає з теми наукової статті, повинна вказувати на кінцевий науковий результат, бути зрозумілою і не містити загальних формулювань.

Іноді для підтвердження власних аргументів шляхом посилання на конкретне наукове джерело або для критичного аналізу того чи іншого наукового аспекту у "Вступі" чи інших структурних підрозділах статті потрібно наводить цитати. Загальні вимоги до наведення цитат такі:

а) текст цитати починають й завершують лапками й наводять в тій граматичній формі, в якій він поданий у літературному джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Якщо наукові терміни, запропоновані іншими авторами, викликають загальну полеміку, то використовують вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати;
в) кожна цитата має обов'язково супроводжуватися посиланням на конкретне джерело;
г) при непрямому цитуванні думок інших авторів ( виклад своїми словами) потрібно бути гранично точним  і давати відповідні посилання на джерело;
д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;
д) якщо автор дослідження наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, то після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вписується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є (курсив наш – О. Т.), (підкреслено мною – О. Т.), (розрядка моя – О. Т.).

Об'єкти і методика досліджень (Objects and methods)

На початку розділу наводять об'єкт дослідження і предмет дослідження. При цьому потрібно пам’ятати, що під об’єктом дослідження розуміють те явище (процес), яке створює досліджувану автором проблемну ситуацію. Предмет дослідження – це конкретний аспект, риса, ознака, яка належить об’єкту, тобто ракурс, під яким розглядається об’єкт. Після предмету досліджень формулюють завдання досліджень, вирішення яких забезпечує виконання мети роботи. Розділ повинен містити чіткий та обґрунтований опис наукових методів і методичних підходів, використаних для досягнення мети й виконання завдань дослідження. Опис методів повинен забезпечувати можливість відтворення дослідження та відповідати сучасному рівню розвитку науки. За потреби розділ можна розділити на два підрозділи (напр, "Об’єкти і матеріали"; "Методологія і методи досліджень тощо)". Розділ має створювати цілісне уявлення про те, що автору (ам) роботи відомі всі можливі джерела помилок, які можуть вплинути на результати дослідження.

Якщо під час написання статті, створення зображень чи аналізу даних використано штучний інтелект, то необхідно вказати, який саме інструмент ШІ застосовано. 

Результати дослідження (Results)

Вимоги до написання цього розділу – загальні, як і для всіх міжнародних наукових видань. У розділі  викладають отримані в ході дослідження наукові результати відповідно до поставлених завдань. Результати мають бути достовірними, науково обґрунтованими та чітко структурованими, із належним використанням таблиць, рисунків і статистичних показників. Подані дані повинні супроводжуватися логічним аналізом і узагальненням без дублювання матеріалу інших розділів та з дотриманням вимог академічної доброчесності.

Основні рекомендації щодо правильного подання окремих аспектів у рукописних текстах.

1. Латинські назви родів і видів рослин потрібно наводити курсивом, прізвище автора та рік опису виду – звичайним шрифтом.
2. Не варто наводити посилання на таблицю або рисунок у вигляді окремого речення. 
3. Треба уникати у реченнях "зайвих" слів. Це саме стосується більших за обсягом фрагментів тексту.
4. Одиниці виміру системи СІ наводять без крапки (м, г, га, моль), а нестандартизовані одиниці – зі скороченнями (екз./м² тощо).
5. Потрібно розрізняти символи "—", "–" та "-". Перший із них у рукописах не використовують.
6. Більшість редакторських правок зумовлені неправильним вживанням службових частин мови "в", "у", "і", "та", "з", "із", "зі" тощо.
7. У статтях замість виразу "на протязі" потрібно використовувати "протягом" чи "упродовж", замість "найбільш потужний" – "найпотужніший", "у тому числі – "зокрема", "накопичення" – "нагромадження", "протікання" – "перебіг", "з точки зору" – "з погляду", "в основному – "здебільшого" тощо.
8. Варто уникати слова "було": без нього, зазвичай, зміст речення не змінюється.
9. У статті бажано не використовувати скорочення наукових термінів.
10. Назви таблиць і рисунків (та примітки до них) мають бути "вичерпними". Читач не має додатково перечитувати "Матеріал і методи досліджень" або назву статті, щоб зрозуміти зміст таблиці чи рисунка, визначити повторність досліджень "(n = 15)" тощо.
11. Найчастіше редколегія відхиляє статті через відсутність статистичного опрацювання первинних даних (загальні вимоги до фахових публікацій).
12. Не рекомендовано вживати у тексті пасивний формат: "проби відбиралися" – "проби відбирали".
13. Якщо виникають питання щодо оформлення чи подання певних даних у статті – рекомендуємо брати зразок останнього випуску наукового збірника.
14. Графіки та діаграми, наведені у роботі, мають забезпечити змогу їхнього редагування (потрібно подавати в окремому файлі, наприклад, у середовищі Excel).
15. Всі назви таблиць, світлин, рисунків повинні дублюватися англійською мовою.

Дискусія (Discussion)

Розділ повинен бути спрямований на ґрунтовну інтерпретацію отриманих результатів з урахуванням мети та завдань дослідження. У цьому розділі потрібно зіставити результати дослідження з даними попередніх наукових праць - як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, які здійснювали подібні дослідження. Необхідно проаналізувати узгодженості та розбіжності між результатами досліджень, а також запропонувати можливі пояснення виявлених відмінностей. Важливим аспектом є обговорення теоретичних і прикладних імплікацій отриманих результатів для відповідного напряму досліджень. Крім того, у розділі необхідно критично оцінити обмеження, які мали місце щодо проведеного дослідження та окреслити перспективи подальших наукових розвідок.

Висновки (Conclusion)

Висновки є найважливішою частиною наукової статті, які представляють підсумок здійсненного дослідження, перспективи щодо подальшого вивчення конкретної проблеми. Вдало сформульовані висновки логічно завершують наукову роботу, роблять її цілісною і завершеною. Тому у цьому розділі потрібно стисло і логічно узагальнити основні результати дослідження, акцентуючи увагу на їх відповідності меті та поставленим завданням. Подані висновки мають безпосередньо ґрунтуватися на отриманих емпіричних або теоретичних результатах і не містити детального повторення методів досліджень чи числових даних. Формулювання повинні бути чіткими, аргументованими та науково коректними, із зазначенням наукової новизни та практичної значущості дослідження. У висновках також варто окреслити можливості практичного застосування отриманих результатів і перспективи подальших наукових досліджень.
Кожен висновок подають з нового і рядка і нумерують.

Подяки (Acknowlegements)

Подяки подають після висновків за потреби. 

Список літератури (References)

Список літератури або перелік використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків у алфавітному порядку. Такий перелік – одна з істотних частин наукової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора (авторів) і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.
Список літератури повинен вміщати не менше 15 наукових джерел. Бажано наводити посилання на джерела, опубліковані після 2010 року, і які мають індекс DOI. Самоцитування допускається в обсязі не більше 15%. Під час формування списку використаної літератури необхідно користуватись вимогами АРА 6^th Eddition.
У списку літератури для кожного джерела необхідно вказувати DOI або URL, за яким джерело доступне в мережі Інтернет. Потрібно уникати посилань на літературні джерела, які відсутні і інтернет-ресурсах. Всі джерела наводяться англійською мовою, а в квадратних дужках – мовою, на якій видане літературне джерело. Після квадратних дужок вказують мову оригіналу (напр., in Ukrainian, in German). Якщо робота видана англійською мовою, то мову в дужках вказувати не потрібно.
Потрібно уникати посилань на малоінформативні джерела (напр., тези конференцій). Небажано також без особливої необхідності робити посилання на навчальну літературу.

Приклад оформлення посилання на книги:

Leibudgut, H. (1993). European primeval forests: A guide to near-natural forestry. Bern; Stuttgart; Vienna: Haupt. https://books.google.com.ua/books/about/Europ%C3%A4ische_Urw%C3%A4lder.html?id=tPV7PQAACAAJ&redir_esc=y [Leibudgut, H. (1993). Europäische Urwälder: Wegweiser zur naturnahen Waldwirtschaft. Bern; Stuttgart; Wien : Haupt. ISBN 3-258-04713-8] (in Germany)

Freeland, J. R., Kirk, H., & Petersen, S. (2011). Molecular Ecology. Oxford: WileyBlackwell.

Tkach, V. P., Tarnopilska, O., M., & Orlov, O. O. (2024). Тypes of Forest Formations of Ukraine in the System of European Classifications. Kharkiv: Printing house Madrid. DOI: 10.33220/2024.978-617-8254-23-0 [Ткач, В. П., Тарнопільська, О. М., Орлов, О. О. (2024). Типи лісових формацій України в системі європейських класифікацій. Друкарня Мадрид. 416 с.] (in Ukrainian)

Commarmot, B., Brändli, U.-B., Hamor, F., & Lavnyy, V. (2013) Inventory of the largest primeval beech forest in Europe. WSL, Birmensdorf, 69. https://www.researchgate.net/publication/329019447_Inventory_of_the_largest_primeval_beech_forest_in_Europe_A_Swiss-Ukrainian_scientific_adventure

Приклад оформлення посилання на статті:

Debryniuk, Iu. M. (2001). Roztochya as a silvicultural region and features of silvicultural activities in it. Scientific Bulletin of Ukrainian State Forestry University, 11(4), 12–26. https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2001/11_4/index.htm [Дебринюк, Ю. М. (2001). Розточчя як лісокультурний регіон та особливості лісівничої діяльності в ньому. Науковий вісник УкрДЛТУ, 11(4), 12–26] (in Ukrainian)

Lavnyy, V. (2008). Strategy of environmental protection management of primeval forest ecosystems in the Ukrainian Carpathians. Green Carpathians, 1-2, 33–35. http://cbr.nature.org.ua/zk/zk2008.pdf [Лавний, В. (2008). Стратегія природоохоронного менеджменту пралісових екосистем в Українських Карпатах. Зелені Карпати, 1-2, 33–35] (in Ukrainian)

Koval, I. M., & Bräuning, A. (2024). The effect of climate change on the radial growth of Pinus sylvestris L. and Quercus robur L. in the stands of Kharkiv green zone. Man and Environment. Issues of Neoecology, 41, 132–142. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2024-41-10

Konatowska, М., Rutkowski, Р., Ramion-Harkawik, A., Nikonowicz Ł., Babiak, T., Kukliński, A., Kowalczyk, T., & Lemke, D. (2026). Phytosociological Factors Determining Forest Management in Forests with Share of Beech (Fagus sylvatica L.) and Pine (Pinus sylvestris L.) Forests, 17(1), 28. https://doi.org/10.3390/f17010028

Посилання на інтернет-публікації (електронні видання):

Last, F. M. (2016). Title of resources. Retrieved from: http://journals.ntsh.org/sites/default/files/sciences_249.pdf

Цитування літератури у тексті статті наводять за зразком (Прізвище, рік), наприклад: один автор – (Vinson, 1997), два автори – (Vargo, & Laurel, 1994), три і більше авторів – (Metz et al., 2016; Shukla et al., 2019). 

Реферат  (Abstract)

Після «Списку літератури» подається реферат англійською мовою — для статей, написаних українською мовою, або українською мовою — для статей, написаних англійською мовою. Реферат подається за такою структурою.

Назва статті англійською (українською) мовою малими жирними літерами

Ініціали та прізвища авторів англійською (українською) мовою через кому з відповідною виноскою внизу сторінки конкретно по кожному автору з вказанням такої інформації:

1. Прізвище, ім’я, по батькові автора, членство в Академії
2. Наукова ступінь та наукове звання
3. Приналежність до установи чи організації, їхня юридична адреса
4. Електронна адреса, ORCID

Текст реферату повинен стисло й чітко відображати актуальність теми дослідження, мету та основні завдання роботи. Необхідно окреслити використані методи дослідження, подати основні результати та наукову новизну отриманих висновків. Реферат має інформувати про теоретичне й практичне значення дослідження та відображати його ключові положення.  Обсяг реферату - не менше 2600 знаків (приблизно 40 рядків формату А4). 

Ключові слова/словосполучення. В кількості 10-12 штук, жодне з яких не дублює слова з назви статті. Ключові слова роз'єднувати між собою крапкою з комою.

Оплата видавничо-організаційних витрат 

Подання рукопису до збірника "Наукові праці Лісівничої академії наук України" є безкоштовним. Загальна вартість друку статті у журналі становить 1000 гривень (за 15 поданих сторінок). Якщо автори мають фінансову проблему щодо публікації, запити на відмову від стягнення плати можуть бути подані до lan@nltu.edu.ua