Комплексне оцінювання перспективності видів і гібридів модрини для умов Лісостепу України

  • S. Los Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
  • V. Grygoryeva Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
  • V. Samoday Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
  • I. Neyko Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
Ключові слова: клімат; інтродукція; лісові культури; таксаційно-селекційні показники, перспектива використання.

Анотація

 

Узагальнено дані щодо комплексного оцінювання лісових культур видів і гібридів модрини у насадженнях Лісостепу України на території трьох областей – Харківської (ДП «Харківська ЛНДС», ДП «Гутянське ЛГ»), Сумської (ДП «Тростянецьке ЛГ», ДП «Свеське ЛГ») та Вінницької (ДП «Вінницьке ЛГ», ДП «Вінницька ЛНДС»). У деревостанах віком 52-124 роки закладено 10 пробних площ. Переважна більшість насаджень розташована у лісостеповій природній зоні за виключенням ДП «Свеське ЛГ», розташоване у Поліській природній зоні.

Об’єкт дослідження – інтродукція видів та гібридів роду Larix L.

Мета досліджень – оцінювання успішності інтродукції видів та гібридів модрини у штучних насадженнях Лісостепу України.

У більшості лісових культур види і гібриди модрини переважають дуб звичайний за діаметром (на 4,9 -38,5 %) і майже в усіх – за висотою (на 10,6-29,0 . Порівняння таксаційних показників модрини і сосни звичайної показало, що в п’яти деревостанах модрина переважає сосну за висотою на 3,5–34,9 %, за діаметром – на 0,3-7,7 %. У решті випадків модрина рості подібно до сосни або незначно відстає за висотою та діаметром.

Кліматичні умови Вінниччини і Сумщини є сприятливими для росту і розвитку модрин, тоді як тривалі періоди посухи на Харківщині впливають на них негативно. Суттєвого впливу типу лісорослинних умов на ріст модрини не відмічено, але показники деревостанів, в багатших умовах (D2) переважно дещо вищі, ніж у сугрудових типах.

За результатами комплексного оцінювання видів і гібридів модрини у трьох областях України переважна більшість виявилися перспективними для культивування, що підтверджує придатність модрин для створення лісових культур, захисних насаджень і озеленення в умовах Сумської і Вінницької областей. В умовах Харківщини види і гібриди модрин придатні для створення захисних насаджень і озеленення.

 Для ширшого впровадження видів і гібридів модрини у лісове господарство необхідно розширити лісонасінну базу, зокрема, з використанням вихідного матеріалу з плюсових і кращих дерев, відібраних в обстежених деревостанах.

Посилання

Debryniuk, Iu. (2017). Plantation forestry and energy plantations in Ukraine: resource potential and development prospects. The Scientific Bulletin of UNFU, 27 (8), 45-51 (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu., Krynytskyy, H., & Tselen, Ya. (2016). Technology of planting forest plantations in the western region of Ukraine. Lviv: Kamula (in Ukrainian).
Grygoryeva, V., Samoday, V. (2017). Current status of larch plus trees in the Sumy region. Forestry and forest melioration, 131, 67-77 (in Ukrainian).
Kobliha, J. (2013). Selection of European larch provenances based on productivity and economic value. Journal of forest science, 11, 424-435.
Larsson-Stern, M. (2003). Larch in commercial Forestry: A Literature Review to help clarify the potential of hybrid larch (Larix x eurolepis Henry) in Southern Sweden. Southern Swedish Forest Research Centre. 34 p. Retrieved from: https://pub.epsilon.slu.se/441/2/Lic1Larsson-Stern.pdf
Lavrinenko, D. (1970). Creation of forest plantations in the otters of Ukraine. Kyiv: Harvest (in Ukrainian).
Los, S., Neyko, I., Grygoryeva, V. & Plotnikova, O. (2012) The testing results of 25-years Englich Oak plus trees progenies in the Khmelnick region. Forestry and forest melioration, 120, 44-50 (in Ukrainian).
Los, S., Orlovskaya, T., Grygoryeva, V. (2008). Recommendations on forest seed base of the most perspective non-native tree plants establishment. In Recommendations on forest seed grooving questions (pp. 1-34). Kharkiv: Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration (in Ukrainian).
Molotkov, P., Patlay, I., Davyidova, N., Shchepotev, F., Iroshnykov, A., V, Mosyn… Myliutyn, L. (1982). Forest trees breeding. Moscow: Forest industry (in Russian).
Nikitin К. (1953). Growth and productivity of larch in the Ukrainian SSR. Scientific bulletin of Kiev Forestry Institute, 2, 39-67 (in Russian).
Patlay I. (1979) Larch provenance test in the Left-bank forest-steppe of Ukraine. Forestry and woodworking industry, 3 (101), 14-16 (in Ukrainian).
Patlaj, І., Molotkov, P. (1994). The method of forest species varieties testing in Ukraine. Kyiv: Harvest (in Ukrainian).
Shvydenko, A., Savich, Yu., Strochinsky, A., Polyakov, V., & Kanunnikov, N. (1987). Normative reference materials for biometric measurements the forests of Ukraine and Moldavia. Kiev: Harvest (in Russian).
The method of expert examination of the group of decorative, ethereal, medicinal, forest plant varieties for suitability to spread in Ukraine (2014). Kyiv: аccording to the Tkachik S. scientific edition (in Ukrainian).
Volosyanchuk, R. T., Los, S. A., Torosova, L. O., Kuznecova T., Tereshchenko L., Neyko I. & Grygoryeva, V. (2003) Methodological approaches to the estimation of gene pool conservation in situ units of the broadleaves tree species and their actual conditions in the Left-bank forest steppe of Ukraine. Forestry and forest melioration, 104, 50-57 (in Ukrainian).
Willougby, I., Stokes V., Poole J., White J., & Hodge S. (2007). The potential of 44 native and non-native species for woodland creation on a range of contrasting sites in lowland Britan. Forestry, 80 (5), 531-553.
Wysotska N. (2013). Methodology of complex evaluation of Picea Dietr. species introduction success. Forestry and forest melioration, 122, 56-62 (in Ukrainian).
Опубліковано
2018-05-31
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА