Біопродуктивність дубових деревостанів Українського Полісся

  • P. Lakyda Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • L. Matushevych Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • I. Lakyda Національний університет біоресурсів і природокористування України
Ключові слова: дуб звичайний; деревостан; база даних; тимчасова пробна площа; схема досліджень; алгоритм розрахунку; моделі конверсійних коефіцієнтів; фітомаса; продукція; вуглець; киснепродуктивність.

Анотація

Для дубових деревостанів, які ростуть в Українському Поліссі, опрацьовано алгоритм розрахунку їх біопродуктивності, який дає змогу узгодити розрахунки з розробленими моделями росту і продуктивності досліджуваних лісостанів. Наведено таксаційну характеристику дібров Полісся України та тимчасових пробних площ, методику визначення структурних елементів й алгоритм розрахунку біопродуктивності дубових деревостанів за компонентами надземної фітомаси та обсягами депонованого вуглецю. Запропоновано регресійні рівняння конверсійних коефіцієнтів для кори стовбура, кори гілок і листя дубових деревостанів, які статистично зв’язують фітомасу насадження за фракціями з його таксаційними показниками. Розраховано біопродуктивність дубових деревостанів за компонентами фітомаси в межах класів бонітету, яка включає загальну продуктивність фітомаси із врахуванням зрубуваної частини деревостану, продукції фітомаси та вуглецю, а також киснепродуктивність.

Як експериментальний матеріал використано базу даних «Повидільна таксаційна характеристика лісів», представлену ВО «Укрдержліспроект» та 14 тимчасових пробних площ (ТПП), закладених у дубових насадженнях Полісся України віком 10-103 роки, з обліком, рубанням та оцінкою компонентів фітомаси на 82 модельних деревах. Досліджувані дубові деревостани характеризуються Іa, І, ІІ і III класами бонітету та широким діапазоном відносної повноти – від 0,23 до 1,28. Ростуть у свіжих  та вологих сугрудах (9 ТПП); у свіжих та вологих  суборах (4 ТПП); вологих  грудах (1 ТПП). Насадження, в яких закладено пробні площі, мають штучне (9 ТПП) та природне (5 ТПП) походження.

Розроблено нормативи для оцінювання біопродуктивності дубових деревостанів Українського Полісся за компонентами надземної фітомаси та обсягами депонованого вуглецю.

З’ясовано, що киснепродуктивність дібров Українського Полісся істотно залежить від їх продуктивності і збільшується зі зростанням класу бонітету деревостанів. При цьому її максимум досягається у молодшому віці для менш продуктивних насаджень.

Посилання

Bush, K. K. (1975). Application of Systems Analysis in Forestry. Forest Science, 1, 3-11 (in Russian).
Chesnokov, N. I. (1978). Estimation of oxygen-productive function of forests. Forestry, 7, 32-34 (in Russian).
Fowler, A. L. (2002). Earth observation for sustainable development: using space-based technology for monitoring Canada’s forests. Information Forestry. April 2002. Canadian Forest Service. Pacific Forestry Centre. Victoria, British Columbia, 6-7.
Gillespie, A. J. (1989). Linear regression models for biomass table construction using cluster samples. Canadian Journal of Forest Research, 19 (5), 664-673.
Hase, H. F. (1985). On the accuracy of estimating aboveground tree biomass in an evergreen forest near Manaus, Brazil. A simulation study. Biotropica, 17 (3), 191-195.
Helgerson, O. C. (1988). Equations for estimating aboveground components of young Douglas-fir and red alder in coastal Oregon plantation. Canadian Journal of Forest Research, 18 (8), 1082-1085.
Lakyda, P. I. (1993). Estimation of mean density of fractions of a tree trunk. Forest Journal, 6, 25-26 (in Ukrainian).
Lakyda, P. I. (2002). Live biomass of Ukrainian forests. Ternopil: Zbruch (in Ukrainian).
Lakyda, P. I. (2006). Live biomass of birch forests in Ukrainian Polissya. Kyiv: NNC IAE (in Ukrainian).
Lakyda, P. I. (2011). Reference materials for estimating components of above-ground live biomass of trees of main forest-forming tree species of Ukraine. Kyiv: Publishing House "EKO-inform" (in Ukrainian).
Lakyda, P. I. (2018). Silvicultural and ecological potential of oak stands in Ukrainian Polissya. Korsun-Shevchenkivsky: FOP Maydanchenko I.V. (in Ukrainian).
Liepa, I. Y. (1971). Systems approach and mathematical modeling in biogeocoeonology. Botanical journal, 56, 577-581 (in Russian).
Matthews, G. (1993). The carbon content of trees. Forestry Commission Technical Paper, 4, 21.
Protopopov, V. V. (1980). Methodological significance of biogeocoenic approach in study of mediating role of forests. Problems of forest biogeocoeonology, 3-14 (in Russian).
Satoo, T. M. (1982). Forest Biomass. Forestry Sciences, 6, 72-78. https://doi.org/10.1007/978-94-009-7627-6
Smolyanov, A. N. (1985). On definition of above-ground live biomass of young oak stands by regression method. Forest mensuration and forest inventory, 50-56 (in Russian).
Sofronov, M. A. (1996). On oxygen-productive function of forests. Forestry, 5, 27-28 (in Russian).
Usoltsev, V. A. (1985). Modeling tree stands' live biomass structure and dynamics. Krasnoyarsk: Krasnoyarsk University Publishing House (in Russian).
Usoltsev, V. A. (1985). Multidimensional regression estimation of above-ground live biomass of birch and aspen in outlier forests of Kazakhstan and Siberia. Forest Science, 1, 3-12 (in Russian).
Usoltsev, V. A. (2005). Methods for determining biological productivity of forest stands. Ekaterinburg: Ural State Forest-Technical University Publishing House (in Russian).
Utkin, A. I. (1987). Clarification of technique for applying regression method for study of forest stands' biological productivity. Forest Science, 1, 40-53 (in Russian).
Опубліковано
2018-05-31
Розділ
ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ ТА ЛІСОВПОРЯДКУВАННЯ