Особливості впливу середовища на оцінювання естетичних якостей паркових пейзажів: теоретичні та прикладні аспекти

  • Nadiia Oleksiichenko Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • Nadiia Gatalska Національний університет біоресурсів і природокористування України
Ключові слова: сприйняття паркових пейзажів; методологія оцінювання ландшафту; сезонна динаміка; кореляційний аналіз.

Анотація

Наведено спектр досліджень естетичного оцінювання ландшафту із залученням респондентів (42 особи), які здійснено упродовж 2017-2018 рр. безпосередньо в парковому середовищі та із застосуванням фотографій. Враховуючи різні методологічні підходи та за результатами порівняльного аналізу особливостей сприйняття пейзажів паркового середовища, виявлено взаємозв’язки між естетичною оцінкою паркового ландшафту та ознаками, які впливають на її формування.

За результатами узагальнень теоретичних та практичних наукових робіт виявлено принципову різницю у методології досліджень естетики паркових ландшафтів із залученням респондентів. Ключовим методологічним питанням дослідження естетики паркового середовища є визначення способу проведення досліджень – натурний, або заміщення.

Встановлено, що за умов оцінювання паркового середовища безпосередньо в парку оцінка знижується порівняно з фотографіями. За аналізом частоти згадувань ознак та характеристик, які позитивно впливають на естетику пейзажів Маріїнського парку, визначено їх подібність упродовж різних сезонів за умов проведення оцінювання в середовищі та суттєві відмінності під час застосування фото. Отримані результати можуть бути свідченням подібності сприйняття паркового середовища упродовж року безпосередньо в парку. Поряд із тим, виявлено суттєві відмінності у частоті згадувань низки ознак у межах кожного сезону за умов застосування різних способів досліджень. Незважаючи на суттєву різницю у частоті згадувань ознак паркового середовища за різних умов та способів проведення досліджень, встановлено, що сила впливу конкретної ознаки на естетичні якості пейзажів не визначає її факторну вагу в оцінці, однак пов’язана із нею. Окрім того, виявлено ознаки, вплив яких на естетичну оцінку паркового середовища є суттєвим.

Застосування фотографій є доцільним для визначення сприйняття колориту та образно-символічної структури пейзажів паркового середовища відвідувачами, а оцінювання впливу насаджень та архітектурних компонентів на естетичні якості пейзажів варто проводити безпосередньо в парку. Оцінювання задоволеності відвідувачів парку станом його компонентів можна здійснювати із застосуванням фотографій, або безпосередньо в парку за комфортних для людини умов (весняно-літній період).

Посилання

Daniel, T. C., & Boster, R. S. (1976). Measuring landscape esthetics: the scenic beauty estimation method. In: USDA Forest Service Research Paper, RM-167. Rocky Mountain Forest and Range Experiment Station, Fort Collins, Colo. 66 p.
Dramstad, W. E., Tveit, M. S., Fjellstad, W. J., & Fry, G. L. A. (2006). Relationships between visual landscape preferences and map-based indicators of landscape structure. Landscape and Urban Planning 78(4), 465-474.
Gungor, S., & Polat, A. T. (2018). Relationship between visual quality and landscape characteristics in urban parks. Journal of Environmental Protection and Ecology 19 (2), 939-948.
Farahani L. M., & Maller C. (2018) Perception and Preferences of Urban Greenspaces: A Literature Review and Framework for Policy and Practice. Landscape Online, 2, (1-22). https://doi.org/10.3097/LO.201861
Hofmann, M., Westermann, J. R., Kowarik, I., & van der Meer E. (2012). Perceptions of parks and urban derelict land by landscape planners and residents. Urban Forestry & Urban Greening, 11 (3), 303-312.
Kabisch, N., Qureshi, S., & Haase, D. (2015). Human-environment interactions in urban green spaces – A systematic review of contemporary issues and prospects for future research. Environmental Impact Assessment Review, 50, 25-34. https://doi.org/10.1016/j.eiar.2014.08.007
Kaplan, R. & Kaplan, S. (1989). The Experience of Nature. Cambridge: Cambridge University Press.
Lin, B. B., Fuller, R. A., Bush, R., Gaston, K. J., & Shanahan, D. F. (2014). Opportunity or Orientation? Who Uses Urban Parks and Why. Plos One, 9 (1). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0087422
Osychenko, G. O. (2014). Classification of the aesthetic qualities of the urban environment. New University,3-4, 28-34 (in Ukrainian).
Osychenko, G. (2015). Methodological basis for the formation of the urban environment aesthetics. (Doctoral dissertation). Retrieved from Proquest Digital Dissertations. (739565). (in Ukrainian).
Polat, A. T., & Akay, A. (2015). Relationships between the visual preferences of urban recreation area users and various landscape design elements. Urban Forestry & Urban Greening, 14 (3), 573-582. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2015.05.009
Stamps A. E. (1990). Use of photographs to simulate environments – a meta-analysis. Perceptual and Motor Skills, 71 (3), 907-913.
Thorpert, P., & Nielsen, A. B. (2014). Experience of vegetation-borne colours. Journal of Landscape Architecture, 9 (1), 60-69. https://doi.org/10.1080/18626033.2014.898834
Yilmaz S., Özgüner H., & Mumcu S. (2018) An aesthetic approach to planting design in urban parks and greenspaces. Landscape Research, 43(7), 965-983. doi.org/10.1080/01426397.2017.1415313
Zube E. H., Sell J. L., Taylor J. G. (1982). Landscape perception – research, application and theory. Landscape Planning, 9 (1), 1-33.
Опубліковано
2018-10-25
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА