Вплив еколого-біологічних властивостей деревних порід на сукцесії в лісах Українських Карпат

  • Volodymyr Kramarets Національний лісотехнічний університет України https://orcid.org/0000-0002-5978-3711
  • Myhajlo Popovich Національний лісотехнічний університет України
  • Ostap Bojko Державне підприємство Сколівське лісове господарство
Ключові слова: деревні породи-піонери; постпіонери; дріади; біологічні особливості деревних порід; лісовідновні сукцесії; рідкісні лісові угруповання.

Анотація

Наведено дані про еколого-біологічні властивості деревних порід, які визначають динаміку лісовідновних процесів та впливають на перебіг лісових сукцесій. Охарактеризовано закономірності формування лісостанів за участю порід-піонерів, постпіонерів і дріад. Показано важливе значення піонерних деревних порід (берези повислої, осики, вільхи сірої) в оздоровленні лісових територій після всихання похідних ялинових монокультур.

Охарактеризовано сукцесійні лісові угруповання, сформовані за участі порід із різними динамічними особливостями. Породи-піонери (Betula pendula Roth., Alnus incana (L.) Moench, Populus tremula L., Salix caprea L.) швидко покращують лісове середовище, тому відновлення лісостанів на місці похідних ялинників доцільно здійснювати за зразком природних лісовідновних сукцесій через стадію порід-піонерів.

Породи-постпіонери (Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L., Pinus syvestris L., Fraxinus excelsior L, Carpinus betulus L., Pyrus pyraster (L.) Burgsd, Tilia cordata Mill. та Tilia platyphyllos Scop, Sorbus aucuparia L.) формують довговічні сукцесійні угруповання. Сосна звичайна в Українських Карпатах формує природні реліктові лісостани. Лісові культури сосни створювали після Другої світової війни для залісення сільськогосподарських угідь. Рідкісними є ценози вільхи сірої та клена-явора з домінуванням у трав'яному ярусі Lunaria rediviva L., Scopolia carniolica Jacq., Allium ursinum L., Matteuccia struthiopteris (L.) Todaro, Phyllitis scolopendrium (L.) Newman. На території НПП «Сколівські Бескиди» (гірські хребти Парашки та Зелеміні) Sorbus aucuparia утворює стійкі рослинні угруповання та формує верхню межу лісу.

Породи-дріади Fagus sylvatica L., Abies alba Mill., Taxus baccata L. та Picea abies [L.] Karst. (на верхніх висотах гір) формують стійкі лісостани, які без втручання людини можуть тривалий час функціонувати, підтримуючи певний рівень балансу між всіма складовими елементами лісових екосистем. Рідко трапляються ценози Fagus sylvatica за участю у складі червонокнижних та регіонально рідкісних видів (Taxus baccata, Allium ursinum, Scopolia carniolica, Lunaria rediviva, Phyllitis scolopendrium). Надзвичайно цікавими з ценотичного та лісівничого погляду є лісостани зa участю Quercus robur та Abies alba, які сформовані домінуючими породами, що різняться за еколого-ценотичними особливостями. Рідкісними є ялинові ліси за участю ускладі Pinus cembra L. та Pinus mugo Turra.  

Рідкісні лісові ценози потребують охорони та проведення заходів із підтримання їх стабільності, враховуючи напрямок і характер лісовідновних сукцесій. Для переходу лісового господарства на принципи наближеного до природи лісівництва на території Українських Карпат необхідно орієнтуватися на формування різновікових деревостанів за типом корінних з перевагою у їх складі довговічних порід-дріад – Fagus sylvatica, Abies alba, а на вищих висотних рівнях гір – Picea abies.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Член-кореспондент Лісівничої академії наук України, кан­дидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри лісівництва.

Місце роботи автора

Здобувач кафедри лісівництва.

Місце роботи автора

Директор Державного підприємства «Сколівське лісове господарство».

Посилання

Debryniuk, Yu. M. (2011). Dieback of spruce forests: causes and conse-quences. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 21 (16), 32-38. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2011/21_16/32_Deb.pdf (in Ukrain-ian).
Grigora, I. M, & Solomakha, V. A. (2000). Fundamentals of phytocenology. Kyiv: Phytosociocentre (in Ukrainian).
Gauthier, S., Bernier, P., Kuuluvainen, T., Shvidenko, A. Z., Schepaschenko D. G. (2015). Boreal forest health and global change. Science, 349 (6250), 819-822. DOI: 10.1126/science.aaa9092
Green book of Ukraine. (2009). Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Alterpress (in Ukrainian).
Holubets, M. A. (1978). Spruce forests of the Ukrainian Carpathians. Kyiv: Scientific thought (in Russian).
Kagalo, A. (2003). Conceptual-methodical bases of sozological estimation of changes of a plant cover. Visnyk of L'viv univ. Biology Series, 34, 3-18. Retrieved from: http://prima.lnu.edu.ua/faculty/biologh/wis/34/review/01/01.pdf (in Ukrainian).
Klavinaa, D., Menkisb, A., Gaitnieksa, T., Velmalad, S., Lazdinsa, A., Rajalad, T. & Pennanend T. (2015). Analysis of Norway spruce dieback phenomenon in Latvia – a belowground perspective. Scandinavian Journal of Forest Research, 31 (2), 1-10. Retrieved from: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/02827581.2015.1069390
Kozlovsky, M. P. (2009). Phytonematodes of terrestrial ecosystems of the Carpathian region. Lviv: Monuskript (in Ukrainian).
Kozlovsky, M. P., & Kramarets, V. O. (2009). The main reasons for the dry-ing of spruce in the derivative forests of the Ukrainian Carpathians. II all-Ukrainian Congress of Ecologists with International (Ecology – 2009), 224-227. Vinnytsia: FOP Danyliuk (in Ukrainian).
Kozlovsky, M. P., Shkaruba, A. D., Shpakivska, I. M., & Rozhak, V. P. (2018). Ecological framework of forest management in the context of european inte-gration of Ukraine. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 28 (11), 48-54. doi: https://doi.org/10.15421/40281109 (in Ukrainian).
Kramarets, V. O., & Krynyckyj, G. T. (2008). Natural forest regeneration in spruce stands of the protected natural area «Makivka». Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 6, 78-81 (in Ukraini-an).
Kramarets, V. O., & Matsiakh, I. P. (2018). The role of biotic factors in spruce decline in the Ukrainian Carpathians. Proceedings of the Forestry Academy of sciences of Ukraine, 17, 121-132. DOI: https://doi.org/10.15421/411827 (in Ukraini-an).
Krynytskyi, H. T., Chernyavskyi, M. V., Derbal, Ju. Ju., Delegan, I. V., Myklush, S. I., Parpan, V. I., … Shparyk, Ju. S. (2014). Close to nature and multi-functional forest management in the Carpathian region of Ukraine and Slovakia. Uzhgorod: Kolo (in Ukrainian).
Martiník, A., Knott, R., Krejza, J., Černý, J. (2018). Biomass production of Betula pendula stands regenerated in the region of allochthonous Picea abies die-back. Silva Fennica, 52 (5). Retrieved from: https://doi.org/10.14214/sf.9985
Maurer, V. M., Gordienko, M. I., Brovko, F. M., Fuchylo, Ja. D. … Ivanjuk, I. V. (2008). Theoretical and technological basics of forest reproduction on the basis of ecologically oriented forestry: scientific and methodological recommendations. Scientific and technical information, № 2. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (in Ukrainian).
Morozov, G. F. (1949). The doctrine of the forest., Moskov-Leningrad: Gos-lesbumizdat (in Russian).
Parpan, V., Shparyk, Y., Slobodyan, P., Parpan, T., Korshov, V., Brodovich, R., Krynyckyi, G., Debrenyuk, Y., Kramarets, V., & Cheban, I. (2014). Forest man-agement peculiarities in secondary Norway spruce (Picea abies (L.) H. Karst.) stands of the Ukrainian Carpathians. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 12, 20-29. doi: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nplanu_2014_12_4 (in Ukrainian).
Rameau, J.-C., Mansion, D., Dumé, G. (1989). Flore forestière française: guide écologique illustré. Vol. 1: Plaines et collines. Paris, Institut pour le dé-veloppement forestier et Ministère de l'Agriculture et de la Forêt.
Remmert, H. (1991). The mosaic-cycle concept of ecosystems. Berlin a.o., Ecological Studies, Springer Verlag.
Red Data Book of Ukraine. Plants. (2009). Kyiv: Hlobalkonsaltynh (in Ukrainian).
Sierota, W., Głowacka, B., Karlikowski, T., Kolk, A. Kowalski, S., Kowalski, T., … Zaleski, A. (1994). Possibilities of reducing the forest of disease predisposi-tions by forest management methods. Prace Inst. Bad. Leśn., Seria B, 22, 3-55 (in Polisch).
Solomakha, V. A., Iakushenko, D. M., Kramarets, V. O., Milkina, L.I., Vo-roncov, D. P. … Solomakha, T. D. (2004). National Nature Park Skolivski Beckydy. Plant World. Naturale reserve territories of Ukraine. Plant world. Iss. 2. Kyiv (in Ukrainian).
Stoyko, S. M., Milkina, L. I., Yashchenko, P. T., Kahalo, O. O., & Tasy-enkevych, L. O. (1998). Rare phytocenoses of Western regions of Ukraine (Regional Green Data Book). Lviv: Polli (in Ukrainian).
Stoyko, S. M. (2009). Oak forests of the Ukrainian Carpathians: ecological peculiarities, restoration, conservation. Lviv: Merkator (in Ukrainian).
Zeppenfeld, T., Svoboda, M., DeRose, R. J., Heurich, M., Muller, J., Cızkova, P., Stary, M., Bace, R., & Donato, D. C. (2015). Response of mountain Picea abies forests to stand-replacing bark beetle outbreaks: neighbourhood effects lead to self-replacement. Journal of Applied Ecology, 2015, 52, 1402-1411. DOI: https://doi.org/10.1111/1365-2664.12504
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ