Фітоценотичні передумови всихання Abies alba Mill. у лісових ценозах Покутських Карпат

  • Myroslava Soroka Національний лісотехнічний університет України https://orcid.org/0000-0002-1037-6904
  • Andrzej Vozniak Університет Природничий в Любліні https://orcid.org/0000-0002-9845-7003
  • Anatoliy Goychuk Національний університет біоресурсів і природокористування України https://orcid.org/0000-0002-6827-2307
  • Andriy Onyskіv Державне підприємство Кутське лісове господарство
  • Petro Plichtyak Державне підприємство Кутське лісове господарство
Ключові слова: ялицево-букові ліси; Покутські Карпати; бактеріальна водянка; бактеріальний опік; синтаксономія рослинності; метод Ж. Браун-Бланке; всихання лісів.

Анотація

Трирічними дослідженнями осередків всихання Abies alba Mill. встановлено закономірності їхніх виникнення та поширення у лісових ценозах державного підприємства «Кутське лісове господарство». Здійснено обстеження ценозів з участю Abies alba, які належать різним асоціаціям лісової рослинності, ідентифікованих за допомогою еколого-флористичної класифікації рослинності та методу J. Braun-Blanquet (1964). Встановлено ступінь ураження дерев ялиці у розрізі видового складу лісових ценозів. Проаналізовано вплив абіотичних чинників на розвиток осередків усихання та встановлено, що вони розвилися у наступний після посушливого літа рік. Зроблена спроба дослідити етіологію, симптоматику та патогенез захворювання Abies alba. Аналітичним методом встановлено комплекс первинних і вторинних патогенів, черговість їх появи та можливі причини виникнення, поширення і розвитку хвороби. Висловлено аргументоване припущення, що всихання Abies alba спричиняють бактеріальна водянка і бактеріальний опік. У здорових і різного ступеня всихаючих деревостанах проведено фітосоціологічні дослідження на предмет встановлення каталізуючих патологію лісів чинників і, насамперед, відповідності видового складу фітоценозу умовам біотопу. Доведено, що найвищий ступінь ураження особин Abies alba бактеріозом і вторинними мікопатогенами притаманний лісам із зміненим видовим складом. Встановлено, що всихання Abies alba відбувається за зміни видового складу деревних ярусів лісових фітоценозів у бік трансформації ялицево-букових лісів у буково-ялицеві та чисто ялицеві шляхом вирубки бука у місцях зростання корінних деревостанів. Найвища частка уражених дерев ялиці встановлена у лісах асоціації Dentario glandulosae-Fagetum, із яких вибірковими рубками вибрано бук. Натомість ялиця у природних ценозах асоціації Abieti-Piceetum (montanum) практично не уражується.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Академік Лісівничої академії наук України, доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки, деревинознавства і недеревної продукції лісу.

Місце роботи автора

Професор кафедри гербології і технології вирощування рослин, доктор габілітований, професор надзвичайний.

Місце роботи автора

Академік Лісівничої академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва.

Місце роботи автора

Директор, державне підприємство «Кутське лісове господарство».

Місце роботи автора

Лісничий, державне підприємство «Кутське лісове господарство».

Посилання

Beltiukova, K. Y., Matyshevskaia, M. S., Kulykovskaia, M. D. & Sydorenko, S. S. (1968). Methods for investigating pathogens of bacterial plant diseases. Kyiv: Scientific thought (in Russian).
Braun-Blanquet, J. (1964). Plant sociology. Basics of vegetation science. Wien-New York: Springer (in German).
Brzeziecki, B. (2008). Long-term dynamics of natural stands on the example of two forest communities of the Białowieża National Park: Pino-Quercetum and Tilio-Carpinetum. Vol. II. Studies Naturae, 54, 9-22 (in Polish).
Carter, J. C. (1945) .Wetwood of elms. Bulletin Illinois Natural History Survey, 23, 401-448.
Cherpakov, V. V. (2012). Bacterial dropsy: affected species of coniferous species in Russia. Actual problems of the forest complex, 33, 111-115 (in Russian).
Cherpakov, V. V. ( 2017). Etiology of bacterial dropsy of woody plants. Pro-ceedings of the St. Petersburg Forestry Academy, 220, 125-139 (in Russian).
Cherpakov, V. V. (2015). The study of the pathogenic properties of bacteria "Wet Wood". Actual problems of the forest complex, 41, 158-163 (in Russian).
Dale, V. H., Joyce, L. A., McNulty S. (2001). Climate change and forest disturbances. BioScience. 51 (9), 723-734. https://doi.org/10.1641/0006-3568(2001)051[0723:CCAFD]2.0.CO;2
Ellenberg, H., & Klotzli, F. (1972). Forest companies and forest sites of Switzerland. Messages from the Swiss Anstallt for forestry research,48 (4), 587-930 (in German).
Elling, W., Dittmar, C., Pfaffelmoser, K., Rotzer, T. (2009). Dendroecological assessment of the complex causes of decline and recovery of the growth of silver fir (Abies alba Mill.) in Southern Germany. Forest Ecology and Management, 257, 1175-1187. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2008.10.014
Fukarek, F. (1967). Phytosociology. Warsaw: PWR i L. (in Polisch)
Gašperšić, F. (1967). The developmental dynamics of the fir-beech forests in Sneznik in the last 100 years (and Slovene). Forestry journal, 7-8, 202-237.
Golubec, M. A. (2003). Geobotanical zoning of the Ukrainian Carpathians is the basis of rationalnature utilization. Proceedings of the Scientific Society of them. Shevchenko, 12, 283-292 (in Ukrainian).
Goychuk, A. F., Drozda, V. F. & Shvets, M. V. (2017). Bacterial dropsy birch in stands of Zhytomyr Polissya of Ukraine: scientific and methodical recommendations for enterprises of the State Agency of Forest Resources of Ukraine. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (in Ukrainian).
Goychuk, А. , Drozda, V. & Shvets, М. (2018). Risk of birch disappearance in Zhytomyr Polissya of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of sciences of Ukraine, 17, 16-25 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15421/411817
Gvozdyak, R. I. & Yakovleva, L. M. (1979). Bacterial diseases of forest tree species. Kyiv: Scientific thought (in Russian).
Gvozdyak, R. I, Gojčuk A. F. & Rosenfeld, V. V. (2012). Bakterìozi of forest trees. Zhitomir: Polissya (in Ukrainian).
Gvozdyak, R. I., Goychuk, A. F., & Rosenfeld, V. V. (2014). Forest Phytopathobacteriology. Kyiv: Publishing house "Vinichenko" (in Ukrainian).
Gvozdyak, R. I., Goychuk, A. F., Rosenfeld, V. V. & Pasichnyk, L. A. (2011). Bacterial diseases and seed microbiot of Scotch Pine (Pinus sylvestris L.). Zhitomyr: Polissya (in Ukrainian).
Hensiruk, S. A. (1964). Forests of Ukrainian Carpathians and their use. Kiev: Harvest (in Ukrainian).
Index Fungorum. Retrieved from http://www.indexfungorum.org
Jacobi, W. R. (2009). Bacterial wetwood. Colorado state university, 2, 81-83.
Jactel, H., Petit, J., & Desprez-Loustau, M. I. (2012). Drought effect on damage by forest insects and pathogens: A meta-analysis. Global Change Biology, 18 (1), 267-276. https://doi.org/ 10.1111/j.1365-2486.2011.02512.x
Jahn H., Nespiak, A., & Tüxen, R. (1967). Mushroom sociolgical investigations in beech forests (Carici-Fagetum, Melico-Fagetum and Luzulo-Fagetum) of the Weser Mountains. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft, 11-12, 159-197 (in German).
Kalutsky, I. F. (2008). Forest biocenoses of the Ukrainian Carpathians, problems of their preservation and sustainable development. Proceedings of the Forestry Academy of sciences of Ukraine, 6, 55-61 (in Ukrainian).
Kobal, M., Grcman, H., Zupan, M., Levanic, T., Simoncic, P., Kadunc,A., & Hladnik, D. (2015). Influence of soil properties on silver fir (Abies alba Mill.) growth in the Dinaric Mountains. Forest Ecology and Management, 337, 77-87. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2014.10.017.
Kramatets ,V. O., & Krinickij, G. T. (2009). Evaluation of status and possible threats to the survival of the spruce forests of the Carpathians in connection with climate change. Scientific bulletin of Ukrainian National Forestry University of Ukraine, 19.15, 38-50 (in Ukrainian).
Krasnov, V. P., Orlov, A. A., Buzun, V. A., Landin, V. P. & Rustle, Z. M. (2007). Applied radioecology of the forest. Zhytomyr: Polissya (in Ukrainian).
Kučera, P. (2008). Remarks on higher-ranked syntaxa with Abies alba in Central Europe: their concepts and nomenclature. Hacquetia, 7 (2), 161-172. https://doi.org/ 10.2478/v10028-008-0009-0
Kulbanska, I. M. (2015). Ecological-forestry factors and their influence on the spread of common asbestosis tuberculosis in the western part of Ukraine. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 25 (6), 64-71 (in Ukrainian).
Lebourgeois, F. (2007). Climatic signal in annual growth variation of silver fir (Abies alba Mill.) and spruce (Picea abies Karst.) from the French Permanent Plot Network (RENECOFOR). Annals of Forest Science, 64, 333-343.
Lebourgeois, F., Rathgeber, C. B. K., & Ulrich, E. (2010). Sensitivity of French temperate coniferous forests to climate variability and extreme events (Abies alba, Picea abies and Pinus sylvestris). Journal of Vegetable Science, 21, 364-376.
Levanic, T. (1997). Growth depression of silver fir (Abies alba Mill.) in the Dinaric phytogeographic region between 1960 and 1995. Collection of forestry and woodworking, 52, 137-164.
List of Prokaryotic names with Standing in Nomenclature. Retrieved from http://www.bacterio.cict.fr/e/erwinia.html
Manko, Yu. I. & Gladkova, G. A. (2001). Drying of spruce in light of the global deterioration of dark coniferous forests. Vladivostok: Dalnauka (in Russian).
Matuszkiewicz, W. (2013). Guide to marking plant communities in Poland. Warszaw: PWN (in Polish).
Matuszkiewicz, W. & Polakowska, M. (1995). Materials for phytosociological systematics of mixed coniferous forests in Poland. Acta Societatis Botanicorum Poloniae, 24 (2), 65-74 (in Polish).
Mayer, H., & Onno, M. (1970). For the systematic evaluation of Abieti-Fagetum and Abietetum in the Western and Eastern Alpine fagion. Vegetatio,20 (5/6), 381-393. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/20035521 (in German).
Meshkova V. L., Borysenko O.I., & Pryhornytskyi V. I. (2018). Forest site conditions and other features of Scots pine stands favorable for bark beetles. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 16, 106-114. https://doi.org/10.15421/411812
Müller, Th., Oberdorfer, E. & Seibert, P. (1992). Southern German Plant Societies. Part IV. Forests and shrubs. Jena: Gustav Fischer (in German).
On Kosivshchyna, due to diseases, the masses of dried firs. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=PdZaLijmv-k)
Pinto, P. E., Gegout, J. C., Herve, J. C., & Dhote, J. F. (2007). Changes in environmental controls on the growth of Abies alba Mill. in the Vosges Mountains, northeastern France, during the 20th cen-tury. Global Ecology and Biogeography, 16, 472-484.
Pinto, P. E., Gegout, J. C., Herve, J. C., Dhote, J. F. (2008). Respective importance of ecological conditions and stand composition on Abies alba Mill. dominant height growth. Forest Ecology and Management, 255, 619-629. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2007.09.031
Pogribnyy, O. O., Yusypovych, Yu. M., Zaika, V. K., et al. (2018). Investigation of the causes of white fir stand drying (Abies alba Mill.) in the Ukrainian carpathians. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 28 (8), 9-13. https://doi.org/10.15421/40280801 (in Ukrainian).
Rybalko, T. N., & Gukasyan, A. B. (1986). Bacteriosis of conifers in Siberia. Novosibirsk: Science (in Russian).
Sanitary rules in the forests of Ukraine. (1995). Approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 27, N. 555 (in Ukrainian).
Scamoni, A. (1967). Introduction to practical phytosociology. Warszaw: PWR (In Polisch).
Schelhaas, M., Nabuurs, G., & Schuck, A. (2003). Natural disturbances in the European forests in the 19th and 20th centuries. Global Change Biology, 9, 1620-1633. doi:10.1046/j.1365-2486.2003.00684.x
Scientists: оn Kosivshchyna massively dries fir because of illness. Retrieved from https://kurs.if.ua/news/naukovtsi_na_kosivshchyni_masovo_vsyhayut_yalytsi _cherez_zahvoryuvannya_video_55845.html)
Shalovilo, Yu. I., Kovaleva, V. A, & Gut, R. T. (2011). Types of bacterial diseases of coniferous plants. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry Uni-versity, 21 (13), 68-72 (in Ukrainian).
Shcherbin-Parfenenko, A. L. (1963). Bacterial diseases of forest species. Moscow: Goslesbumizdat (in Russian).
Shink, B., Ward, J.C., & Zeikus, G. (1981). Microbiology of Wetwood Role of Anaerobic Bacterial Populations in Living Trees. Journal of Gneral Microbiology, 123, 313-322.
Shvets, M. V. (2015). About the situation of birch stands in the forests of Zhytomyr Polissya of Ukraine. Ecological, economic and social Problems of development agrarian Sphere in Conditions of Globalization, 193-196 (in Ukrainian).
Shvets, M. V. (2017). Symptomatology and etiology of «wetwood» birch in stands of Zhytomyr Polissya. Contribution of young scientists on forestry, wood processing technologies and horticulture. Kyiv, Ukraine: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 32-33 (in Ukrainian).
Shvydenko A. Z., Buksha I. F. & Krakovskaya S. V. (2018). Vulnerability of Ukraine's Forests to Climate Change. Kyiv: Nika-Center.
Stoyko, S. M. (2009). Potential environmental consequences of global warming in the forest formations of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 19.15, 214-224 (in Ukrainian).
The Plant List. Retrieved from http://www.theplantlist.org
Trestik, M., Kupka, I. & Demel O. (2004). Dying Spruce in North Moravia and Silesia. Forestry Work, 7, 12-15 (in Czech ).
Wysocki, C., & Sikorski, P. (2002). Applied phytosociology. Warsaw: SGGW Publisher (in Polish).
Yavorovs’kyy, P. P. (2015). Impact of climate change on forest ecosystems. Forestry and gardening, 6 (14), 52-59 (in Ukrainian). http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2015_6_14.
Zhang, L., Jiang, Yu., Zhao, Sh., Jiao, L. and Wen, Ya. (2018). Relationships between Tree Age and Climate Sensitivity of Radial Growth in Different Drought Conditions of Qilian Mountains. Northwestern China Forests, 9, 135-138. https://doi.org/10.3390/f9030135
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ