Вплив лісових насаджень плантаційного типу на показники родючості лісових ґрунтів в умовах Західного Лісостепу України

Ключові слова: лісові культури; модрина; ялина; лісорослинні властивості ґрунту, гумус; азот; фосфор; калій.

Анотація

Між насадженнями різного складу та родючістю ґрунту існує тісна взаємодія, яку можна корегувати, змінюючи участь порід у складі деревостану. Питання особливо актуальне з погляду запровадження плантаційних лісових насаджень на місці низькопродуктивних деревостанів. Тому вивчення змін показників родючості ґрунту у системі – плантаційні насадження → ґрунт → корінний деревостан, є надзвичайно важливим чинником забезпечення високої продуктивності та біотичної стійкості лісових фітоценозів.

Досліджені темно-сірі опідзолені ґрунти на лесоподібному суглинку характеризуються високим лісорослинним потенціалом, результатом якого є формування чистих і мішаних насаджень модрини та ялини за високими класами бонітету – від І до Іс. Водночас значення показників родючості ґрунтів (вміст гумусу та рухомих сполук NPK) під цими насадженнями відрізняються.

Вміст гумусу у ґрунтах під насадженнями за участю ялини коливається в межах від 0,32 до 4,52 % та в середньому становить 1,80 %, що нижче, ніж під насадженнями модрини – 0,32-9,32 % та  2,17 % відповідно.

Склад насаджень впливає на вміст у ґрунті усіх досліджених елементів живлення. Середній вміст легкогідролізованого азоту у ґрунтах під насадженнями за участю ялини є нижчим (5,68 мг/100 г ґрунту), ніж за участю модрини (7,10) та більш амплітудно знижується вниз по профілю. Так, його середній вміст у Не-горизонті становить 9,63 мг/100 г ґрунту, в НІ – 4.87, в І – 2,52, а під насадженнями за участю модрини – 10,41, 6,51 та 4,24 мг/100 г ґрунту відповідно.

Середній вміст рухомих сполук фосфору в обох групах насаджень є доволі подібним –5,93 мг/100 г ґрунту за участю ялини та 5,80 – модрини. Водночас в І-горизонті у культурах з модриною він значно вищий, ніж у культурах з ялиною – 7,70 проти 2,64 мг/100 г ґрунту, що сприяє росту модрини за Іb-Iс класами бонітету. Характер розподілу обмінного калію за профілем ґрунту принципово відрізняється. Так, якщо під насадженнями за участю модрини його найвищий вміст (9,50 мг/100 г ґрунту) зафіксовано в Не-горизонті, то за участю ялини – у І-горизонті (11,85), що свідчить про інтенсивний прояв процесу кислотного гідролізу у ґрунтах під впливом опаду ялини. Проте середньопрофільний вміст обмінного калію у ґрунтах під обома групами насаджень є доволі подібним – 8,90 мг/100 г ґрунту у культурах з модриною та 9,17 – з ялиною.

Загалом чисті ялинові та модринові культури в умовах свіжого і вологого груду Західного Лісостепу України не виявляють негативного впливу на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту. Водночас сприятливіші поживні властивості формуються у ґрунтах під насадженнями за участю модрини, які, своєю чергою, забезпечують найвищий рівень їх продуктивності, що необхідно брати до уваги під час проектування складу лісових культур плантаційного типу.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Академік Лісівничої академії наук України, академік-секретар ЛАН України, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісових культур і лісової селекції.

Місце роботи автора

Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри лісових культур і меліорацій.

Посилання

Bogashova, L. G. (1959). On the impact of pure and mixed stands on the forest-growing properties of the soil. Scientific works of the Voronezh State Reserve, 8, 232-244 (in Russian).
Debryniuk, Iu. M. (2007). Plantation forest cultures in Western Forest-steppe of Ukraine: conception, methodology, resource potential (Doctoral dissertation, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine). Retrieved from https://otherreferats.allbest.ru/agriculture/00454280_1.html (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2018). The influence of plantation-type forests on the water-based and physical properties of forest soil in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 26-36. https://doi.org/10.1007/s11816-009-0088-5 (in Ukrainian).
DSTU 4289: 2004 (2005). Soil quality. Methods for determination of organic matter. Edition is official. Kyiv: Derzhspozhyvstandart of Ukraine (in Ukrainian).
DSTU 4287: 2004 (2008). Soil quality. Sampling. Edition is official. Kyiv: Derzhspozhyvstandart of Ukraine (in Ukrainian).
DSTU 4115–2002. (2002). Soils. Determination of mobile compounds of phosphorus and potassium by Chiricov modified method. Kyiv: Derzhspozhyvstandart of Ukraine (in Ukrainian).
DSTU 7863:2015 (2015). Soil quality. Determination of available hydrolysable nitrogen by Kornfild method. Kyiv: Derzhspozhyvstandart of Ukraine (in Ukrainian).
Grom, M. M. (2005). Forest assessment: Educational manual. Lviv: Ukrainian National Forestry University (in Ukrainian).
Ivanyuk, Т. М. (2013). Physical-chemical parameters of soils of fresh fairly fertile site type in Polissya, Ukraine. Scientific bulletin of the Ukrainian National Forestry University, 23.4, 40-43 (in Ukrainian).
Коsenko, A. F. (1971). Soil conditions in oak forests of Western Podolia. Forestry and Forest Melioration, 27, 86-93 (in Russian).
Maslova, R. V. (1970). Cultures of larch in the central region of the subzone of coniferous forests with linden and oak (Doctoral dissertation, Bryansk Institute of Technology. Bryansk, Russia) (in Russian).
Myukushko, V. K., Volvach, F. V., & Plyuta, P. G. (1989). Ecology of pine forests. Кyiv: Harvest (in Russian).
Migunova, E. S. (2010). Forests and forest lands (quantitative assessment of interrelations). Kharkov: New word (in Russian).
Pasternak, P. S. (1970). Changes in forest vegetation properties of brown mountain forest soils of the Carpathians under the influence of the main tree species. In Soil Science – Forestry (pp. 58-88). Kyiv: Harvest (in Russian).
Pasternak, P. S., & Smolyaninov, I. I. (1986). Organic matter of forest soils in the main types of forest growing conditions of lowland forests of the USSR. Forestry and agroforestry, 72, 8-14 (in Russian).
Peshko, V. S. (1965). Larch in the plantations of the western regions of the Ukrainian SSR (Doctoral dissertation, the V.V. Dokuchaev Kharkov Agricultural Institute. Kharkov, Ukraine). Retrieved from https://search.rsl.ru/ru/record/01006464466 (in Russian).
Pobedov, V. S., Bulavyk, I. M., Lebedev, E. A. Shymansky, P. S., Volchkov, V. E., & Prokshin, D. N. (1986). Handbook of fertilizers in forestry. Moskow: Agropromizdat (in Russian).
Polupan, N. I., Kysil, V. D., Kovalishin, D. I., Dusanovsky V. L., Vernander, N. B., … Andrushchenko H. A. (1981). Field determinant of soils. Kyiv: Harvest (in Russian).
Raspopina, S. P. (2008). Nutrient status of soils and productivity of fresh fertile site types. Forestry and Forest Melioration, 112, 100-106 (in Ukrainian).
Raspopina, S. P. (2012). The assessment of capacity for forest production of lands. Forestry and Forest Melioration, 121, 51-57 (in Ukrainian).
Raspopina, S., Neyko, I., & Boiko, S. (2011). The impact of parent rock on the productivity of oak forests of left-bank Ukraine. Forest Research Papers, 72 (2), 115-119 (in Polish).
Raspopina, S. P. (2017). The scientific basis of estimating the potential of soils for forest growth and the suitability of soils for growing forest plantations in plain parts of Ukraine. (Doctoral dissertation, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine) (in Ukrainian).
Remezov, N. P., & Pogrebnyak, P. S. (1965). Forest soil science. Moscow: Forest Industry (in Russian).
Yakovenko, I. G. (1972). Influence of oak-spruce crops on dark grey forest soils. Bulletin of Agricultural Science, 12, 72-76 (in Ukrainian).
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
ЛІСОЗНАВСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО