Ріст 50-річних піднаметових географічних культур кедра сибірського за різної зімкнутості намету деревостану в приміській зоні Красноярська
Анотація
Наведено відомості щодо росту кедра сибірського у лісових культурах під наметом деревостану залежно від географічного походження. Кедр сибірський, який відзначається цінними біоекологічними властивостями, потребує збереження і штучного лісовідновлення та лісорозведення у приміських зонах великих промислових центрів. З огляду на високу стійкість кедра сибірського при виростанні в групах і під наметом лісу, в приміській зоні Красноярська були створені географічні культури деревного виду на ділянці «Гірський-2» в Караульному лісництві Навчально-дослідного лісгоспу СибДУ. Культури створені в 1966 р. садінням 4-річних сіянців в площадки розміром 07 × 0,7 м (по 9 сіянців на майданчик) з відстанню між центрами майданчиків в 4 м. У лідируючих в кожному майданчику дерев визначали висоту, діаметр стовбура на висоті 1,3 м, діаметр крони, приріст центрального пагона, кількість бічних гілок на нижній живій мутовці і ін. Достовірність відмінностей визначали за t- критерієм. Визначали коефіцієнти кореляції і встановлювали наявність і тісноту зв'язку між досліджуваними показниками. Частку впливу географічного походження і зімкнутості намету на ріст культур визначали методом дисперсійного аналізу.
Узагальнено результати вивчення мінливості кедра сибірського шести географічних походжень: алтайське, бірюсінске, бурятське, кемеровське, томське, читинське, які ростуть під наметом берези повислої і сосни звичайної за зімкнутості намету деревостану від 0,1 до 1,0. Встановлено, що в 50-річному віці культури досягли висоти 5,4-10,4 м, діаметра стовбура – 2,0-16,5 см. Культури, які ростуть за зімкнутості намету 0,1-0,5, мали висоту на 36,6%, діаметр стовбура – на 44,8% більші. Рівень мінливості показників – середній і високий. Приріст центрального пагона в культурах 49-50-річного віку склав 26,6-60,6 см. У культурах зі значним освітленням (зімкнутість намету 0,1-0,5) цей показник перевищено на 41,1% порівняно із деревами, які ростуть в затінених умовах (зімкнутість намету 0,6-1,0) за підвищеного, високого і дуже високого рівнів варіювання. Найбільшу кількість гілок у нижній живій мутовці (4,8 і 4,1 шт.) встановлено у дерев читинського, найменшу (3,2 і 2,3 шт.) – у дерев кемеровського походжень. Рівень варіювання показника підвищений в алтайському і бірюсінському варіантах; високий – в інших варіантах за меншої зімкнутості намету. За зімкнутості намету 0,6-1,0 рівень мінливості підвищений і високий (26,5-41,9%). Відзначено, що більший вплив на біометричні показники лісових культур виявляє компактність намету (65,0%). Частка впливу географічного походження на ріст кедра сибірського у культурах склала 13,8%. Запропоновано проведення рубок догляду для зниження зімкнутості намету деревостану на рівні 0,5. Актуальним завданням є здійснення подальших досліджень у піднаметових культурах кедра сибірського після проведення рубок догляду.
Посилання
Babakin, А. S., & Zolotukhin, F. M. (1976). On the relationship of closeness, of fullness and density of tree stands // Increase of forests productivity and improvement of forestry, 83, 22-24. Moscow: Moscow Institute of Forestry (in Russian).
Bratilova, N. P. (2005). Variability of Cedar at plantation cultures of South Central Siberia depending on mold diversity seedlings. Krasnoyarsk: SibSU (in Russian).
Bratilova, N. P. Matveeva, R. N., Butorova, O. F. & Scherba, J. E. (2015). Pine cedar siberian growth of different geographic origin in the age of 17-46 // Proceeding of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 13, 59-63 (in Russian).
Bryncev, V. A., & Kozhenkova, A. A. (2016). Growth of different with provenances Hamburg Siberian pine when introduced in Moscow region // Gardening, seed growing, introduction of woody plants: materials of the XXI international Scientific Conference, 11-14. Krasnoyarsk: SibSU (in Russian).
Demakov, J. P., & Safin, M. G. (2010). Influence of natural factors on the dynamics of growth of trees in Sphagnum Pine plantings // Forest ecosystems in a changing climate: biological productivity, monitoring and adaptation technologies,122-125. http:/csfin.marstu.net/ publications.html.
Dospehov, B. А. (1979). Technique of field experiences (the basics of statistical processing of research results). Moscow: Kolos (in Russian).
Drozdov, I. I. (1978). Research of Cedar forest cultures in the Vladimir region // Scientific Works Moscow Institute of Forestry, 111, 116-118 (in Russian).
Drozdov, I. I., Kozhenkova, A. A., & Belinsky, M. N. (2013). Pine cedar siberian reproduction in the Moscow suburbs // MSFU Bulletin. Forestry Bulletin, 3, 4-7.
Eremin, N. V., Karaseva, M. A., & Karasev, V. N. (2010). Agronomic and physiological aspects of successful cultivation Pine cedar siberian in the Republic of Mari El. Forest. Ecology. Environmental management, 1, 29-38 (in Russian).
Ermolenko, P. M., & Ovchinnikova, N. F. (1996). Cedar growth in cultures under the canopy Birch forest in the Dark pine belt of Western Sayana // Botanical researches in Siberia, 5, 40-42 (in Russian).
Kuznetsova, G. V. (1990). The growth and preservation of geographic cultures of Cedar Siberian and Cedar Korean in Krasnoyarsk region // The problem of Cedar: semenoshenie and reproduction, pp. 78-82. Tomsk: Tomsk researcher center (in Russian).
Kuznetsova, G. V. (2010). Growth, status and development of Cedar pines in geographic cultures South of Krasnoyarsk region // Conifers of the boreal area, 27, 102-107 (in Russian).
Loskutov, R. I. (1971). Artificial Cedar Siberian restoration. Moscow: Forest industry (in Russian).
Mamaev, S. A. (1973). Forms of intraspecific variability of woody plants. Moscow: Science (in Russian).
Matveeva, R. N., Bratilova, N. P., & Butorova, O. F. (2017). Growth and reproductive development of Pine Cedar Siberian of different geographic origin, with high density ordinary landing (green zona of Krasnoyarsk). Krasnoyarsk: SibGU (in Russian).
Protopopov, V. V. (1975). The extremely important role of dark pine forest. Novosibirsk: Science (in Russian).
Titov, E. V. (1990). The selection of plus trees Cedar Siberian in the mountainous Altai // Forestry, 2, 42-44 (in Russian).
Titov, E. V. (2016). Selection of valuable genotypes of clones Cedar Siberian on grafting plantations // Conifers of the boreal area, 37, 284-289 (in Russian).
Salminen, H., Jalkanen, R. (2006). Modelling variation of needle density of Scots pine at high latitudes // Silva fenn, 40 (2), 183-194.
Von Mirko, L., Schuler, S., & Wei-benbacher, L. (2008). Experiences with geographic cultures the FIR great (Abies grandis Lindl.) in Austria: suitability, productivity growth, variability.) // Centralbl. gesamte Forstw, 125 (3), 183-200.
Zalesov, S. V. (1988). The role of the culture of the under the canopy in restoring Cedar Siberian planting // The problem of reforestation in the taiga zone of the USSR, рр. 85-87. Krasnoyarsk: Institute of Forest (in Russian)
Zemljanoi, A. I., Ilichev, Y. N., & Tarakanov, V. V. (2010). Variability between clones of Cedar Siberian at elements of seed production, selection prospects // Conifers of the boreal area, 27, 77-82 (in Russian).
