Ріст 50-річних піднаметових географічних культур кедра сибірського за різної зімкнутості намету деревостану в приміській зоні Красноярська

  • Rimma Matveeva Сибірський державний університет науки і технологій имені академіка М.Ф. Решетньова
  • Olga Butorova Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова
  • Eduard Kolosovsky Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова
Ключові слова: лісові культури; географічне походження; густота; мінливість; біометричні показники; Сибір.

Анотація

Наведено відомості щодо росту кедра сибірського у лісових культурах під наметом деревостану залежно від географічного походження. Кедр сибірський, який відзначається цінними біоекологічними властивостями, потребує збереження і штучного лісовідновлення та лісорозведення у приміських зонах великих промислових центрів. З огляду на високу стійкість кедра сибірського при виростанні в групах і під наметом лісу, в приміській зоні Красноярська були створені географічні культури деревного виду на ділянці «Гірський-2» в Караульному лісництві Навчально-дослідного лісгоспу СибДУ. Культури створені в 1966 р. садінням 4-річних сіянців в площадки розміром 07 × 0,7 м (по 9 сіянців на майданчик) з відстанню між центрами майданчиків в 4 м. У лідируючих в кожному майданчику дерев визначали висоту, діаметр стовбура на висоті 1,3 м, діаметр крони, приріст центрального пагона, кількість бічних гілок на нижній живій мутовці і ін. Достовірність відмінностей визначали за t- критерієм. Визначали коефіцієнти кореляції і встановлювали наявність і тісноту зв'язку між досліджуваними показниками. Частку впливу географічного походження і зімкнутості намету на ріст культур визначали методом дисперсійного аналізу.

Узагальнено результати вивчення мінливості кедра сибірського шести географічних походжень: алтайське, бірюсінске, бурятське, кемеровське, томське, читинське, які ростуть під наметом берези повислої і сосни звичайної за зімкнутості намету деревостану від 0,1 до 1,0. Встановлено, що в 50-річному віці культури досягли висоти 5,4-10,4 м, діаметра стовбура – 2,0-16,5 см. Культури, які ростуть за зімкнутості намету 0,1-0,5, мали висоту на 36,6%, діаметр стовбура – на 44,8% більші. Рівень мінливості показників – середній і високий. Приріст центрального пагона в культурах 49-50-річного віку склав 26,6-60,6 см. У культурах зі значним освітленням (зімкнутість намету 0,1-0,5) цей показник перевищено на 41,1% порівняно із деревами, які ростуть в затінених умовах (зімкнутість намету 0,6-1,0) за підвищеного, високого і дуже високого рівнів варіювання. Найбільшу кількість гілок у нижній живій мутовці (4,8 і 4,1 шт.) встановлено у дерев читинського, найменшу (3,2 і 2,3 шт.) – у дерев кемеровського походжень. Рівень варіювання показника підвищений в алтайському і бірюсінському варіантах; високий – в інших варіантах за меншої зімкнутості намету. За зімкнутості намету 0,6-1,0 рівень мінливості підвищений і високий (26,5-41,9%). Відзначено, що більший вплив на біометричні показники лісових культур виявляє компактність намету (65,0%). Частка впливу географічного походження на ріст кедра сибірського у культурах склала 13,8%. Запропоновано проведення рубок догляду для зниження зімкнутості намету деревостану на рівні 0,5. Актуальним завданням є здійснення подальших досліджень у піднаметових культурах кедра сибірського після проведення рубок догляду.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри селекції та озеленення.

Місце роботи автора

Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри селекції та озеленення.

Місце роботи автора

Аспірант кафедри селекції та озеленення.

Посилання

Anuchin, N. P. (1983). Density of planting and its definition. Forestry, 8, 42-45 (in Russian).
Babakin, А. S., & Zolotukhin, F. M. (1976). On the relationship of closeness, of fullness and density of tree stands // Increase of forests productivity and improvement of forestry, 83, 22-24. Moscow: Moscow Institute of Forestry (in Russian).
Bratilova, N. P. (2005). Variability of Cedar at plantation cultures of South Central Siberia depending on mold diversity seedlings. Krasnoyarsk: SibSU (in Russian).
Bratilova, N. P. Matveeva, R. N., Butorova, O. F. & Scherba, J. E. (2015). Pine cedar siberian growth of different geographic origin in the age of 17-46 // Proceeding of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 13, 59-63 (in Russian).
Bryncev, V. A., & Kozhenkova, A. A. (2016). Growth of different with provenances Hamburg Siberian pine when introduced in Moscow region // Gardening, seed growing, introduction of woody plants: materials of the XXI international Scientific Conference, 11-14. Krasnoyarsk: SibSU (in Russian).
Demakov, J. P., & Safin, M. G. (2010). Influence of natural factors on the dynamics of growth of trees in Sphagnum Pine plantings // Forest ecosystems in a changing climate: biological productivity, monitoring and adaptation technologies,122-125. http:/csfin.marstu.net/ publications.html.
Dospehov, B. А. (1979). Technique of field experiences (the basics of statistical processing of research results). Moscow: Kolos (in Russian).
Drozdov, I. I. (1978). Research of Cedar forest cultures in the Vladimir region // Scientific Works Moscow Institute of Forestry, 111, 116-118 (in Russian).
Drozdov, I. I., Kozhenkova, A. A., & Belinsky, M. N. (2013). Pine cedar siberian reproduction in the Moscow suburbs // MSFU Bulletin. Forestry Bulletin, 3, 4-7.
Eremin, N. V., Karaseva, M. A., & Karasev, V. N. (2010). Agronomic and physiological aspects of successful cultivation Pine cedar siberian in the Republic of Mari El. Forest. Ecology. Environmental management, 1, 29-38 (in Russian).
Ermolenko, P. M., & Ovchinnikova, N. F. (1996). Cedar growth in cultures under the canopy Birch forest in the Dark pine belt of Western Sayana // Botanical researches in Siberia, 5, 40-42 (in Russian).
Kuznetsova, G. V. (1990). The growth and preservation of geographic cultures of Cedar Siberian and Cedar Korean in Krasnoyarsk region // The problem of Cedar: semenoshenie and reproduction, pp. 78-82. Tomsk: Tomsk researcher center (in Russian).
Kuznetsova, G. V. (2010). Growth, status and development of Cedar pines in geographic cultures South of Krasnoyarsk region // Conifers of the boreal area, 27, 102-107 (in Russian).
Loskutov, R. I. (1971). Artificial Cedar Siberian restoration. Moscow: Forest industry (in Russian).
Mamaev, S. A. (1973). Forms of intraspecific variability of woody plants. Moscow: Science (in Russian).
Matveeva, R. N., Bratilova, N. P., & Butorova, O. F. (2017). Growth and reproductive development of Pine Cedar Siberian of different geographic origin, with high density ordinary landing (green zona of Krasnoyarsk). Krasnoyarsk: SibGU (in Russian).
Protopopov, V. V. (1975). The extremely important role of dark pine forest. Novosibirsk: Science (in Russian).
Titov, E. V. (1990). The selection of plus trees Cedar Siberian in the mountainous Altai // Forestry, 2, 42-44 (in Russian).
Titov, E. V. (2016). Selection of valuable genotypes of clones Cedar Siberian on grafting plantations // Conifers of the boreal area, 37, 284-289 (in Russian).
Salminen, H., Jalkanen, R. (2006). Modelling variation of needle density of Scots pine at high latitudes // Silva fenn, 40 (2), 183-194.
Von Mirko, L., Schuler, S., & Wei-benbacher, L. (2008). Experiences with geographic cultures the FIR great (Abies grandis Lindl.) in Austria: suitability, productivity growth, variability.) // Centralbl. gesamte Forstw, 125 (3), 183-200.
Zalesov, S. V. (1988). The role of the culture of the under the canopy in restoring Cedar Siberian planting // The problem of reforestation in the taiga zone of the USSR, рр. 85-87. Krasnoyarsk: Institute of Forest (in Russian)
Zemljanoi, A. I., Ilichev, Y. N., & Tarakanov, V. V. (2010). Variability between clones of Cedar Siberian at elements of seed production, selection prospects // Conifers of the boreal area, 27, 77-82 (in Russian).
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА