Нормативи оцінки продуктивності крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України

Ключові слова: Pinus sylvestris L.; модель фітомаси деревостану; деревна зелень; гілки; хвоя; Дніпропетровська область.

Анотація

Наведено результати оцінювання фітомаси компонентів крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України. Сформовано робочий масив даних для соснових деревостанів із врахуванням таксаційних показників та фітомаси структурних компонентів крони. Охарактеризовано закономірності статистичного розподілу фітомаси деревної зелені у свіжозрубаному стані, фітомаси гілок та фітомаси хвої в абсолютно сухому стані. Подано результати кореляційного аналізу компонентів фітомаси крони модальних деревостанів із основними таксаційними показниками насаджень. Найтісніший прямий кореляційний зв'язок простежено між фітомасами деревної зелені, гілок та хвої з показником відносної повноти деревостанів. Виявлено прямий достовірний, середньої сили зв'язок фітомаси гілок деревостану в абсолютно сухому стані із середнім діаметром насаджень. Побудовано регресійні математичні моделі для оцінки фітомаси компонентів параметрів крони, в яких вхідними аргументами є середній діаметр, середня висота та відносна повнота деревостанів. Коефіцієнти детермінації для отриманих моделей знаходяться у межах від 0,69 до 0,74. Усі розроблені моделі демонструють прямий позитивний зв’язок між фітомасою будь-якого структурного компонента крони деревостану із середнім діаметром та відносною повнотою насадження, тоді як із висотою деревостану зв'язок є оберненим. Наведено нормативні таблиці для оцінки фітомаси деревної зелені, гілок та хвої, значення яких збільшується зі збільшенням середнього діаметра, тоді як зі збільшенням середньої висоти насадження іде на спад. Проведено порівняльний аналіз показників фітомаси компонентів стовбура соснових деревостанів із результати досліджень, встановленими для інших природно-кліматичних зон України.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Академік Лісівничої академії наук України, професор, доктор сільськогосподарських наук, директор навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства

Місце роботи автора

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри садово-паркового господарства.

Посилання

Barthélémy, D. & Caraglio, Y. (2007). Plant Architecture: A Dynamic, Multilevel and Comprehensive Approach to Plant Form, Structure and Ontogeny. Ann. Bot., 99 (3), 375-407. https://doi.org/10.1093/aob/mcl260
Basuki, T. M. (2015). Leaf area index derived from hemispherical photograph and its correlation with aboveground forest biomass. Indonesian Journal of Forestry Research., 2 (1), 31-41. https://doi.org/10.20886/ijfr.2015.2.1.31-41
Bilous A. M. (2010). Phytomass of crowns of aspen tree stands of Eastern Polissya of Ukraine. Biological Resources and Nature Management, 2 (1/2), 95-99. (in Ukrainian).
Faraway, J. J. (2016). Extending the linear model with R: generalized linear, mixed effects and nonparametric regression models. Series Texts in Statistical Sci-ence (vol. 124), Chapman & Hall/CRC Press, Boca Raton, FL, USA, pp 400. https://doi.org/10.1201/9781315382722
Fernández, M. P., Norero, A., Vera, J., & Perez, E. (2011). A functional-structural model for radiata pine (Pinus radiata) focusing on tree architecture and wood quality. Annals of Botany, 108, 1155-1178. https://doi.org/10.1093/aob/mcr156
Grote, R., & Reiter, I.M. (2004). Competition-dependent modelling of foliage biomass in forest stands. Trees, 18, 596-607. https://doi.org/10.1007/s00468-004-0352-9
Goodman, R. C., Phillips, O. L., & Baker, T. R. (2014). The importance of crown dimensions to improve tropical tree biomass estimates. Ecological Applicatins, 24 (4), 680-698. https://doi.org/10.1890/13-0070.1
Hasenauer, H. & Monserud, R. A. (1996). A crown ratio model for Austrian forests. Forest Ecology Management, 84 (1-3), 49-60. https://doi.org/10.1016/0378- 1127(96)03768-1
He, Q., Chen, E., An, R., & Li, Y. (2013). Above-ground biomass and biomass components estimation using LiDAR data in a coniferous forest. Forests, 4, 984-1002. https://doi.org/10.3390/f4040984
Krakau U. K., Liesebach M., Aronen T., Lelu-Walter M. A., & Schneck V. (2013). Scots Pine (Pinus sylvestris L.). In: Pâques L. (eds) Forest Tree Breeding in Europe. Managing Forest Ecosystems, 25. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6146-9_6
Lakyda, P. I. (2002). Live biomass of Ukrainian forests. Ternopil: Zbruch (in Ukrainian).
Lakyda, P. I. & Matushevich, L. M. (2006). Phytomass of birch forest stands of Ukrainian Polissya. Kyiv: NSC "Institut agrarian economics" (in Ukrainian).
Lakyda, P. I., Matushevich, L. M. & Blishchik, V. I. (2012). Methodological features of assess of biotic product components crown. Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and decorative gardening, 171 (2), 54-60 (in Ukrainian).
Lakyda, P. I., Morozyuk, A. V., Shamray, A. E. (2013). Phytomass and carbon deposited of artificial pine stands of Cherkassy pine stands. Forestry and landscape gardening, 3. Access: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2013_3_8 (in Ukrainian).
Lakyda, P. I. (2011). Reference materials for estimating components of above-ground live biomass of trees of main forest-forming tree species of Ukraine. Kyiv: Publishing House “EKO-inform” (in Ukrainian).
Mäkelä, A. & Valentine, H. T. (2006). Crown ratio influences allometric scaling of trees. Ecology, 87, 2967-2972. https://doi.org/10.1890/0012- 9658(2006)87[2967:CRIASI]2.0.CO;2.
Pohjola, J., Laturi, J., Lintunen, J., & Uusivuori, J. (2018). Immediate and long-run impacts of a forest carbon policy – A market-level assessment with heterogeneous forest owners. Journal of Forest Economics, 32, 94-105. https://doi.org/10.1016/j.jfe.2018.03.001.
Poudel, K. P., Temesgen, H., & Gray, A. N. (2015). Evaluation of sampling strategies to estimate crown biomass. Forest Ecosystems, 2 (1). 1-11. https://doi.org/10.1186/s40663-014-0025-0
Rogozin, M. V., & Razin, G. S. (2015). Dynamics models and modeling of tree stand development. Siberian Journal of Forest Science, 2, 55-70 (in Russian with English abstract). https://doi.org/10.15372/SJFS20150205
Tóth, E. G., Köbölkuti, Z. A., Pedryc, A., & Höhn, M. (2017). Evolutionary history and phylogeography of Scots pine (Pinus sylvestris L.) in Europe based on molecular markers. Journal of Forestry Research, 28 (4), 637-651. https://doi.org/10.1007/s11676-017-0393-8
Turski, M., Beker, C., Kaźmierczak, K. & Najgrakowski, T. (2008). Allometric equations for estimating the mass and volume of fresh assimilational apparatus of standing Scots pine (Pinus sylvestris L.) trees. Forest Ecology and Management, 255 (7),: 2678-2687. doi: 10.1016/j.foreco.2008.01.028
Usoltsev, V. A. (2005). Methods for determining biological productivity of for-est stands. Ekaterinburg: Ural State Forest-Technical University Publishing House (in Russian).
Usoltsev V. A. (2007). Biological productivity of Northern Eurasia's forests: Methods, datasets, applications. Yekaterinburg: Ural branch of Russian Academy of sciences (in Russian).
Vass, M. M., & Elofsson K. (2016). Is forest carbon sequestration at the ex-pense of bioenergy and forest products cost-efficient in EU climate policy to 2050? Journal of forest economics, 24, 82-105. https://doi.org/ 10.1016/j.jfe.2016.04.002
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ ТА ЛІСОВПОРЯДКУВАННЯ