Лісова політика у міждисциплінарному науковому контексті: тренди та перспективи розвитку

Ключові слова: аналіз лісової політики; екологічна економіка; зміна парадигми; менеджмент сталого лісового господарства; послуги лісовмх екосистем.

Анотація

Досліджено та узагальнено характерні тренди розвитку лісової політики як наукової дисципліни. На основі аналізу процесів зміни парадигми лісової політики та економіки лісокористування, суспільних змін і глобальних проблем поглиблено розуміння теоретико-методологічної сутності та економічного змісту лісової політики, як сучасної  наукової дисципліни,  її взаємозвязки з іншими дисциплінами і особливості понятійного відображення різних інтерпретацій. Систематизовані епістемологічні підходи до лісової політики та економіки лісокористування.  Узагальнено наукові підходи, характерні для досліджень з лісової політики, на основі огляду наукових праць як стосовно неї, так і в ширшому контексті публікацій з екологічної та природоохоронної політики. Обгрунтовано перспективи розгортання досліджень з лісової політики, зумовлені її важливістю для вирішення актуальних проблем, на які інші науки не дають відповіді: аналіз взаємних впливів політик різних секторів та їхньої взаємодії, інституційний  аналіз, вивчення ринків, соціально-економічні дослідження ставлення різних категорій і груп населення до послуг лісових екосистем, вивчення потреб зацікавлених сторін.

Біографія автора

Місце роботи автора

Академік Лісівничої академії наук України, віце-президент ЛАН України, доктор економічних наук, професор кафедри екологічної економіки.

Посилання

Adamovich, W. L., & Veeman T. S. (1998). Forest Policy and the Environment: Changing Paradigms. Canadian Public Policy – Analyse de Politiques, Vol. XXIV Supplement / Numero Special 2, p. 52-61.
Cubbage, F. W., & Newman, D. H. (1993). Forest Resource Policy. New York: John Wiley & Sons, Inc.
Chandrasekharan, C. (2002).The Need for Forest Policy Research and Articulation. Paper presented at the IUFRO Science/Policy Interface Task Force regional meeting held in Chennai, India at the M.S. Swaminathan Research Foundation, 16-18 July 2002. – 14 p.
Costanza, R., Daly, H. E., & Bartholomew, J. A. (1991). Goals, Agenda and Policy Recommendations for Ecological Economics. Ecological Economics: the science and management of sustainability / edited by Robert Costanza.- New York, Columbia University Press, p. 1-21.
Daly, H. E., & Farley J. (2003). Ecological Economics: Principles and Applications. Island Press.
Dalia, D., Veijonahoa, S., & Toppinen, A. (2019). Towards sustainability? Forest-based circular bioeconomy business models in Finnish SMEs. Forest Policy and Economics, https://doi.org/10.1016/j.forpol.2018.12.004
Dietrich, V. (1953). Forstwirtshaftpolitik. Hamburg und Berlin.
Dubovich, I., Adamovsky, A., Vasylyshyn, K., & Soloviy V. (2018). Contemporary models for greening of economics: concepts, unity, contradictions and directions for interaction. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 158-164. https://doi.org/10.15421/411831 (in Ukrainian).
Ellefson, P. V. (1992). Forest resources policy: process, participants, and programs. McGraw-Hill, Inc., pp. 15-16.
Fedkiw, J. (1998). Managing Multiple Uses on National Forets 1905-1995. A 90-year Learning Expirience and Isn't Finished Yet. – Washington DC: USDA-Forest Service.
Gane, M. (2007). Forest strategy. Strategic Management and Sustainable Development for the Forest Sector. Dordrecht: Springer.
Glück, P. (1976). Die Rolle der Verbände in der theoretischen Forst- und Holzwirt-schaftspolitik, Habilitationsschrift Universität für Bodenkultur. Wien.
Glück, P. (1982). Contribution of forest spatial planning to a regional spatial policy. Allgemeine Forstzeitung, 93, 1-8 (in Deutsch).
Husch, B. (1987). Guidelines for forest policy formulation. FAO Forestry Paper 81, Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome.
Kennedy, J. J., Dombeck, M. P., Koch, N. E. (1998). Values, beliefs and management of Public Forests in the Western world at the close to the twentieth century. Unasylva, 192 (49), 16-26.
Kopf, E. U. (1995). Socio-Economic Considerations in Changes to Forest Management Practices. International Forestry Seminar «Exploring Multiple Use and Ecosystem Management: From Policy to Operational Practices. FAO/ECE / ILO Proceedings, British Columbia, Canada; September 9-15, pp. 141-148.
Krott, M. (2005). Forest policy analysis. Dordrecht: Springer.
Miseshinin, Ye. V. (2004). Ecological economic preconditions for transformation of forest ownership. Scientific works of the DonNTU, series Economic, 69, 131-136 (In Ukrainian).
Nascimento, J. R. (2005). Forest Vocation Lands and Forest Policy: When Simpler is Better. RUR-05-03. Washington, D.C.: Inter-American Development Bank.
Sarkki, S.; Ficko, A.; Miller, D. R.; Barlagne, C.; Melnykovych, M.; Jokinen M.; Soloviy I.; & Nijnik, M. (2019) Human values as catalysts and consequences of social innovations. Forest Policy and Economics, 104, 33-44.
Synakevych I. M. (2004). Forest policy. Lviv: IZMN (In Ukrainian).
Von Enders Max (1922). Handbuch der Forstpolitik mit besonderr Berück Sichtinung der Gesetsyebung und Statistik. Zweite, newberarbeitete Auflage. Berlin: Verlag Von Julius Springer,
Weber, H. (1926). Forstpolitik. Berlin: Verlag Von Paul Parey.
Worrell, A. C. (1970). Principles of Forest Policy. New York: McGraw-Hill book company.
Volz, K.-R. (1997). Forest use concepts and their forestry assessment. Forstwissenschaftliches Centralblatt, 116, 291-300 (in Deutsch).
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ