Лісотехнічна меліорація трелювальних волоків в гірських лісах з використанням екскаватора

  • Volodymyr Korzhov Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака https://orcid.org/0000-0002-3201-1199
  • Vasyl Kudra Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака
Ключові слова: гірські умови; лісозаготівля; наземне трелювання; волоки; відновлення порушених земель; природне поновлення.

Анотація

Під час проведення лісозаготівлі в гірських лісах Українських Карпат основним трелювальним механізмом були і залишаються гусеничні та колісні трактори, із застосуванням яких заготовляють понад 90% деревини. Такий технологічний аспект, за відсутності належної транспортної інфраструктури, зумовлює необхідність влаштування густої мережі трелювальних волоків, внаслідок чого знімається  та відсипається у відвал значний обсяг родючого грунту. З часом на таких ділянках активізуються ерозійні процеси і волок  стає руслом для поверхневого стоку води. Особливо вразливими в ерозійному відношенні є магістральні волоки, які, зазвичай, експлуатуються тривалий період часу.

Тому актуальним завдання лісогосподарської діяльності є відновлення порушених земель під час первинного транспортування деревини. З огляду на це, розпочато відпрацювання раціональних методів лісотехнічної меліорації частини волоків, які не передбачаються для подальшого використання чи характеризуються інтенсивними ерозійними процесами.

Встановлено, що на волоках, де здійснені меліоративні роботи із застосуванням гусеничного екскаватора, проходять активні лісовідновні процеси. Через два роки на меліорованих волоках, в середньому, налічується 85,4 тис. шт./га підросту різних деревних видів. При цьому на підвищених ділянках відзначено суттєву перевагу (69,7%) густоти підросту. Проективне вкриття трав’яних видів на волоках характеризується як рідке (коефіцієнт 0,32). Найчастіше трапляються Rubus serpens Weihe (92%) та Carex pilosa Scop. (83%).

Результати досліджень дали змогу встановити позитивні і негативні сторони розглядуваного методу лісотехнічної меліорації трелювальних волоків і зробити узагальнення щодо можливості його застосування.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Член-кореспондент Лісівничої академії наук України, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, перший заступник директора.

Місце роботи автора

Старший науковий співробітник лабораторії лісових природозберігаючих технологій і транспорту.

Посилання

Aust, W. M., Bolding M. C., & Barrett S. M. (2015). Best Management Practices for Low-Volume Forest Roads in the Piedmont Region. Summary and Implications of Research. Transportation Research Record Journal of the Transportation Research Board, 2472, 51-55.
Bybluk, N., Styranivsky, O., Korzhov, V., & Kudra V. (2008). Timber harvesting in the Carpathians: Ecological problems and methods to solve them. Journal of Forest Science, 56 (7), 333-340.
Chopyk, V. I., Kotov, M. I., & Protopopova, V. V. (1997). Determinant of plants of the Ukrainian Carpathians. Kyiv: Scientific thought (in Ukrainian).
Hríb, M., & Dvorscák, P. (1998). Research and design of erosion control and sanitation methods on forest roads and slopes. Proceedings of the seminar on environmentally sound forest roads and wood transport. Retrieved from http://www.fao.org/3/X0622E/x0622e0t.htm
Ilstedt, U., Malmer, A., Nordgren, A. & Liau, P (2004). Soil rehabilitation following tractor logging: early results on amendments and tilling in a second rotation Acacia mangium plantation in Sabah, Malaysia. Forest Ecology and Management, 194, 215-222.
Korzhov, V. L. (2015). Some Peculiarities of Hydrological Role of Mountain Forest Areas during Floods Formation. Scientific bulletin of the Ukrainian National Forestry University, 25.3, 9-16 (in Ukrainian).
Korzhov, V. L. (2011). Improvement of forest resource management as factor of climate change mitigation. Scientific works of the Forestry Academy of Science of Ukraine: collection of scientific works, 9, 189-193 (in Ukrainian).
Lamb, D., & Gilmour, D. (2003). Rehabilitation and Restoration of Degraded Forests. IUCN, Gland, Switzerland and Cambridge, UK and WWF, Gland, Switzerland.
Maginnis, S., Rietbergen-McCracken, J., & Sarre, A. (2007). The forest landscape restoration handbook. London, GB: Earthscan.
Potyondy, J. P., & Geier, T. W. (2011). Watershed Condition Classification Technical Guide. FS-978. United States Department of Agriculture Forest Service
Regulations of main cutting in mountain forests of Carpathian (2008). Edition is official. Kyiv: State Forestry Committee of Ukraine (in Ukrainian).
Shkirya, T. M. (2003). Technology and machinery for logging operations. Lviv: Triada plus (in Ukrainian).
Solgia, A., Najafib, A., & Sadeghic, S.H. (2014). Effects of traffic frequency and skid trail slope on surface runoff and sediment yield. International Journal of Forest Engineering, 25 (2), 171-178. https://doi.org/ 10.1080/14942119.2014.955699
Stone, D. M. (2002). Logging options to minimize soil disturbance in the northern Lake States. Northern Journal of Applied Forestry, 19, 115-121. https://doi.org/10.1093/njaf/19.3.115
Tomasic, Z. 1996. Soil erosion on several longitudinal slopes of a trial skid trail over a four-year period (1992-1996). Proceedings of the Seminar on Environmentally Sound Forest Roads and Wood Transport. FAO of the UN, Sinaia, Romania. 322-334.
Williamson, J. R. & Neilsen, W. A. (2000). The influence of forest site on rate and extent of soil compaction and profile disturbance of skid trails during ground-based harvesting. Canadian Journal of Forest Research, 30, 1196-1205. https://doi.org/10.1139/x2012-034
Yusypovych, I.M. (1993) Types of felling areas and reforestation in Beskydy (Ukrainian Carpathians). Lviv: Forestry technical institute (in Ukrainian).
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
ЛІСОВА ІНЖЕНЕРІЯ: ТЕХНІКА, ТЕХНОЛОГІЯ, ДОВКІЛЛЯ