Від створення класифікації лісів як екосистем до формування української школи лісової типології (до 150-річчя від дня народження А.А. Крюденера)

  • Viktor Tkach Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
  • Elena Migunova Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького
Ключові слова: лісова типологія; екологія; природа; класифікація; насадження; клімат; грунт; родючість.

Анотація

Поняття лісу як єдності насадження, клімату і грунту, тобто як екосистеми, вперше було визначено А.А. Крюденером. Учений розробив класифікацію лісів за родючістю грунтів, на яких вони ростуть, в координатах їх забезпеченості елементами живлення і вологою. А.А. Крюденер запропонував першу екологічну класифікацію лісів Європейської Росії за принципом районування її території за основними кліматичними показниками, з наступним поділом лісів в межах кліматичних зон і областей на типи насаджень за особливостями петрографічного складу і водного режиму грунтів.

Визначальну роль у формуванні типів насаджень усередині однорідних в кліматичному відношенні територій А.А. Крюденер, як і Г.Ф. Морозов, відводив грунтовим умовам, підкреслюючи при цьому, що основним чинником є не власне грунт як такий, а грунт як субстрат, як середовище виростання рослин. Ученим, в процесі масового вивчення ґрунтів різних типів лісу, виявлено тісний зв'язок характеру лісової рослинності не з генетичними типами грунтів, а з їх родючістю, з їх лісорослинним потенціалом.

При цьому для оцінки родючості грунтів А.А. Крюденер використав новий підхід – метод фітоіндикації, тобто критерієм якості грунтів ним прийнята рослинність, її склад і продуктивність.

Розробляючи класифікацію лісів, А.А. Крюденер чітко дотримувався координатного принципу оцінки якості грунтів за двома головними складовими їхньої родючості – забезпеченості елементами живлення і вологою, який став визначальним у всіх наступних класифікаційних побудовах лісової типології морозовської школи.

Сумарним показником родючості середовища є кількість, співвідношення і розподіл за сезонами року лімітованих екологічних ресурсів – тепла, вологи і живлення. Лісотипологічні класифікаційні моделі побудовані в координатах цих ресурсів – кліматична сітка в координатах тепла і атмосферного зволоження, едафічна – в координатах живлення і вологи грунтів. Тому вони можуть бути застосовані не лише для класифікації лісів, але й природи загалом.

У статті також охарактеризовано основні досягнення сформованої на цих принципах української екологічної школи лісової типології. Відзначено питання, які потребують подальшого вирішення.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Професор, директор.

Місце роботи автора

Професор, головний науковий співробітник.

Посилання

Alekseev, E. V. (1925). Types of Ukraine’s forests. Right bank of the Dnieper river. Kyiv (in Russian).
Belgard, A. L. (1971). Steppe Forestry. Moscow: Forest Industry (in Russian).
Cajander, A. K. (1909). Uber Waldtypen. Acta forestalia fennica
Krüdener, A. A. (1903). The experience of soil cover grouping in relation to site, soil, insolation and renewal under the canopy and on cutting areas. Forest magazine, 6, 1430-1468 (in Russian).
Krüdener, А. А. (1908-1913). Volume tables and taper tables of main tree species. Sankt-Petersburg (in Russian).
Krüdener, A. (1926). Waldtypen als kleinste naturliche Landschaftseinhei – ten bzw. Mikrolandschaftstypen. Dr. A. Petermanns Mitteilutrgen aus Justus Peters geo-graftscher Anstalt, 7-8, 150-158 (in German).
Krüdener, A (1927). Waldtypen. Klassifikation und ihre volkswirtschaftliche Bedeutung. Germany: Verlag Neuman-Neudamm (in German).
Krüdener А. А. (1951). Biology engineering. Moscow: Moscow State Forest Institute (in Russian).
Krüdener, А. А. (2001). Wide open spaces. 1927, 1937 editions. Moscow: Moscow State Forest Institute (in Russian).
Krüdener А. А. (2003). Principles of classification of forest stand types and their economic importance in the life of the country. 2nd edition. Moscow: Moscow State Forest Institute (in Russian).
Krüdener, А. А. (2008). Forest typology by people of nature and its significance. 1926. Forestry & Forest Melioration, 113, 3-7 (in Russian).
Lavrynenko, D. D. (1954). Forest types of the Ukrainian SSR. Moscow: Gosles-bumizdat (in Russian).
Merzlenko, M. D. (2001). In memory of A.A. Kruedener. Forest Herald, 5, 85-92 (in Russian).
Migunova, E. S. (2007). Forestry and natural sciences. 2nd edition. Moscow: Mos-cow State Forest Institute (in Russian).
Migunova E. S. (2014). Types of forests and types of nature (environmental relation-ships). Germany: Palmarium (in Russian).
Morozov, G. F. (1904). About types of forest stands and their significance in forestry. Forest Journal, 1, 6-25 (in Russian).
Morozov, G. F. (1913). Exploration of the forests of the Voronezh province. Forest Journal, 3-4, 463-481 (in Russian).
Ostapenko, B. F., & Tkach, V. P. (2002). Forest typology. Kharkiv: Kharkiv State Agrarian University (in Ukrainian).
Pogrebnyak, P. S. (1931). Fundamentals of typological classification and methods for making it. Kharkiv (in Ukrainian).
Pogrebnyak, P. S. (1955). Fundamentals of Forest Typology. Kyiv: Academy of Sci-ences of the USSR (in Russian).
Ramensky, L. G. (1938). Introduction to a comprehensive soil-geobotanical study of land. Moscow-Leningrad: Selkhozgiz (in Russian).
Ramensky, L. G., Tsatsenkin, I. A., Chizhikov, O. N., & Antipin N. A. (1956). Eco-logical assessment of forage land by vegetation cover. Moscow: Selkhozgiz (in Russian).
Sibirtsev, N. M. (1951). Soil Science 1900-1901. Selected works. Moscow: Selkhoz-giz (in Russian).
Sukachev, V. N. (1972). Fundamentals of forest typology and biogeocoenology. Se-lected Works. Leningrad: Science (in Russian).
Tansley, A. G. (1935). The use and abuse of vegetation concepts and terms. Ecology, 16 (3), 17-28.
Tkach, V. P. (1999). Floodplain forests of Ukraine. Kharkiv: Right (in Ukrainian).
Vorobiev, D. V. (1953). Types of forests in the European part of the USSR. Kyiv: Academy of Sciences of the USSR (in Russian).
Vysotsky, G. N. (1904). About forest site types map. Modern issues of Russian agri-culture, 81-94 (in Russian).
Опубліковано
2019-12-26
Розділ
ЛІСОЗНАВСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО