Популяційна мінливість морфологічних ознак жіночих репродуктивних органів Quercus robur L. у Лісостепу та Степу України
Анотація
Наведено результати вивчення популяційної мінливості Quercus robur L. у Лісостепу та Степу за довжиною плодоніжки, її формою та кількістю жолудів на ній. Досліджено 18 деревостанів природного та штучного походження у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій і Кіровоградській областях. Деревостани природного походження представлені лісовими генетичними резерватами, штучного – переважно постійними лісонасінними ділянками. Зразки заготовляли під кронами дерев у кількості 30-100 штук (залежно від урожаю жолудів – по 1-2 з дерева) у кожному обстеженому виділі. Для порівняння мікропопуляцій за комплексом морфологічних і біометричних показників використано графічний метод побудови зображень морфотипів у програмі MC EXEL. Визначено рівні внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості.
У природних деревостанах Харківської, Донецької і Луганської областей переважали дерева, для яких характерні плодоніжки завдовжки 2,1-5,0 см, тоді як у деревостанах природного походження в Кіровоградській області – 5,1-8,0 см. У насадженнях штучного походження на Кіровоградщині представлені дерева як з короткими, так і довгими плодоніжками.
Виявлено регіональні особливості щодо прямизни плодоніжки: у природних деревостанах Харківщини переважали дерева із прямими плодоніжками, а на Кіровоградщині – з дещо викривленими. Серед штучних насаджень були такі, в яких переважали дерева з прямими плодоніжками (п’ять деревостанів), зі злегка викривленими плодоніжками (два деревостани) та з рівною часткою дерев обох цих груп (один деревостан). У природних деревостанах Харківщини та Донеччини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці, тоді як у природних деревостанах Кіровоградщини частоти трапляння дерев з одним та двома жолудями на плодоніжці приблизно однакова. У більшості штучних деревостанів Кіровоградщини переважали дерева з одним жолудем на плодоніжці.
У переважній більшості випадків недорозвинених зав’язей на плодоніжках не відзначено. Частка дерев, на плодоніжках яких було по одній недорозвиненій зав’язі, становила від 10,0 до 33,3%.
Рівень внутрішньопопуляційної мінливості за всіма показниками – від високого до дуже високого, міжпопуляційної – середній.
Для природних деревостанів Quercus robur L. у Харківській, Донецькій та Луганській областях характерне переважання дерев з відносно короткими прямими плодоніжками й одним жолудем на ній, тоді як у Кіровоградській – середньої довжини та з двома жолудями. Встановлено збільшення довжини плодоніжки та кількості жолудів на ній у напрямку зі сходу на захід. Штучним деревостанам притаманний вищий рівень мінливості за всіма показниками порівняно з природними.
Посилання
2. Кривошея А. Н. (1969). Фенологические формы и изменчивость морфологических признаков дуба обыкновенного. Труды Харьковского с.-х. ин-та им. В.В. Докучаева, 86(123), 111-117. [Krivosheya, A. N. (1969). Phenological forms and variability of morphological characters of common oak. Work of Kharkiv agrarian institute named after V.V. Dokuchaev, 86(123), 111-117] (in Russian)
3. Кучеревский В. В. (1988). Внутривидовая изменчивость и формовое разнообразие дуба обыкновенного в условиях юго-востока Украины: дис. ... канд. с.-х. наук: 03.00.05. Донецк. [Kucherevsky, V. V. (1988). Intraspecific variability and form diversity of English oak under conditions of southeastern. Phd thesis of agricultural sciences: 03.00.05 Donetsk] (in Russian)
4. Лось С. А. (2009). Методичні підходи до вивчення індивідуальної мінливості дуба звичайного (Quercus robur L.) за морфологічними ознаками жіночих репродуктивних структур. Лісівництво і агролісомеліорація, 115, 20-27. [Los, S. (2009). Methodic approach to investigation of English oak (Quercus robur L.) individual variability by morphology of female reproductive structures. Forestry and Forest Melioration, 115, 20-27. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16411] (in Ukrainian)
5. Лось С. А., Борисова В. В. (2002). Методичні підходи до вивчення мінливості дуба звичайного за морфологічними ознаками. Вісник Харківського національного аграр. ун-ту. №2. С. 74-79. [Los, S. A., & Borysova, V. V. (2002). Methodological approaches to study variability of Quercus robur L. morphological traits. Bulletin Kharkiv National Agrarian University, 2, 74-79] (in Ukrainian)
6. Малеев В. П. (1936). Род Quercus. Флора СССР. М.- Л.: Изд-во АН СССР, 322-353. [Maleev, V. P. (1936). Genus Quercus. Flora of the USSR. Moscow-Leningrad: Academy of Sciences of the USSR] (in Russian)
7. Мамаев С. А. (1972). Формы внутривидовой изменчивости древесных пород. Москва: Наука, 283 с. [Mamaev, S. A. (1972). Forms of intraspecific variability of tree species. Moscow: Sciences] (in Russian)
8. Мачинский А. С. (1927). О расах дуба. Лесоведение и лесоводство, 4, 34-66. [Machinskyy, A. S. (1927). About the races of the oak. Forest science and forestry, 4, 34-66] (in Russian)
9. Меницкий Ю. Л. (1984). Дубы Азии. Ленинград: Наука, 314 с. [Menitsky, Y. L. (1984). Oaks of Asia. Leningrad: Sciences] (in Russian)
10. Погребняк П. С. (1926). Опыт исследования расового состава Quercus robur L. (обыкновенного дуба) в Тростянецком лесничестве на Украине. Лесоведение и лесоводство, 3, 40-45. [Pogrebnyak, P. S. (1926). The experience of studying the racial composition of Quercus robur L. (English oak) in Trostyanetsky forestry in Ukraine. Forest science and forestry, 3, 40-45] (in Russian)
11. Семериков Л. Ф. (1986). Популяционная структура древесных растений: на примере видов дуба Европейской части СССР и Кавказа. Москва: Наука, 140 с. [Semerikov, L. F. (1986). Population structure of woody plants: on the example of oak species of the European part of the USSR and the Caucasus. Moscow: Science] (in Russian)
12. Слепых А. А., Коршиков И. И. (2017). Плодоношение дуба черешчатого (Quercus robur L.) и формовое разнообразие желудей в природных и исскуственных дубравах Юго-востока Украины. Вісник ОНУ. Біологія, 22, 2(41), 21-37. [Slepykh, A. A., & Korshikov, I. I. (2017). Fruiting of English oak (Quercus robur L.) and acorns forms diversity in natural and artificial oak forests of the South-East of Ukraine. Bulletin ONU. Biology, 22, 2(41), 21-37. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2017.2 (41).113768] (in Russian)
13. Aykut, Y., Emel, U., & Tekin, B. M. (2017). Morphological variability of evergreen oaks (Quercus) in Turkey. Bangladesh Journal of Plant Taxonomy, 24(1), 39-47. https://doi.org/10.3329/bjpt.v24i1.33004
14. Cousens, J. E. (1965). The status of the pedunculate and sessile oaks in Britain. Watsonia, 6(3), 161-176. Retrieved from http://archive.bsbi.org.uk/Wats6p161.pdf
15. Denk, T., Grimm, G. W., Manos, P., Deng, M., & Hipp, A. (2017) An updated infrageneric classification of the oaks: review of previous taxonomic schemes and synthesis of evolutionary patterns. BioRxiv. https://doi.org/10.1101/168146
16. Dupouey, J. L. (1983). Analyse multivariable de quelques caractères morphologiques de populations de chênes (Quercus robur L. et Quercus petraea (Matt.) Liebl.) du Hurepoix. Annales des sciences forestières, 40(3), 265-282. [Dupouey, J. L. (1983). Multivariate analysis of some morphological characteristecs of oaks populations (Quercus robur L. and Quercus petraea (Matt.) Liebl.) in Hurepoix. Annals of Forest Sciences, 40(3), 265-282. https://doi.org/10.1051/forest:19830303] (in Franch).
17. Dupouey, J. L., & Badeau, V. (1993). Morphological variability of oaks (Quercus robur L, Quercus petraea (Matt) Liebl, Quercus pubescens Willd) in northeastern France: preliminary results. Annales des sciences forestières, INRA/EDP Sciences, 50 (Suppl1), 35-40. Retrieved from https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00882873/document
18. Enescu, C. M., Curtu, A. L., & Șofletea, N. (2013). Is Quercus virgiliana a distinct morphological and genetic entity among European white oaks? Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 37, 632-641. https://doi.org/10.3906/tar-1210-28
19. Enescu, C. M. (2017). A dichotomous determination key for autochthonous oak species from Romania. Journal of Horticulture, Forestry and Biotechnology, 21 (4), 58-62. Retrieved from https://journal-hfb.usab-tm.ro/2017/Lucrari%20PDF%2021(4)/12Enescu%20Mihai.pdf
20. Los, S., & Smashnuk, L. (2020). Morphological variability of Quercus robur L. plus trees and clones in Podillia. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 20, 107-119. https://doi.org/10.15421/412010
21. Mehrnia, M., Nejadsattari, T., Assadi, M., & Mehregan, I. (2013). Taxonomic study of the genus Quercus L. Sect. Quercus in the Zagros forests of Iran. The Iranian Journal of Botany. 19(1), 62-74. Retrieved from https://ijb.areeo.ac.ir/article_2996_ 10523c96a0a48a907218499756bfe8ad.pdf
22. Nixon, K. (1993). Infrageneric classification of Quercus (Fagaceae) and typification of sectional names. Annals of Forest Science, 50, 25-34. https://doi.org/10.1051/FOREST:19930701Corpus ID: 85381128
23. Nixon, K. C. (2002). The Oak (Quercus) Biodiversity of California and Adjacent Regions.USDA Forest Service Gen. Tech. Rep. PSW-GTR-184. Retrieved from https://www.fs.fed.us/psw/publications/documents/gtr-184/001_Nixon.pdf
24. Rushton, B. (1993). Natural hybridization within the genus Quercus L. Annales des sciences forestières, 50, 73-90. Retrieved from https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00882878/document
25. Tantray, Y., & Wani, S. (2017). Genus Quercus: An Overview. International journal of advanced research in science engineering, 6, 08, 1880-1886. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/327673412_Genus_Quercus_An_Overview
