Реліктова ценопопуляція Ulmus glabra Huds. у Покутських Карпатах

  • Petro Plichtyak Державне підприємство «Кутське лісове господарство»
  • Andrzej Woźniak Університет Природничий в Любліні https://orcid.org/0000-0002-9845-7003
  • Myroslava Soroka Національний лісотехнічний університет України https://orcid.org/0000-0002-1037-6904
  • Andriy Onyskіv Державне підприємство «Кутське лісове господарство»
Ключові слова: в'яз шорсткий; біорізноманіття; лісові екосистеми; синтаксономія рослинності; метод Ж. Браун-Бланке; Stellario nemorum-Alnetum glutinosae; Ulmo glabrae-Aceretum pseudoplatani; Dentario glandulosae-Fagetum.

Анотація

У Покутських Карпатах виявлено ценопопуляцію Ulmus glabra Huds. із 15 дерев віком близько 100 років, які пережили епідемію «голландської хвороби» у минулому столітті. Унікальна популяція сформувалася на південному схилі лісового потоку у глибокій ущелині, зайнятій фітоценозами трьох лісових асоціацій рослинності, які змінюють одна одну по мірі віддалення від водного дзеркала. Встановлено, що в умовах лісових ярів панує специфічний мікроклімат і формуються фітоценози гігрофільної рослинності, які належать до рідкісних угруповань Європи згідно Директиви ЄС 92/43/EEC: Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, Ulmo glabrae-Aceretum pseudoplatani і Dentario glandulosae-Fagetum. Великі екземпляри Ulmus glabra збереглися лише на першій терасі у прирусловій частині водного потоку, утворивши наступну за клейковільховими лісами смугу у висотному градієнті яружних лісів. Для вивчення особливостей лісів, у яких ростуть великовікові дерева стійкої до «голландської хвороби» форми Ulmus glabra, досліджено їхній видовий склад і фітосоціологічні характеристики на основі еколого-флористичної класифікації та методу J. Braun-Blanquet (1964). Синтаксономічний аналіз засвідчив, що ценопопуляція Ulmus glabra у Покутських Карпатах має реліктовий характер, оскільки є залишком давніх вологих лісів союзу Alno-Ulmion підсоюзу Alnenion glutinoso-incanae, які внаслідок пониження рівня ґрунтових вод і наступних динамічних змін рослинності поступово трансформуються у ліси союзу Tilio platyphyllis-Acerion pseudoplatani.

Посилання

Баранов, В. И. (1959). Этапы развития флоры и растительности в третичном периоде на территории СССР. Москва: Высшая школа [Baranov, V. I. (1959). Stages of development of flora and vegetation in the Tertiary period on the territory of the USSR. Moscow: Higher School] (in Russian)
Голубець, М. А. (2003). Геоботанічне районування Українських Карпат – осно-ва раціонального природокористування. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Екологічний збірник, XII, 283-292. [Golubec, M. A. (2003). Geobotanical zoning of the Ukrainian Carpathians is the basis of rational nature utilization. Proceedings of the Scientific Society of them. Shevchenko, 12, 283-292] (in Ukrainian)
Дебринюк, Ю. М., Скольський, І. М. (2012). Особливості культивування наса-джень за участю видів роду Ulmus L. у Західному Лісостепу України. Наукові праці: Лісівнича академія наук України, 10, 94-103. [Debryniyuk, Iu. M, & Skol’skyy, I. M. (2012). Cultivation characteristics of forest plantations with the presence of Ulmus L. Family in Western Forest Steppe region of Ukraine. Scientific works: Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 10, 94-103. Retrieved from http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/438] (in Ukrainian)
Зелена книга України (2009). Під заг. ред. Дідуха Я. П. Київ: Альтерпрес. 448 с. [Green Book of Ukraine (2009). Didukh, Ya. P. (Ed.). Кyiv: Alterpress. Retrivered from: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002295] (in Ukrainian)
Рекомендації із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів цінних малопоширених лісових деревних видів у Карпатському регіоні і на прилеглих територіях (2005). Наукові аспекти ведення сталого лісового господарства: Збірник рекомендацій УкрНДІгірліс, 2, 7-28. [Guidelines for the Conservation, Restoration and Use of Genetic Resources of Valuable Lesser Forest Tree Species in the Carpathian Region and Adjacent Territories (2005). Scientific aspects of sustainable forestry: Coll. recommendations of UkrNDIgirlis, 2, 7-28] (in Ukrainian)
Скольський, І. М. (2009). Голландська хвороба в'язових: поширення, етапи розвитку, перспективи та передумови затухання. Науковий вісник національного лісотехнічного університету України, 19 (1), 33-37. [Skol’skyy, I. M. (2009). Dutch elm disease: prevalence, stages of development, prospects and preconditions for attenuation. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 19 (1), 33-37. Retrieved from https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2009/19_1/index.htm] (in Ukrainian)
Сорока, М. І. (2008). Рослинність Українського Розточчя. Львів: Світ. 432 с. [Soroka, М. І. (2008). Vegetation of the Ukrainian Rostochia. Lviv: Svit] (in Ukrainian)
Aarrestad, P. A. (2000). Plant communities in broad‐leaved deciduous forests in Hordaland county, Western Norway. Nordic Journal of Botany, 20 (4), 449-466. https://doi.org/10.1111/j.1756-1051.2000.tb01588.x
Andrzejczyk, T., & Brzeziecki, B. (1995). The structure and dynamics of old-growth Pinus sylvestris (L.) stands in the Wigry National Park, north-eastern Poland. Vegetatio, 117 (1), 81-94.
Aravanopoulos, F. A., Tollefsrud, M. M., Graudal, L., Koskela, J., Kätzel, R., Soto, A., ... Bozzano, M. (2015). Development of genetic monitoring methods for genetic conservation units of forest trees in Europe. European Forest Genetic Resources Programme (EUFORGEN), Bioversity International, Rome, Italy.
Austad, I., & Skogen, A. (1990). Restoration of a deciduous woodland in Western Norway formerly used for fodder production: effects on tree canopy and field layer. Vegetatio, 88 (1), 1-20.
Borlea, G. F. (2004). Ecology of elms in Romania. Investigación agraria. Sistemas y recursos forestales, 13, 29-35.
Braun-Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde. Wien-New York: Springer [Braun-Blanquet, J. (1964). Plant sociology. Basic features of vegetation science. Vienna-New York: Springer] (in German)
Bunce, R. G. H., Bogers, M. M. B., Evans, D., Halada, L., Jongman, R. H. G., Mucher, C. A., & Olsvig-Whittaker, L. (2013). The significance of habitats as indicators of biodiversity and their links to species. Ecological Indicators, 33 (SI), 19-25. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2012.07.014.
Campos, J. A., García-Mijangos, I., Herrera, M., Loidi, J., & Biurrun, I. (2011). Ravine forests (Tilio-Acerion) of the Iberian Peninsula. Plant Biosystems-An International Journal Dealing with all Aspects of Plant Biology, 145 (1), 172-179. https://doi.org/10.1080/11263504.2011.602738.
Chase, M. W., Christenhusz, M. J., Fay, M. F., Byng, J. W., Judd, W. S., Soltis, ... Stevens, P. F. (2016). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV, Botanical Journal of the Linnean Society, 181 (1), 1-20. https://doi.org/10.1111/boj.12385
Christenhusz , M. J. M., Reveal, J. L., Farjon, A., Gardner, M. F., Mill, R. R., & Chase, M. W. (2011). A new classification and linear sequence of extant gymnosperms. Phytotaxa, 19, 55-70. ISSN 1179-3163 (online edition)
Chytrý, M., Danihelka, J., Horsák, M., Kočí, M., Kubešová, S., Lososová, Z., & Baisheva, E. V. Z. (2010). Modern analogues from the Southern Urals provide insights into biodiversity change in the early Holocene forests of Central Europe. Journal of biogeography, 37 (4), 767-780. https://doi.org/10.1111/j.1365-2699.2009.02256.x
Council Directive 92/43/EEC. (1992). On the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora (Official Journal L 206, 22/07/1992, P. 0007 - 0050).
De Rigo, D., Caudullo, G., Houston Durrant, T., & San-Miguel-Ayanz, J. (2016). The European Atlas of Forest Tree Species: modelling, data and information on forest tree species, e01aa69.
Devetaković, J., Čortan, D., & Maksimović, Z. (2019). Conservation of European White Elm and Black Poplar Forest Genetic Resource: Case Study in Serbia. In Forests of Southeast Europe Under a Changing Climate (pp. 165-186). Springer, Cham.
Devilliers P., & Devilliers-Terschuren J. A. (1998). Classification of Palaearctic Habitats, Council of Europ. Stasbourg, 78.
Diekmann, M. (1996). Ecological behaviour of deciduous hardwood trees in Boreo-nemoral Sweden in relation to light and soil conditions. Forest Ecology and Management, 86 (1-3), 1-14.
Doing, H. (1962). Systematische ordnung und floristische zusammensetzung Niederländischer wald- und gebüschgesellschaften. Wentia, 8 (1), 1- 85. [Doing, H. (1962). Systematic arrangement and floristic composition of Dutch forest and bush communities. Wentia, 8 (1), 1-85] (in German)
Ellenberg, H. & Klotzli, F. (1972). Waldgesellschaften und Waldstandorte der Schweiz. Mitteilungen der Schweizerischen Anstalt für die Forstforschung, 48, 587-930 [Ellenberg, H., & Klotzli, F. (1972). Forest companies and forest sites of Switzerland. Messages from the Swiss Anstallt for forestry research, 48 (4), 587-930] (in German)
Filipiak, M., & Napierała-Filipiak, A. (2015). Zarys ekologii. Wiazy. Poznan: Wydawnictwo Naukowe [Filipiak, M., & Napierała-Filipiak, A. (2015). Outline of ecology: Elms. Poznań: Scientific Publishing House] (in Polish)
Fremstad, E. (1983). Role of black alder (Alnus glutinosa) in vegetation dynamics in West Norway. Nordic Journal of Botany, 3 (3), 393-410.
Fukarek, F. (1967). Fitosocjologia. Warszawa: PWR i L. [Fukarek, F. (1967). Phytosociology. Warsaw: PWR and L.] (in Polisch)
Gravendeel, B., Eurlings, M., & Heijerman, T. (2009). Use of DNA barcoding for host plant identification. Entomologische Berichten, 69 (2), 30-35.
Index Fungorum (2021). Retrieved from http://www.indexfungorum.org
Kirisits, T., & Franz, W. R. (2006). Zwei Hopfenbuchen-Bergulmen-Bestände in Südkärnten, die bisher noch nicht von der Holländischen Ulmenwelke betroffen sind1. Bundesforschungs-und Ausbildungszentrum für Wald, Naturgefahren und Landschaft (BFW). Institut für Waldschutz, 37, 21. [Kirisits, T., & Franz, W. R. (2006). Two stands of hop beech and mountain elm in southern Carinthia that have not yet been affected by Dutch elm wilt1. Federal Research and Training Center for Forests, Natural Hazards and Landscape (BFW). Institute for Forest Protection, 37, 21] (in German)
Leuschner, C., & Ellenberg, H. (2017). Ecology of Central European Non-Forest Vegetation: Coastal to Alpine, Natural to Man-Made Habitats: Vegetation Ecology of Central Europe. Wien - New York: Springer.
Matuszkiewicz, W. (2013). Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: PWN [Matuszkiewicz, W. (2013). Guide for the determination of plant communities in Poland. Warszawa: PWN ] (in Polish)
Merton, L. F. H. (1970). The history and status of the woodlands of the Derbyshire limestone. The Journal of Ecology, 723-744. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/2258532
Monteiro-Henriques, T., Costa, J. C., Bellu, A., & Aguiar, C. (2010). Fraxino Angustifoliae-Ulmetum Glabrae: An original endemic and extremely localized forest from mainland Portugal. Braun-Blanquetia, 46, 323-327. Retrieved from https://1library.org/document/yeejw81y-fraxino-angustifoliae-ulmetum-glabrae-original-extremely-localized-portugal.html
Müller, Th., Oberdorfer, E. & Seibert, P. (1992). Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV. Wälder und Gebüsche. Jena: Gustav Fischer. [Müller, Th., Oberdorfer, E. & Seibert, P. (1992). Southern German Plant Societies. Part IV. Forests and shrubs] (in German)
Novák, P., Zukal, D., Harásek, M., Vlčková, P., Abdaladze, O., & Willner, W. (2020). Ecology and vegetation types of oak-hornbeam and ravine forests of the Eastern Greater Caucasus, Georgia. Folia Geobotanica, 55 (4), 333-349 https://doi.org/10.1007/s12224-020-09386-0
Novák, P., Zukal, D., Kalníková, V., Chytrý, K., & Kavgaci, A. (2017). Vegetation of low-altitudinal mesophilous forests in south-western Georgia (Colchic Region). In 26 th Congress of the https://www.med.muni.cz/en/research-and-development/research-and-development/publikacni-cinnost/publikace-lf-mu/1390182
Odland, A. (1992). A synecological investigation of Matteuccia struthiopteris - dominanted stands in Western Norway. Vegetatio, 102 (1), 69-95. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/20046201
Paal, J. (2009). The forests of the North-Estonian Klint; the north-easternmost representatives of the EU Habitat Directive Tilio-Acerion forests of slopes, screes and ravines. In Annales Botanici Fennici (pp. 525-540). Finnish Zoological and Botanical Publishing Board.
Peterken, G. F., & Mountford, E. P. (1998). Long‐term change in an unmanaged population of wych elm subjected to Dutch elm disease. Journal of Ecology, 86 (2), 205-218. https://doi.org/10.1046/j.1365-2745.1998.00255.x
Piedallu, C., Gégout, J. C., Lebourgeois, F., & Seynave, I. (2016). Soil aeration, water deficit, nitrogen availability, acidity and temperature all contribute to shaping tree species distribution in temperate forests. Journal of Vegetation Science, 27 (2), 387-399. https://doi.org/10.1111/jvs.12370
Rodwell, J. (Ed.). (1991). British Plant Communities. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9780521235587
Scamoni, A. (1967). Einführung in die praktische Vegetationskunde. Berlin: Deutsche Verlag der Wissenschaften [Scamoni, A. (1967). Introduction to practical phytosociology. Berlin: German publishing house of the sciences] (in German)
Shwarz, М. В. (1922). Das Zweigsterben der Ulmen. Trauerweiden und Pfirschbaume. Thesis Univ. Utrecht, 1-73. [Shwarz, М. В. (1922). The branch dying of the elms. Weeping willows and peach trees. Thesis Univ. Utrecht, 1-73] (in German).
Surina, B., & Dakskobler, I. (2013). Phytosociology and ecology of the Dinaric fir-beech forests (Omphalodo-Fagetum) at the north-western part of the Illyrian floral province (NW Dinaric Alps). Hacquetia, 12 (1). https://doi.org/10.2478/hacq-2013-0002
The Plant List. (2021). Retrieved from http://www.theplantlist.org
Thomas, P. A., Stone, D., & La Porta, N. (2018). Biological flora of the British Isles: Ulmus glabra. Journal of Ecology, 106 (4), 1724-1766. https://doi.org/10.1111/1365-2745.12994
Willner, W., Solomeshch, A., Čarni, A., Bergmeier, E., Ermakov, N., & Mucina, L. (2016). Description and validation of some European forest syntaxa – a supplement to the EuroVegChecklist. Hacquetia, 15 (1), 15-25. https://doi.org/10.1515/hacq-2016-0005
Wysocki, C., & Sikorski, P. (2002). Fitosocjologia stosowana. Warszawa: Wyd-wo SGGW. [Wysocki, C., & Sikorski, P. (2002). Applied phytosociology. Warsaw: SGGW Publisher] (in Polish)
Опубліковано
2021-12-29
Розділ
БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ