Стовбурова біопродуктивність букових деревостанів Полонинського хребта Українських Карпат

  • Heorhiy H. Hrynyk Національний лісотехнічний університет України https://orcid.org/0000-0001-7417-5047
  • Andriy I. Zadorozhnyy Ужгородський національний університет
  • Olena M. Hrynyk Національний лісотехнічний університет України
Ключові слова: надземна фітомаса; стовбур дерева; тип лісорослининих умов; Fagus sylvatica L.; компоненти фітомаси; таксаційні показники.

Анотація

Розроблені на основі середніх значень діаметра, висоти та відносної повноти букових деревостанів моделі адекватно описують залежність компонентів надземної фітомаси дерев бука лісового в типах лісорослинних умов С3 та D3. Показники загальної біопродуктивності у досліджуваних типах лісорослинних умов мають близькі значення, але істотно відрізняються структурою компонентів надземної фітомаси стовбурів деревостану. Встановлено, що модальні букові деревостани у властивих їм типах лісу в ТЛУ D3 незначно переважають аналогічні в ТЛУ С3 за такими таксаційними показниками деревостанів, як середня висота, середній діаметр, сума площ поперечного перетину, загальний запас деревини. Також виявлено, що в ТЛУ D3 вищі значення притаманні фітомасі стовбура та фітомасі стовбура у корі. Сумарні значення фітомаси гілок у корі у ТЛУ D3 є вищими, порівняно із  ТЛУ C3,  у віці 1-20 років, а від 21 до 100 років вищі значення виявлено у ТЛУ C3. З’ясовано, що загальна біопродуктивність до 70 років є вищою у ТЛУ D3. Загальна надземна стовбурова фітомаса букових деревостанів на досліджуваній території становить 24592775 т, зокрема найбільшу частку становлять середньовікові деревостани – 51,2% . Зважаючи на нерівномірний розподіл площ деревостанів за групами віку, зі зростанням віку деревостану збільшується їхня відносна частка у загальній біопродуктивності. Найбільшу частку у загальній біопродуктивності надземної частини дерева становить фітомаса стовбура (74,1%), гілок (17,5%), кори стовбура (3,9%), листя (3,4%) та кора гілок (1,1%). У розрізі вікових груп фітомаса стовбура зі збільшенням віку деревостану зростає. Так само збільшується значення частки стовбура у корі – від 73,5 до 78,9%. Частка гілок у корі з віком, навпаки, зменшується – від 22,4 до 17,9%.

Посилання

Гриник, Г. Г. (2014). Статистичне обґрунтування особливостей виділення екс-позиційно-орографічних груп букових деревостанів Українських Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 24 (9), 26-320. [Hrynyk, H. H. (2014). Statistical substantiation of the peculiarities of identifying expositional-orographic groups of beech forest stands in the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 24 (11), 26-32. Retrieved from https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2014/24_9/7.pdf ] (in Ukrainian)
Гриник, Г. Г. (2015). Динаміка основних таксаційних показників модальних бу-кових деревостанів різних експозиційно-орографічних груп Українських Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 25 (4), 8-16. [Hrynyk, H. H. (2015). Dynamics of mensurational indexes of beech forests stands of different exposition-orographic groups of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 25 (4), 8-16. Retrieved from https://nv.nltu.edu.ua/index.php/ journal/article/view/1236] (in Ukrainian)
Гриник, Г. Г., Задорожний, А. І. (2018). Динаміка залежності надземної фітома-си букових деревостанів від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 17, 93-104. [Hrynyk, H. H., & Zadorozhnyy, A. I. (2018). Dynamics of dependence of the above-ground phytomass of beech stands on their mensurational indexes in the prevailing types of forest growth conditions of the Polonynian Range of the Ukrainian Carpathians. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 93-104. https://doi.org/10.15421/411824] (in Ukrainian)
Гриник, Г. Г., Задорожний, А. І. (2017). Моделі компонентів надземної фітома-си дерев бука лісового залежно від їхніх таксаційних показників у перева-жаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 27 (10), 16-25. [Hrynyk, H. H., & Za-dorozhnyy, A. I. (2017). Some Mathematical Models of Components of Above-ground Phytomass of Beech Trees Depending on Their Mensurational Indexes in the Prevailing Forest Vegetation Types of the Polonynian Range of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 27 (10), 16-25. https://doi.org/10.15421/40271002] (in Ukrainian)
Задоржний, А. І. (2015). Динаміка щільності фітомаси стовбурів дерев бука лі-сового залежно від типів лісорослинних умов у межах Полонинського хребта Українських Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 25 (10), 125-134. [Zadorozhnyy, A. (2015). The Dynamics of Phytomass Density of Beech Tree Trunks Depending Upon Site Conditions Within the Polonynian Range of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of Ukrainian National Forestry University, 25 (10), 125-134. https://doi.org/10.15421/40251019 ] (in Ukrainian)
Лакин, Г. Ф. (1980). Биометрия. Москва: Высшая школа [Lakin, G. F. (1980). Bi-ometrics. Moscow: High school] (in Russian)
Лакида, П. І. (2002). Фітомаса лісів України. Тернопіль: Збруч [Lakyda, P. I. (2002). Phytomass of Ukrainian Forests. Ternopil: Zbruch] (in Ukrainian)
Лакида, П. І., Василишин, Р. Д., Лащенко, А. Г., Тєретньєв, А. Ю. (2011). Нор-мативи оцінки компонентів надземної фітомаси дерев головних лісотвір-них порід України. Київ: Видавничий дім «ЕКО-інформ» [Lakyda, P. I., Vasylyshyn, R. D., Lashchenko, A. H., & Terentiev, A. Yu. (2011). Normative as-sessment of components of aboveground phytomass of trees of the main forest-forming species of Ukraine Kyiv: Publishing house "Eko-inform"] (in Ukrainian)
Миклуш, С. І. (2011). Рівнинні букові ліси України: продуктивність та організа-ція сталого господарства. Львів: ЗУКЦ [Myklush, S. I. (2011). Plain beech for-ests of Ukraine: productivity and organization of sustainable development. Lviv: ZUKTs] (in Ukrainian)
Площі пробні лісовпорядні. Метод закладання. (2006). СОУ 02.02-37-476:2006. [Чинний від 2007-05-01]. Київ: Мінагрополітики України [Forest inventory sample plots. Establishing method. (2006). Corporate standard 02.02-37-476:2006]. Valid since May 1, 2007. Kyiv: Ministry of Agrarian Policy of Ukraine] (in Ukrainian)
Полубояринов, О. И. (1976). Плотность древесины. Москва: Лесная промыш-ленность [Poluboiarinov, O. I. (1976). Wood density. Moscow: Forest industry] (in Russian)
Швыденко, А. З. (1981). О моделировании нормативов динамики производи-тельности горных древостоев. Лесной журнал, 3, 40-42. [Shvidenko, A. Z. (1981). About modeling of normative dynamics of productivity of mountain forests. Forest journal, 3, 40-42] (in Russian)
Уткин, А. И., Вомперский, С. Э. Анализ продукционной структуры древостоев. Москва: Наука. [Utkin, A. I., & Vomperskii, S. E. (1988). Analysis of the productive structure of forests stands. Moskow: Science] (in Russian)
Уткин, А. И. (1975). Биологическая продуктивность лесов (методы изучения и результаты). Лесоведение и лесоводство: результаты науки и техники, 1, 9-189. [Utkin, A. I. (1975). Biological production of forests (methods of learn-ing and results). Forest science and forestry: the results of science and technol-ogies, 1, 9-189] (in Russian)
Уткин, А. И. (1982). Методы исследования первичной продуктивности лесов. Биологическая продуктивность лесов Поволжья, 5, 59-72. [Utkin, A. I. (1982). Methods of studying primary biological productivity of forests. Biologi-cal productivity of Povolzhia forests, 5, 59-72] (in Russian)
Barrios, A., Trincado, G., & Watt M. S. (2017). Wood Properties of Juvenile and Mature Wood of Pinus radiata D. Don Trees Growing on Contrasting Sites in Chile. Forest Science, 63 (2), 184-191. https://doi.org/10.5849/forsci.2016-060
Carson, S. D., Cown, D. J., McKinley, R. B., & Moore, J. R. (2014). Effects of site, silviculture and seedlot on wood density and estimated wood stiffness in radiata pine at mid-rotation. NEW Zealand Journal of Forestry Science, 44, 26-48. https://doi.org/10.1186/s40490-014-0026-3
Gerendiain, A. Z., Peltola, H., Pulkkinen, P., Jaatinen, R., Pappinen, A., & Kellomäki, S. (2000). Differences in growth and wood property traits in cloned Norway spruce (Picea abies). Canadian Journal of Forest Research, 37 (12), 2600-2611. https://doi.org/10.1139/X07-113
Gillespie, A. J. (1989). Linear regression models for biomass table construction using cluster samples. Canadian Journal of Forest Research, 19 (5), 664- 673. https://doi.org/10.1139/x89-103
Govorčin, S., Sinković, T., & Trajković, J. (2003). Some physical and mechanical properties of beech wood grown in Croatia. Wood Research Bratislava, 48 (3), 39-52.
Harmon, M. E., Franklin, J. F., Swanson, F. J., Sollins P., Gregory, S. V., Lattin, J. D. ... Cummins, K. W. (1986). Ecology of Coarse Woody Debris in Temperate Ecosystems. Abvance in Ecological Research, 15, 133-302. https://doi.org/10.1016/S0065-2504(08)60121-X
Harmon, M. E., Franklin, J. F., Swanson, F. J., Sollins P., Gregory, S. V., Lattin, J. D. ... Cummins, K. W. (2004). Ecology of Coarse Woody Debris in Temperate Ecosystems. Advances in Ecological Research, 34, 59-234. https://doi.org/10.1016/s0065-2504(03)34002-4
Horvat, I. (1959). Osnovne fizičke i mehaničke karakteristike bukovine s područja Žumberka, Petrove Gore, Senjskog bila i Velebita. Zagreb, 1-94 pp. [Horvat, I. (1959). Basic physical and mechanical characteristics of beech from the area of Žumberak, Petrova Gora, Senjski bila and Velebit. Zagreb, pp. 1-94] (in Croatian)
Horvat, I. (1966). Izvještaj o ispitivanju nekih fizičko-mehaničkih svojstava bukovine s područja šumarija Virovitica, Nebljusi i Perušić: manuskripts. Zagreb. 58 p. [Horvat, I. (1966). Report on the examination of some physical and mechanical prop-erties of beech from the area of forestry Virovitica, Nebljusi and Perušić: manuscripts. Zagreb] (in Croatian)
Horvat, I. (1969). Osnovne fizičke i mehaničke karakteristike bukovine. Drvna industrija, 20 (11-12), 183-194. [Horvat, I. (1969). Basic physical and mechanical characteristics of beech. Drvna industrija, 20 (11-12), 183-194] (in Croatian)
Klepac, D. (1986). Uvodni referat na simpoziju o bukvi. Kolokvij o bukvi. Velika- Zagreb. Sveučilište u Zagrebu, Šumarski fakultet. Zagreb. 11-15 pp. [Klepac, D. (1986). Introductory paper at the symposium on beech. Colloquium on beech (pp. 11-15). Velika-Zagreb: University of Zagreb, Faculty of Forestry] (in Croatian)
Louzada, J. L. (2000). Variação fenotípica e genética em características estruturais na madeira de Pinus pinaster Ait. O comprimento das fibras e a densidade até aos 80 anos de idade das árvores. Parâmetros genéticos na evolução juvenil – adulto das componentes da densidade da madeira. Didactic, Applied Science Series, No 143, UTAD, Vila Real, Portugal [Louzada, J. L. (2000). Phenotypic and genetic variation in structural features in Pinus pinaster Ait wood. The fiber length and density to 80 years of a tree’s age. Genetic parameters in juvenile-mature evolution of wood density components. Didactic, Applied Science Series, 143, UTAD, Vila Real, Portugal] (in Portugal)
Maclaren, J. P., Grace J. C., Kimberley, M. O., Knowles, R. L., & West, G. G. (1995). Height growth of P. radiata as affected by stocking. NEW Zealand Journal of Forestry Science. 25 (1), 73-90. Retrieved from https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.727.7223&rep=rep1&type=pdf
Petrić, B., & Šćukanec, V. (1980). Neke strukturne karakteristike domaće bukovine (Fagus sylvatica L.). Drvna industrija, 31 (9-10), 245-246. [Petrić, B., & Šćukanec, V. (1980). Some structural characteristics of domestic beech (Fagus sylvatica L.). Drvna industrija, 31 (9-10), 245-246] (in Croatian)
Pretzsch, H., Biber, P., Schütze, G., Kemmerer, J., & Uhl, E. (2018). Wood density reduced while wood volume growth accelerated in Central European forests since 1870. Forest Ecology and Management, 429(1), 589-616. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2018.07.045
Štajduhar, F. (1973). Prilog istraživanja fizičko-mehaničkih svojstava bukovine u Hrvatskoj. Drvna industrija, 24 (3-4), 43-59. [Štajduhar, F. (1973). Contribution to the research of physical and mechanical properties of beech in Croatia. Drvna industrija, 24 (3-4), 43-59] (in Croatian)
Sutton, W. R., & Harris, J. M. (1973). Effects of heavy thinning on wood density in radiata pine. NEW Zealand Journal of Forestry Science, 4, 112-115.
Watt, M. S., Moore, J. R., Facon, J. P., Downes, G. M., Clinton, P. W., Coker, G., …., Bown, H. E. (2006). Modelling the influence of stand structural, edaphic and climatic influences on juvenile P. radiata dynamic modulus of elasticity. Forest Ecology and Management 229, 136-144. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2006.03.016
Zobel, B. J., & Talbert, J. (1984). Applied Forest tree improvement. New York: John Wiley & Sons
Опубліковано
2021-12-29
Розділ
ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ ТА ЛІСОВПОРЯДКУВАННЯ