Вирощування однорічних живцевих саджанців тополі в умовах Правобережного Лісостепу

Yaroslav Fuchylo; Oleksiy Bordus

doi:10.15421/412211

Yaroslav Fuchylo Малинський фаховий коледж http://orcid.org/0000-0002-2669-5176
Oleksiy Bordus Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України http://orcid.org/0000-0003-2992-6651

Ключові слова: Populus L.; 'Dorskamp'; 'І-45/51'; 'Robusta'; тополя Торопогрицького; здерев’янілі живці; укоріненість; висота живцевих саджанців.

Анотація

Представлено результати трирічних досліджень укорінення живців і висоти живцевих однорічних саджанців тополі культиварів 'Dorskamp', 'І-45/51', 'Robusta' і тополі Торопогрицького на чорноземах Правобережного Лісостепу України. Однорічні здерев’янілі живці завдовжки 20, 25 і 30 см висаджували восени (листопад) і рано навесні (початок квітня). За осіннього садіння укоріненість живців тополі різних сортів у 2019 р. становила: у 'Dorskamp' – від 77,4 до 96,7%, у 'І- 45/51' – від 71,0 до 93,4%, у 'Robusta' – від 87,7 до 96,7% та у тополі Торопогрицького – від 61,7 до 88,3%. Подібні результати було також отримано і в 2020 році. У 2021 р. найвищу укоріненість у сортів 'Dorskamp' і Торопогрицького мали живці завдовжки 30 см – 63,3 і 81,7% відповідно. У сортів 'І- 45/51' та 'Robusta' найкраще вкоренилися живці завдовжки 20 см – 65,0 і 73,3% відповідно. За весняного садіння укоріненість різних сортів у 2019 р. становила: у 'Dorskamp' – від 77,4 до 90,3%, у 'І-45/51' – від 64,5 до 93,5%, у 'Robusta' – від 67,7 до 83,9% і в тополі Торопогрицького – від 58,1 до 83,9%. У 2020 р., внаслідок сухої і холодної погоди на початку вегетації, укоріненість живців досліджуваних сортів була низькою (у 'Dorskamp' – від 41,7 до 85,3%, у 'Robusta' – від 12,5 до 20,0%, у 'І-45/51' – від 20,0 до 28,3% і у Торопогрицького – від 35,0 до 48,3%). За осіннього садіння найбільшу висоту мали живцеві саджанці тополі Торопогрицького (у 2019 р. –196,9±6,18 см, у 2020 р. – 183,9±2,82 см, а у 2021 р. – 217,6±3,70 см). За весняного садіння живців сорту 'Dorskamp' отримано такі результати: у 2019 р. – 204,6 см, у 2020 р. – 176,4 см, а у 2021-му – 228,6 см. Рослини сортів 'І-45/51' і 'Robusta' за весняного садіння мали середню висоту відповідно 122,4-128,3 см і 131,9-149,1 см.

Біографії авторів

Yaroslav Fuchylo, Малинський фаховий коледж

Академік Лісівничої академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри лісівництва та захисту лісу

Oleksiy Bordus, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

Аспірант

Посилання

Дебринюк, Ю. М., Фучило, Я. Д. (2020). Плантаційні лісові насадження в Україні: концептуальні засади, ресурсний потенціал та енергетичне використання. Львів: Галицька видавнича спілка [Debryniuk, Iu. M., & Fuchylo, Ya. D. (2020). Plantation forests in Ukraine: conceptual foundations, resource potential and energy use. Lviv: Galicia Publishing Union] (in Ukrainian)
Фучило, Я. Д., Сінченко, В. М., Ганженко, О. М., Гументик, М. Я., Пиркін, В. І., Присяжнюк, О. І., … Ткаченко, А. М. (2018). Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь. Київ: Компринт [Fuchylo, Y. D., Sinchenko, V. M., Hanzhenko, O. M., Humentyk, M. Y., Pyrkin, V. I., Prysiazhniuk, O. I., … Tkachenko, A. M. (2018). The methodology of the study of willow and poplar energy plantations. Kyiv: Komprint] (in Ukrainian)
Фучило, Я. Д., Сбитна, М. В., Фучило, О. Я., Літвін, В. М. (2009). Досвід та перспективи вирощування тополі (Populus sp. L.) у Південному Степу України. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 7, 66-69. [Fuchylo Ya. D., Sbytna, M. V., Fuchylo O. Ya., & Litvin V. M. (2009). Experience and prospects of growing poplar (Populus sp. L.) in the Southern Steppe of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 7, 66-69. Retrieved from http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/493] (in Ukrainian)
Фучило, Я. Д., Літвін, В. М., Сбитна, М. В. (2012). Біологічні, екологічні та технологічні аспекти плантаційного вирощування тополі в умовах Київського Полісся. Київ: Логос [Fuchylo Ya. D., Litvin,V. M., & Sbytna, M. V. (2012). Biological, ecological and technological aspects of poplar plantation cultivation in the conditions of the Kyiv Polissya. Kyiv: Logos] (in Ukrainian)
Aylott, M. J., Casella, E, Tubby, I., Street, N. R., Smith, P., & Taylor, G. (2008). Yield and spatial supply of bioenergy poplar and willow short-cutting cycle coppice in the UK. New Phytol, 178(2), 358-370. https://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2008.02396.x
Broeckx, L. S., Verlinden, M. S., & Ceulemans, R. (2012). Establishment and two-year growth of a bio-energy plantation with fast-growing Populus trees in Flanders (Belgium): effects of genotype and former land use. Biomass Bioenerg, 42, 151-163. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2012.03.005
Desrochers, A., & Thomas, B. R. (2003). A comparison of pre-planting treatments on hardwood cuttings of four hybrid poplar clones. New forests, 26(1), 17-32. https://doi.org/10.1023/A:1024492103150
Dieter, M. (2016). Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies. 25th Session of the International Poplar Commission: Working Paper IPC/15 (Berlin, 13-16 Sept. 2016). Rome: FAO. 19 р. URL: https://www.fao.org/forestry/45092-0fcd1e7430938785c3e2c0a0a03329a88.pdf
Keoleian, G. A., & Volk, T. A. (2005). Renewable Energy from Willow Biomass Crops: Life Cycle Energy, Environmental and Economic Performance. Critical Reviews in Plant Sciences, 24(5-6), 385-406. https://doi.org/10.1080/07352680500316334
Mann, J. (2012.). Comparison of Yield, Calorific Value and Ash Content in Woody and Herbaceous Biomass used for Bioenergy Production in Southern Ontario, Canada. (Doctoral dissertation, University of Guelph. Ontario, Canada). Retrieved from https://atrium.lib.uoguelph.ca/xmlui/bitstream/handle/10214/3959/Mann%20 Thesis%20Defense%20Revised%202.pdf?sequence=1
Spinelli, R. (2007). Short rotation coppice production in Italy. Bornimer Agrartechnische Berichte, Heft 61, 158-167. Potsdam-Bornim, Germany.
Spinelli, R., Natti, C., & Magagnotti, N. (2008). Harvesting short-rotation poplar plantations for biomass production. Croatian Journal of Forest Engineering, 29(2), 129-139. Retrieved from https://hrcak.srce.hr/file/51188
Spinelli, R., Natti, C., & Magagnotti, N. (2009). Using modified foragers to harvest short-rotation poplar plantations. Biomass and Bioenergy, 33(5), 817-821. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2009.01.001
Stoffel, R. (2008). Short rotation woody crops – Hybrid poplar. Retrieved from https://www.forestry.umn.edu/sites/forestry.umn.edu/files/cfans_asset_356341.pdf
Volk, T. A., Berguson, B, Daly, C., Halbleib, M. D., Miller, L., Rials, T. G., … Wright, J. (2018). Poplar and shrub willow energy crops in the United States: field trial results from the multiyear regional feedstock partnership and yield potential maps based on the PRISM-ELM model. Global Change Biology Bioenergy, 10(10), 735-751. https://doi.org/10.1111/gcbb.12498
Zalesny, R. S., Bauer, E. O., Hall, R. B., Zalesny, J. A., Kunzman, J., Rog, C. J. & Riemenschneider, D. E. (2005). Clonal variation in survival and growth of hybrid poplar and willow in an in 30 situ trial on soils heavily contaminated with petroleum hydrocarbons. International Journal of Phytoremediation, 7, 177-197. https://doi.org/10.1080/16226510500214632
Zalesny, R., Hall, R., Bauer, E. & Riemenschneider D. (2006). Shoot Position Affects Root Initiation and Growth of Dormant Unrooted Cuttings of Populus. Silvae Genetica, 52(5), 273-279. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Shoot-position-affects-root-initiation-and-growth-Zalesny-Hall/218dd9a8d8f70e386a62769ddd3e60d34591f3f2
Zalesny, S., & Wiese, A. (2006). Date of Shoot Collection, Genotype, and Original Shoot Position Affect Early Rooting of Dormant Hardwood Cuttings of Populus. Silvae Genetica, 55(4-5), 169-182. https://doi.org/10.1515/sg-2006-0024