Еколого-біологічні особливості Parrotia persica (DC.) C.A.Mey. в умовах Приморської посушливої та Північно-західної достатньо зволоженої кліматичних зон України
Ключові слова:
пароція персидська; інтродукція; Одеський ботанічний сад; Українське Розточчя; зимостійкість; посухостійкість; типи клімату; кліматичні діаграми.
Анотація
Пароція персидська (Parrotia persica (DC.) C.A.Mey.) – вологолюбний мезотермічний релікт Гірканської флористичної області, що простягнулась вузькою смугою вздовж південного узбережжя Каспійського моря. Біологія та екологія виду відзначаються тими особливостями, які сформувались ще в умовах вологого і теплого клімату третинного періоду, а основна своєрідність ритму розвитку полягає у відсутності чітко вираженого зимового спокою і наявності літнього спокою, який у природному ареалі не пов'язаний з періодом посухи. Першу спробу інтродукції Parrotia persica на півдні материкової частини України здійснив в 30-х роках ХХ ст. директор Одеського ботанічного саду, видатний ботанік і дослідник флори Кавказу, академік Володимир Іполитович Липський.
Мета досліджень полягала в оцінці успішності інтродукції Parrotia persica в умовах «ex situ» об’єктів природно-заповідного фонду двох кліматичних зон України – Приморської посушливої та Північно-західної достатньо зволоженої.
Порівняння фенологічного розвитку середньовікових дерев пароції персидської в Приморській посушливій кліматичній зоні України з умовами природного ареалу показало, насамперед, суттєві відмінності у розвитку генеративних органів: скорочений період цвітіння і недостатнє визрівання насіння, яке навіть у випадку рясного плодоношення має схожість на рівні 1-2%. Характерні також передчасне завершення приросту пагонів (у липні) і явно скорочений період опадання листків (листопад-грудень). В той же час, в умовах Північно-західної достатньо зволоженої кліматичної зони України, у рослин віргінільного періоду онтогенезу спостерігається другий осінній приріст пагонів, а фенофаза листопаду триває до кінця березня наступного року, що подібно до особливостей розвитку залізного дерева у природному ареалі.
Посилання
Асадулаев, З. М., Рамазанова, З. Р., Садыкова, Г. А. (2013). Сравнительная оценка климадиаграмм и их модификаций при интерпретации ботанических исследований. Вестник Дагестанского научного центра. Химия и биология, 50, 42-48 [Asadulaiev, Z. M., Ramazanova, Z. R., & Sadykova, G. A. (2013). Comparative evaluation of climographs and their modifications in the interpretation of botanical studies. Bulletin of Daghestan Scientific Center. Chemistry and Biology, 50, 42-48. Retrieved from www.//vestnikdns.ru/IssSources/50/Asadullaev.pdf] (in Russian)
Блютген, И. (1973). Климаты земного шара. Т. 2. Москва: Прогресс [Blüthgen, J. (1973). Climate of the Globe. V. 2. Moscow: Progress] (in Russian)
Бучинский, И. Е. (1960). Климат Украины. Ленинград: Госметеоиздат [Buchinskii, I. E. (1960). Climate of Ukraine. Leningrad: State Meteorological Publishing] (in Russian)
Гирканский заповедник (1990). В кн.: Заповедники СССР. Заповедники Кавказа (с. 235-244). Москва: Мысль [Hyrcanian Nature Reserve (1990). In Nature reserves of USSR. Nature reserves of Caucasus (pp. 235-244). Moscow: Thought] (in Russian)
Головкин, Б. Н. (1988). Культигенный ареал растений. Москва: Наука [Golovkin, B. N. (1988). Cultigenic area of plants. Moscow: Science] (in Russian)
Дажо, Р. (1975). Основы экологии. Москва: Прогресс [Dajoz, R. (1975). Basis of Ecology. Moscow: Progress] (in Russian)
Жаренко, А. З., Бонецкий, А. С., Филатова, С. А. (1980). Ботанический сад Одесского университета. Киев-Одесса: Вища школа [Zharenko, A. Z., Bonetskii, A. S., & Filatova, S. A. (1980). Botanical Garden of the Odesa University. Kyiv-Odesa: Higher school] (in Russian)
Зайцев, Г. Н. (1983). Оптимум и норма в интродукции растений. Москва: Наука [Zajtsev, G. N. (1983). Optimum and standard in introduction of plants. Moscow: Science] (in Russian)
Заповідні території України. Ботанічні сади і дендропарки. (2009). Київ: ТОВ «Майстерня книги» [Protected territories of Ukraine. Botanical gardens and Arboretums. (2009). Kyiv: Workshop of books] (in Ukrainian)
Каталог дендрологических коллекций арборетума Государственного Никитского ботанического сада. (1970). Симферополь: Таврида [Catalogue of the dendrology collections of arboretum of the State Nikita Botanical Garden. (1970). Simferopol: Tavrida] (in Russian)
Коваленко, С. Г., Бондаренко, О. Ю., Немерцалова, В. В., Васильєва, Т. В. (2017). Володимир Іполитович Липський – видатний ботанік, флорист, директор Одеського ботанічного саду. Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: збірка статей Міжнарод. наук. конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського Одеського нац. ун-ту ім. І.І. Мечникова (Одеса, 19-21 вересня 2017 р.), 249-253. Одеса: Одеський національний ун-т [Kovalenko, S. G., Bondarenko, O. Yu., Nemertsalova, V. V., & Vasylyeva, T. V. (2017). Volodymyr Ipolitovych Lipsky – a famous botanist, florist, director of the Odesa Botanical Garden. In The Gene pool of the Botanical gardens and Arboretums collection – the key to sustainable phytocenosis in the context of climate change, 249-253. Odesa, Ukraine] (in Ukrainian)
Кохно, Н. А., Курдюк, А. М. (1994). Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. Киев: Наукова думка [Khohno, N. A., & Khurdiuk, A. M. (1994). Theoretic basis and experience of woody plant introduction in Ukraine. Kyiv: Science Thought] (in Russian)
Лапин, П. И. (1967). Сезонный ритм развития древесных растений и его значение для интродукции. Бюллетень ГБС, 65, 13-18 [Lapin, P. I. (1967). Season rhythm of woody plants and its importance for introduction. Bulletin of General Botanical Garden, 65, 13-18] (in Russian)
Липа, О. Л. (1977). Дендрологія з основами акліматизації. Київ: Вища школа [Lypa, A. L. (1977). Dendrology with basis of acclimatization. Kyiv: Higher School] (in Ukrainian)
Лыпа, А. Л. (1952). Дендрологические богатства Украинской ССР и их использование. В кн.: Озеленение населенных мест (с. 9-521); под. ред. А. И. Барбарича. Киев: Изд-во Академии архитектуры Украинской ССР [Lypa, A. L. (1952). Dendrology riches of Ukrainian SSR and their use. In A.I. Barbarich (Ed.), Creating of green territory in populated areas (pp. 9-521). Kyiv: Publishing of Architectural Academy of Ukrainian SSR] (in Russian)
Лыпа, А. Л. (1978). Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. Киев: Вища школа [Lypa, A. L. (1978). Introduction and acclimatization of woody plants in Ukraine. Kyiv: Higher school] (in Russian)
Меженський, В. М. (2007). Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин. Інтродукція рослин, 4, 26-37 [Mezhenskii, V. M. (2007). Unification of appraisals for introduction of woody plants. Introduction of plants, 4, 26-36] (in Ukrainian)
Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР (1975). Москва: ГБС [Methods of phenology observation in Botanical gardens of USSR. (1975). Moscow: General Botanical Garden] (in Russian)
Некрасов, В. И. (1980). Актуальные вопросы развития теории акклиматизации растений. Москва: Наука [Nekrasov, V. I. (1980). Topical problems of the development of the plant acclimatization theory. Moscow: Science] (in Russian)
Осадча, Л. П., Філатова, С. О., Азарова, Л. В., Слюсаренко, О. М. (2011). Інтродукція Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng у Ботанічному саду Одеського національного університету. Матеріали XIII з’їзду Українського ботанічного товариства (Львів, 19-23 вересня 2011 р.), 390. Львів: Українське ботанічне товариство [Osadcha, L. P., Filatova, S. O., Azarova, L. V., & Sliusarenko, O. M. (2011). Introduction of Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng in Botanical Garden of Odesa National university. In Papers of the XIII-th Congress of Ukrainian Botanical Society, 390. Lviv, Ukraine. Lviv: Ukrainian Botanical Society] (in Ukrainian)
Прикладівська, Т. (2017). Онтогенетичні аспекти декоративності Parrotia persica в умовах Українського Розточчя. Біологічні студії, 11(3-4), 36-37 [Prykladivska, T. (2017). Ontogenetic aspects of Parrotia persica ornamental foliage at Ukrainian Roztochia region. Studia biologica, 11(3-4), 36-37] (in Ukrainian)
Природа Львівської області (1972). Львів: Вид-во Львівського університету [Nature of Lviv region (1972). Lviv: Lviv University Publishing Office] (in Ukrainian)
Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. (1985). Отв. ред. А.М. Маринич. Киев: Наукова думка [Nature of Ukrainian SSR. Landscape and physiographical district. (1985). (Ed. A.M. Marinich). Kyiv: Science Thought] (in Russian)
Сафаров, И. С. (1962). Важнейшие древесные третичные реликты Азербайджана. Баку: Изд-во Академии наук Азербайджанской ССР [Safarov, I. S. (1962). The most important woody tertiary relicts of Azerbaijan. Baku: Publishing of Academy of Science of Azerbaijan SSR] (in Russian)
Селянинов, Г. Т. (1937). Методика сельскохозяйственной характеристики климата. В кн.: Мировой агро-климатический справочник (с. 5-27). Ленинград-Москва: Гидрометеоиздат [Sielianinov, G. T. (1937). Method for Agricultural Characteristic of Climate. In World Agricultural and Climate Guide (рр. 5-27). Leningrad-Moscow: Hydrometeorological Publishing] (in Russian)
Сикура, И. И., Сырица, Л. П. (1990). Рекомендации по изучению онтогенеза интродуцированных растений в ботанических садах СССР. Киев: ЦРБС АН УССР [Sikura, I. I., & Syritsa L. P. (1990). Recommendations for studying ontogeny of introduced plants in Botanical gardens of USSR. Kyiv: Central Botanical Garden of Ukrainian SSR Academy of Science] (in Russian)
Ситник, К. М., Зиман, С. М., Мякушко, Т. Я. (1983). Володимир Іполітович Липський (до 120-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал 40(5), 97-99 [Sytnyk, K. M., Zyman, S. M., & Miakushko, T. Ya. (1983). Volodymyr Ipolitovych Lypskii (to the 120-th anniversary of birthday). Ukrainian Botanical Journal, 40(5), 97-98] (in Ukrainian)
Славкина, Т. И., Мавжудов, А. А., Максимова, Г. В. (1968). Деревья и кустарники Европейско-Кавказской части дендропарка Ботанического сада АН УзССР. Ташкент: Фан [Slavkina, T. I., Mavzhudov, A. A., & Maksimova, G. V. (1968). Trees and Shrubs of European-Caucasus part of arboretum of the Botanical Garden of the Academy of Science of Uzbek SSR. Tashkent: Fan] (in Russian)
Слюсаренко, О. М., Осадча, Л. П., Азарова, Л. В., Філатова, С. О., Чабан, К. В. (2017). Інтродуценти ботанічного саду. Покритонасінні. Одеса: Одеський національний ун-т [Sliusarenko, O. M., Osadcha, L. P., Azarova, L. V., Filatova, S. O., & Chaban, K. V. (2017). Introduced plant of Botanical Garden. Broad-leaved plants. Odesa: Odesa National University] (in Ukrainian)
Соколов, С. Я. (1954). Парротия – Parrotia C.A.M. В кн.: Деревья и кустарники СССР, Т. 3 (с. 233-235). Москва-Ленинград: Из-во Академии наук СССР [Sokolov, S. Ya. (1954). Parrotia – Parrotia C.A.M. In Trees and Shrubs of USSR, Vol. 3 (pp. 233-235). Moscow-Leningrad: Publishing of Academy of Science of USSR] (in Russian)
Стойчев, Л. И. (1962). Парковое и ландшафтное искусство. София: Земиздат [Stoichev, L. (1962). Park and Landscape Art. Sofia: Agricultural Publishing] (in Russian)
Стрямець, Г. В., Прикладівська, Т. Р., Гребельна, В. О., Скобало, О. С., Ференц, Н. М. (2021). Оцінка кліматичних тенденцій в Українському Розточчі за результатами динаміки плювіотермічних умов. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 23, 130-151 [Stryamets, H., Prykladivska, T., Hrebelna, V., Skobalo, V., & Ferents, N. (2021). The appraisal of climate trends in the Ukrainian Roztochya on the basis of pluviothermal conditions. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 23, 130-151. https://doi.org/10.15421/412134] (in Ukrainian)
Харкевич, С. С. (1966). Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине. Киев: Наукова думка [Kharkevich, S. S. (1966). Useful plants of natural flora of the Caucasus and their introduction in Ukraine. Kyiv: Science Thought] (in Russian)
Andrews, S. (2007). Tree of the Year: Parrotia. Year-book of International Dendrology Society, 6-37. Retrieved from https://wildgardening.de/wp-content/uploads/2012/09/IDS_07TreeoftheYear.pdf
Bibalani, G. H., Majnonian, B., Adeli, E., & Sanii, H. (2006). Slope stabilization with Gleditsia caspica and Parrotia persica. International Journal of Environmental Science and Technology, 2(4), 381-385. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/43562849_Slope_stabilization_with_Gleditshia_caspica_and_Parrotia_persica
Browicz, K. (1982). Chorology of Trees and Shrubs in South-West Asia and Adjacent Regions. Vol. 1. Warszawa-Poznań: Polish Scientific Publishers.
Douglas, Ph., & Sjöman, H. (2021). Into the Valley of Parrotia. Arnoldia, 78(4), 31-35. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/354203851_Into_the_Valley_of_Parrotia
Farzaliyev, V., Ibadli, O., Salimov, R., & Safarov, H. (2007). Conservation of Talish flora and its exposition at Azerbaijan Central Botanical Garden. Poster presentation on 3-rd Global Botanical Gardens conf. China: 4 p. Retrieved from https://www.bgci.org/files/Wuhan/Poster+Conserving/FARZALIYEV-VS-POSTER.pdf
Grabowski, T., Harasimiuk, M., Kaszewski, B. M., Kravchuk, Ya., Lorens, B., Michalczyk, Z., Shabliy, O. (2015). Roztocze – przyroda i człowiek. Zwierzyniec: Roztoczański Park Narodowy [Grabowski, T., Harasimiuk, M., Kaszewski, B. M., Kravchuk, Ya., Lorens, B., Michalczyk, Z., & Shabliy, O. (2015). Roztochia – Nature and Man. Zwierzyniec: Roztochia Nature Reserv] (in Polish)
Hieke, K. (1978). Praktická dendrologie (2). Praha: Státní zemĕdĕlské nakladatelství [Hieke, K. (1978). Practical Dendrology. Vol. 2. Praha: State Agricultural Publishing] (in Czech)
Li, J., & Tredici, P. Del (2008). The Chinese Parrotia: A Sibling Species of the Persian Parrotia. Arnoldia, 66(1), 2-9. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/284506410_The_Chinese_Parrotia_A_sibling_species_of_the_Persian_Parrotia
Jonson, E.L. (1921). Relation of sheep to climate. Thesis. University of Illinois, USA. Retrieved from http://core.ac.uk/download/pdf/1583230.pdf
Krüssmann, G. (1985). Parrotia C.A.Mey. – Persian Ironwood – Hamamelidaceae. In Manual of cultivated broad-leaved trees & shrubs. V. II, E – PRO (p. 353). Portland, Oregon: Timber Press
Mammadov, T., Iskender, E., & Novruzov, V. (2017). The comparative Monitoring of Endem Rare and Endangered Trees and Shrubs in Azerbaijan. International Journal of Farma Medicine and biological Sciences, 6(1), 24-28. https://doi:10.18178/ijpmbs.6.1.24-28.
Nicholson, R. G. (1989). Parrotia persica: An Ancient Tree for Modern Landscapes. Arnoldia, 49(4), 34-39. Retrieved from https://www.biodiversitylibrary.org/partpdf/258525
Naqinezhad, A., Bahari, S. H., Gholizadeh, H., Esmaeili, R., Hamzeh’ee, B., Djamali, M., & Moradi, H. (2012). A phytosociological survey of two lowland Caspian (Hyrcanian) remnant forest, Northern Iran, for validation of some forest syntaxa. Phytologia Balcanica, 18(2), 173-186. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/321302514_A_phytosociological_survey_of_two_lowland_Caspian_Hyrcanian_remnant_forests_Northern_Iran_for_validation_of_some_forest_syntaxa
O’Brien, C. (2015). Governing Climate: Griffith Taylor’s Climographs and Contemporary Blind Spots. In Learning Communities. Special Issue: Objects of Governance, 15 (pp. 26-31). Retrieved from https://www.cdu.edu.au/sites/default/files/the-northen-institute/10.18793-lcj2015.15.05.pdf
Safarov, H. M. (2009). Rare and Endangered Plant Species in Hirkan National Park and its Environs. In N. Zazanashvili, & D. Mallon (Eds.) Status and Protection of Globally Threatened Species in the Caucasus (pp. 193-198). Tbilisi: CEPF, WWF. Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Nugzar-Zazanashvili/publication/257538326_Status_and_Protection_of_Globally_Threatened_Species_in_the_Caucasus
Sattarian, A., Akbarian, M.R., Zarafshar, M., Bruschi, P., & Fayyaz, P. (2011). Phenotypic variation and leaf fluctuating asymmetry in natural populations of Parrotia persica (Hamamelidaceae), an endemic species from the Hyrcanian forest (Iran). Acta Botanica Mexicana, 97, 65-81. Retrieved from https://www.scielo.org.mx/scielo.php?pid=S0187-71512011000400009&script=sci_arttext&tlng=en
Sefidi, K., Marvi-Mohadjer, M.R., Etemad, V., & Copenheaver, C.A. (2011). Stend characteristics and distribution of a relict population of Persian ironwood (Parrotia persica C.A. Meyer) in Northern Iran. Flora, 206(5), 418-422. https://doi:10.1016/j.flora.2010.11.005
Sefidi, K., Copenheaver, C.A., Kakavand, M., & Behjou, F. K. (2015). Structural Diversity within Mature Forests in Northern Iran: A Case Study from a Relic Population of Persian Ironwood (Parrotia persica C.A.Meyer). Forest Science, 61(2), 258-265. https://doi.org/10.5849/forsci.13-096
Seneta, W., Dolatowski, J., Zieliński, J. (2021). Dendrologia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN [Seneta, W., Dolatowski, J., & Zieliński, J. (2021). Dendrology. Warsaw: Polish Science Publishing] (in Polish)
Silva Tarouca, E. (1913). Unsere Freiland-Laubgehölze. Anzucht, Pflege und Verwendung Aller Bekannten in Mitteleuropa im Freien Kulturfähigen Laubgehölce. Wien-Leipzig: F. Tempsky-G. Freytag [Silva Tarouca, E. (1913). Our broad-leaved woody plats. Propagation, routine care and planting. Wienna-Leipzig: F. Tempsky-G. Freytag] (in German)
Soltani, E., Maleki, K., & Heshmati, S. (2022). Application of a process-based model to quantifying dormancy loss in seeds of Parrotia persica C.A.Meyer. South African Journal of Botany, 144, 97-104. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2021.08.003
Блютген, И. (1973). Климаты земного шара. Т. 2. Москва: Прогресс [Blüthgen, J. (1973). Climate of the Globe. V. 2. Moscow: Progress] (in Russian)
Бучинский, И. Е. (1960). Климат Украины. Ленинград: Госметеоиздат [Buchinskii, I. E. (1960). Climate of Ukraine. Leningrad: State Meteorological Publishing] (in Russian)
Гирканский заповедник (1990). В кн.: Заповедники СССР. Заповедники Кавказа (с. 235-244). Москва: Мысль [Hyrcanian Nature Reserve (1990). In Nature reserves of USSR. Nature reserves of Caucasus (pp. 235-244). Moscow: Thought] (in Russian)
Головкин, Б. Н. (1988). Культигенный ареал растений. Москва: Наука [Golovkin, B. N. (1988). Cultigenic area of plants. Moscow: Science] (in Russian)
Дажо, Р. (1975). Основы экологии. Москва: Прогресс [Dajoz, R. (1975). Basis of Ecology. Moscow: Progress] (in Russian)
Жаренко, А. З., Бонецкий, А. С., Филатова, С. А. (1980). Ботанический сад Одесского университета. Киев-Одесса: Вища школа [Zharenko, A. Z., Bonetskii, A. S., & Filatova, S. A. (1980). Botanical Garden of the Odesa University. Kyiv-Odesa: Higher school] (in Russian)
Зайцев, Г. Н. (1983). Оптимум и норма в интродукции растений. Москва: Наука [Zajtsev, G. N. (1983). Optimum and standard in introduction of plants. Moscow: Science] (in Russian)
Заповідні території України. Ботанічні сади і дендропарки. (2009). Київ: ТОВ «Майстерня книги» [Protected territories of Ukraine. Botanical gardens and Arboretums. (2009). Kyiv: Workshop of books] (in Ukrainian)
Каталог дендрологических коллекций арборетума Государственного Никитского ботанического сада. (1970). Симферополь: Таврида [Catalogue of the dendrology collections of arboretum of the State Nikita Botanical Garden. (1970). Simferopol: Tavrida] (in Russian)
Коваленко, С. Г., Бондаренко, О. Ю., Немерцалова, В. В., Васильєва, Т. В. (2017). Володимир Іполитович Липський – видатний ботанік, флорист, директор Одеського ботанічного саду. Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: збірка статей Міжнарод. наук. конф., присвяч. 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського Одеського нац. ун-ту ім. І.І. Мечникова (Одеса, 19-21 вересня 2017 р.), 249-253. Одеса: Одеський національний ун-т [Kovalenko, S. G., Bondarenko, O. Yu., Nemertsalova, V. V., & Vasylyeva, T. V. (2017). Volodymyr Ipolitovych Lipsky – a famous botanist, florist, director of the Odesa Botanical Garden. In The Gene pool of the Botanical gardens and Arboretums collection – the key to sustainable phytocenosis in the context of climate change, 249-253. Odesa, Ukraine] (in Ukrainian)
Кохно, Н. А., Курдюк, А. М. (1994). Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. Киев: Наукова думка [Khohno, N. A., & Khurdiuk, A. M. (1994). Theoretic basis and experience of woody plant introduction in Ukraine. Kyiv: Science Thought] (in Russian)
Лапин, П. И. (1967). Сезонный ритм развития древесных растений и его значение для интродукции. Бюллетень ГБС, 65, 13-18 [Lapin, P. I. (1967). Season rhythm of woody plants and its importance for introduction. Bulletin of General Botanical Garden, 65, 13-18] (in Russian)
Липа, О. Л. (1977). Дендрологія з основами акліматизації. Київ: Вища школа [Lypa, A. L. (1977). Dendrology with basis of acclimatization. Kyiv: Higher School] (in Ukrainian)
Лыпа, А. Л. (1952). Дендрологические богатства Украинской ССР и их использование. В кн.: Озеленение населенных мест (с. 9-521); под. ред. А. И. Барбарича. Киев: Изд-во Академии архитектуры Украинской ССР [Lypa, A. L. (1952). Dendrology riches of Ukrainian SSR and their use. In A.I. Barbarich (Ed.), Creating of green territory in populated areas (pp. 9-521). Kyiv: Publishing of Architectural Academy of Ukrainian SSR] (in Russian)
Лыпа, А. Л. (1978). Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. Киев: Вища школа [Lypa, A. L. (1978). Introduction and acclimatization of woody plants in Ukraine. Kyiv: Higher school] (in Russian)
Меженський, В. М. (2007). Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин. Інтродукція рослин, 4, 26-37 [Mezhenskii, V. M. (2007). Unification of appraisals for introduction of woody plants. Introduction of plants, 4, 26-36] (in Ukrainian)
Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР (1975). Москва: ГБС [Methods of phenology observation in Botanical gardens of USSR. (1975). Moscow: General Botanical Garden] (in Russian)
Некрасов, В. И. (1980). Актуальные вопросы развития теории акклиматизации растений. Москва: Наука [Nekrasov, V. I. (1980). Topical problems of the development of the plant acclimatization theory. Moscow: Science] (in Russian)
Осадча, Л. П., Філатова, С. О., Азарова, Л. В., Слюсаренко, О. М. (2011). Інтродукція Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng у Ботанічному саду Одеського національного університету. Матеріали XIII з’їзду Українського ботанічного товариства (Львів, 19-23 вересня 2011 р.), 390. Львів: Українське ботанічне товариство [Osadcha, L. P., Filatova, S. O., Azarova, L. V., & Sliusarenko, O. M. (2011). Introduction of Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng in Botanical Garden of Odesa National university. In Papers of the XIII-th Congress of Ukrainian Botanical Society, 390. Lviv, Ukraine. Lviv: Ukrainian Botanical Society] (in Ukrainian)
Прикладівська, Т. (2017). Онтогенетичні аспекти декоративності Parrotia persica в умовах Українського Розточчя. Біологічні студії, 11(3-4), 36-37 [Prykladivska, T. (2017). Ontogenetic aspects of Parrotia persica ornamental foliage at Ukrainian Roztochia region. Studia biologica, 11(3-4), 36-37] (in Ukrainian)
Природа Львівської області (1972). Львів: Вид-во Львівського університету [Nature of Lviv region (1972). Lviv: Lviv University Publishing Office] (in Ukrainian)
Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. (1985). Отв. ред. А.М. Маринич. Киев: Наукова думка [Nature of Ukrainian SSR. Landscape and physiographical district. (1985). (Ed. A.M. Marinich). Kyiv: Science Thought] (in Russian)
Сафаров, И. С. (1962). Важнейшие древесные третичные реликты Азербайджана. Баку: Изд-во Академии наук Азербайджанской ССР [Safarov, I. S. (1962). The most important woody tertiary relicts of Azerbaijan. Baku: Publishing of Academy of Science of Azerbaijan SSR] (in Russian)
Селянинов, Г. Т. (1937). Методика сельскохозяйственной характеристики климата. В кн.: Мировой агро-климатический справочник (с. 5-27). Ленинград-Москва: Гидрометеоиздат [Sielianinov, G. T. (1937). Method for Agricultural Characteristic of Climate. In World Agricultural and Climate Guide (рр. 5-27). Leningrad-Moscow: Hydrometeorological Publishing] (in Russian)
Сикура, И. И., Сырица, Л. П. (1990). Рекомендации по изучению онтогенеза интродуцированных растений в ботанических садах СССР. Киев: ЦРБС АН УССР [Sikura, I. I., & Syritsa L. P. (1990). Recommendations for studying ontogeny of introduced plants in Botanical gardens of USSR. Kyiv: Central Botanical Garden of Ukrainian SSR Academy of Science] (in Russian)
Ситник, К. М., Зиман, С. М., Мякушко, Т. Я. (1983). Володимир Іполітович Липський (до 120-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал 40(5), 97-99 [Sytnyk, K. M., Zyman, S. M., & Miakushko, T. Ya. (1983). Volodymyr Ipolitovych Lypskii (to the 120-th anniversary of birthday). Ukrainian Botanical Journal, 40(5), 97-98] (in Ukrainian)
Славкина, Т. И., Мавжудов, А. А., Максимова, Г. В. (1968). Деревья и кустарники Европейско-Кавказской части дендропарка Ботанического сада АН УзССР. Ташкент: Фан [Slavkina, T. I., Mavzhudov, A. A., & Maksimova, G. V. (1968). Trees and Shrubs of European-Caucasus part of arboretum of the Botanical Garden of the Academy of Science of Uzbek SSR. Tashkent: Fan] (in Russian)
Слюсаренко, О. М., Осадча, Л. П., Азарова, Л. В., Філатова, С. О., Чабан, К. В. (2017). Інтродуценти ботанічного саду. Покритонасінні. Одеса: Одеський національний ун-т [Sliusarenko, O. M., Osadcha, L. P., Azarova, L. V., Filatova, S. O., & Chaban, K. V. (2017). Introduced plant of Botanical Garden. Broad-leaved plants. Odesa: Odesa National University] (in Ukrainian)
Соколов, С. Я. (1954). Парротия – Parrotia C.A.M. В кн.: Деревья и кустарники СССР, Т. 3 (с. 233-235). Москва-Ленинград: Из-во Академии наук СССР [Sokolov, S. Ya. (1954). Parrotia – Parrotia C.A.M. In Trees and Shrubs of USSR, Vol. 3 (pp. 233-235). Moscow-Leningrad: Publishing of Academy of Science of USSR] (in Russian)
Стойчев, Л. И. (1962). Парковое и ландшафтное искусство. София: Земиздат [Stoichev, L. (1962). Park and Landscape Art. Sofia: Agricultural Publishing] (in Russian)
Стрямець, Г. В., Прикладівська, Т. Р., Гребельна, В. О., Скобало, О. С., Ференц, Н. М. (2021). Оцінка кліматичних тенденцій в Українському Розточчі за результатами динаміки плювіотермічних умов. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 23, 130-151 [Stryamets, H., Prykladivska, T., Hrebelna, V., Skobalo, V., & Ferents, N. (2021). The appraisal of climate trends in the Ukrainian Roztochya on the basis of pluviothermal conditions. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 23, 130-151. https://doi.org/10.15421/412134] (in Ukrainian)
Харкевич, С. С. (1966). Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине. Киев: Наукова думка [Kharkevich, S. S. (1966). Useful plants of natural flora of the Caucasus and their introduction in Ukraine. Kyiv: Science Thought] (in Russian)
Andrews, S. (2007). Tree of the Year: Parrotia. Year-book of International Dendrology Society, 6-37. Retrieved from https://wildgardening.de/wp-content/uploads/2012/09/IDS_07TreeoftheYear.pdf
Bibalani, G. H., Majnonian, B., Adeli, E., & Sanii, H. (2006). Slope stabilization with Gleditsia caspica and Parrotia persica. International Journal of Environmental Science and Technology, 2(4), 381-385. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/43562849_Slope_stabilization_with_Gleditshia_caspica_and_Parrotia_persica
Browicz, K. (1982). Chorology of Trees and Shrubs in South-West Asia and Adjacent Regions. Vol. 1. Warszawa-Poznań: Polish Scientific Publishers.
Douglas, Ph., & Sjöman, H. (2021). Into the Valley of Parrotia. Arnoldia, 78(4), 31-35. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/354203851_Into_the_Valley_of_Parrotia
Farzaliyev, V., Ibadli, O., Salimov, R., & Safarov, H. (2007). Conservation of Talish flora and its exposition at Azerbaijan Central Botanical Garden. Poster presentation on 3-rd Global Botanical Gardens conf. China: 4 p. Retrieved from https://www.bgci.org/files/Wuhan/Poster+Conserving/FARZALIYEV-VS-POSTER.pdf
Grabowski, T., Harasimiuk, M., Kaszewski, B. M., Kravchuk, Ya., Lorens, B., Michalczyk, Z., Shabliy, O. (2015). Roztocze – przyroda i człowiek. Zwierzyniec: Roztoczański Park Narodowy [Grabowski, T., Harasimiuk, M., Kaszewski, B. M., Kravchuk, Ya., Lorens, B., Michalczyk, Z., & Shabliy, O. (2015). Roztochia – Nature and Man. Zwierzyniec: Roztochia Nature Reserv] (in Polish)
Hieke, K. (1978). Praktická dendrologie (2). Praha: Státní zemĕdĕlské nakladatelství [Hieke, K. (1978). Practical Dendrology. Vol. 2. Praha: State Agricultural Publishing] (in Czech)
Li, J., & Tredici, P. Del (2008). The Chinese Parrotia: A Sibling Species of the Persian Parrotia. Arnoldia, 66(1), 2-9. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/284506410_The_Chinese_Parrotia_A_sibling_species_of_the_Persian_Parrotia
Jonson, E.L. (1921). Relation of sheep to climate. Thesis. University of Illinois, USA. Retrieved from http://core.ac.uk/download/pdf/1583230.pdf
Krüssmann, G. (1985). Parrotia C.A.Mey. – Persian Ironwood – Hamamelidaceae. In Manual of cultivated broad-leaved trees & shrubs. V. II, E – PRO (p. 353). Portland, Oregon: Timber Press
Mammadov, T., Iskender, E., & Novruzov, V. (2017). The comparative Monitoring of Endem Rare and Endangered Trees and Shrubs in Azerbaijan. International Journal of Farma Medicine and biological Sciences, 6(1), 24-28. https://doi:10.18178/ijpmbs.6.1.24-28.
Nicholson, R. G. (1989). Parrotia persica: An Ancient Tree for Modern Landscapes. Arnoldia, 49(4), 34-39. Retrieved from https://www.biodiversitylibrary.org/partpdf/258525
Naqinezhad, A., Bahari, S. H., Gholizadeh, H., Esmaeili, R., Hamzeh’ee, B., Djamali, M., & Moradi, H. (2012). A phytosociological survey of two lowland Caspian (Hyrcanian) remnant forest, Northern Iran, for validation of some forest syntaxa. Phytologia Balcanica, 18(2), 173-186. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/321302514_A_phytosociological_survey_of_two_lowland_Caspian_Hyrcanian_remnant_forests_Northern_Iran_for_validation_of_some_forest_syntaxa
O’Brien, C. (2015). Governing Climate: Griffith Taylor’s Climographs and Contemporary Blind Spots. In Learning Communities. Special Issue: Objects of Governance, 15 (pp. 26-31). Retrieved from https://www.cdu.edu.au/sites/default/files/the-northen-institute/10.18793-lcj2015.15.05.pdf
Safarov, H. M. (2009). Rare and Endangered Plant Species in Hirkan National Park and its Environs. In N. Zazanashvili, & D. Mallon (Eds.) Status and Protection of Globally Threatened Species in the Caucasus (pp. 193-198). Tbilisi: CEPF, WWF. Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Nugzar-Zazanashvili/publication/257538326_Status_and_Protection_of_Globally_Threatened_Species_in_the_Caucasus
Sattarian, A., Akbarian, M.R., Zarafshar, M., Bruschi, P., & Fayyaz, P. (2011). Phenotypic variation and leaf fluctuating asymmetry in natural populations of Parrotia persica (Hamamelidaceae), an endemic species from the Hyrcanian forest (Iran). Acta Botanica Mexicana, 97, 65-81. Retrieved from https://www.scielo.org.mx/scielo.php?pid=S0187-71512011000400009&script=sci_arttext&tlng=en
Sefidi, K., Marvi-Mohadjer, M.R., Etemad, V., & Copenheaver, C.A. (2011). Stend characteristics and distribution of a relict population of Persian ironwood (Parrotia persica C.A. Meyer) in Northern Iran. Flora, 206(5), 418-422. https://doi:10.1016/j.flora.2010.11.005
Sefidi, K., Copenheaver, C.A., Kakavand, M., & Behjou, F. K. (2015). Structural Diversity within Mature Forests in Northern Iran: A Case Study from a Relic Population of Persian Ironwood (Parrotia persica C.A.Meyer). Forest Science, 61(2), 258-265. https://doi.org/10.5849/forsci.13-096
Seneta, W., Dolatowski, J., Zieliński, J. (2021). Dendrologia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN [Seneta, W., Dolatowski, J., & Zieliński, J. (2021). Dendrology. Warsaw: Polish Science Publishing] (in Polish)
Silva Tarouca, E. (1913). Unsere Freiland-Laubgehölze. Anzucht, Pflege und Verwendung Aller Bekannten in Mitteleuropa im Freien Kulturfähigen Laubgehölce. Wien-Leipzig: F. Tempsky-G. Freytag [Silva Tarouca, E. (1913). Our broad-leaved woody plats. Propagation, routine care and planting. Wienna-Leipzig: F. Tempsky-G. Freytag] (in German)
Soltani, E., Maleki, K., & Heshmati, S. (2022). Application of a process-based model to quantifying dormancy loss in seeds of Parrotia persica C.A.Meyer. South African Journal of Botany, 144, 97-104. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2021.08.003
Опубліковано
2023-11-23
Як цитувати
Prykladivska, T., & Osadcha, L. (2023). Еколого-біологічні особливості Parrotia persica (DC.) C.A.Mey. в умовах Приморської посушливої та Північно-західної достатньо зволоженої кліматичних зон України. Наукові праці Лісівничої академії наук України, (25), 11-28. https://doi.org/10.15421/412301
Розділ
БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ
