Російське вторгнення: швидка оцінка впливу на ліси України

Анотація

Надано швидку оцінку важливих нагальних і довгострокових проблем. Війна зумовила серйозні наслідки для лісів України у вигляді прямої шкоди та пожеж, спричинених різними боєприпасами. Однак значна шкода включає також великі мінні поля, непридатні боєприпаси та міни-пастки, через які ліси закриті для будь-якої діяльності. В Україні фунціонує система супутникового виявлення пожеж, однак вона не готова до нинішніх викликів. У січні 2022 р. по всій країні горіло лише 1900 га; у березні ж площа горіння досягла 307 тис. га. Інтенсивність бойових дій порівнювалася нами з інтенсивністю вогню у низці зон на більшій відстані від лінії фронту. Це порівняння показало високу кількість пожеж поблизу фронту порівняно з районами, розташованими далі. Понад 45% пожеж за кількістю та 42,9% за площею вигоряння виникло в радіусі 5 км, де бойові дії були найбільш інтенсивними. У радіусі 25 км зафіксовано 62,1% усіх пожеж за кількістю та 66% за площею. Загальна площа спалених територій на кінець жовтня 2023 р. сягнула понад 1,1 млн га, що приблизно вдвічі менше площі Київської області. Хоча велика частина цієї території була зайнята сільськогосподарськими та вкритими  природною  рослинністю землями, вплив пожеж на ліси був великим. Надзвичайно великі пожежі виникли внаслідок короткочасних спалахів інтенсивних боїв; у багатьох випадках впродовж 2022-2023 рр. щоденна площа вигорання перевищувала 10 000 га по всій країні.

Дослідження з використанням даних дистанційного зондування показує, що у 2022 р. понад 70 000 га лісів зазнали серйозних руйнувань і пошкоджень через обстріли, пожежі та незаконну вирубку окупантами. Потрібні значні зусилля та інноваційні стратегії для лісовідновлення та відновлення ландшафту перед загрозою майбутніх змін клімату. У більшій частині степового регіону та прилеглих територій ліси і захисні смуги вже зазнали стресу. Втрата захисних смуг у цих регіонах може поставити під загрозу майбутні врожаї через зростаючі посухи, піщані бурі, ерозію ґрунту та інші екологічні проблеми. Значні небезпеки замінування і нездетонованих боєприпасів необхідно буде усунути перед початком робіт. Після розмінування поля, вкриті кратерами, доведеться відновлювати та зачищати. Для цього необхідно розмінувати та  перевірити безпечність сільських доріг і смуг. Сучасні армії використовують масові машини для розмінування, але вони призначені для очищення вузьких смуг на відкритих територіях. Вони не придатні для лісів і захаращених пошкодженими деревами ділянок, де роботи повинні проводитися методами Першої світової війни, які є трудомісткими, вимогливими, виснажливими та небезпечними. Наймання, навчання, оснащення та управління працівниками з розмінування буде величезним адміністративним завданням, яке триватиме багато років.

Нагальною потребою є організація аварійних команд для окремих пожеж. Державна служба України з надзвичайних ситуацій має таку систему, а держпідприємство «Ліси України», яке займається пожежною охороною понад 7,2 млн га територій, її не має. Існуюча система призначена для раннього виявлення та швидкого реагування; вона не  придатна для викликів великих пожеж, з якими зараз стикаються лісові господарства. З цією метою українська пожежна служба організовує навчання в США та Канаді. Крім того, величезна кількість спеціалізованого захисного спорядження потрібна фіхівцям лісового господарства, лісорубам і персоналу з розмінування. Звичайне завершення оцінювання збитків і розробка планів вирішення цих проблем буде величезним завданням із залученням усіх установ, приватних груп і органів місцевого самоврядування, які займаються лісами, а також міжнародної підтримки. Потрібні будуть складні рішення щодо пріоритетів. На міжнародній основі планується розмінування, посилення систем пожежогасіння та ініціювання програм відновлення. У багатьох випадках захисні смуги відновлюватимуться природним шляхом самі по собі, оскільки це буде надто небезпечно для активних заходів з відновлення, поки не буде виконано розмінування, яке займе десятиліття. Повне відновлення нормальної, безпечної діяльності в сільській місцевості та лісах буде досягнуте лише майбутніми поколіннями.