Перехід до енергетичної автономії шкіл у Карпатському регіоні: аналіз думок стейкхолдерів

Анотація

Актуальність дослідження полягає у пошуку шляхів забезпечення енергетичної автономії шкіл у Карпатському регіоні, що стає важливим завданням у контексті сучасних енергетичних викликів. Метою дослідження є ідентифікація сильних і слабких сторін, можливостей та загроз, а також стейкхолдерів та їхніх ролей у контексті переходу шкіл до енергетичної автономії. Розроблено анкету та проведено прямі опитування серед 107 респондентів у трьох територіальних громадах Українських Карпат – Козівській, Сколівській та Славській. Виявлено наявність низки сильних сторін. Зокрема, відзначено значну кількість лісових ресурсів та готовність місцевих органів влади вирішувати енергетичні проблеми шкіл. Встановлено, що основною слабкою стороною є брак фінансових ресурсів та інвестицій, що ускладнює реалізацію проєктів з енергетичної модернізації. Інфраструктурні обмеження – зношеність шкільних будівель та систем опалення, також створюють серйозні перешкоди. Серед можливостей, які можуть сприяти переходу до енергетичної автономії, виділено розвиток виробництва паливних брикетів і тріски, а також залучення малого та середнього бізнесу до вирішення енергетичних проблем. Крім того, участь у грантових програмах може забезпечити додаткове фінансування для модернізації систем опалення. Низка загроз, серед яких інфляційні процеси, погіршення інвестиційного клімату та можливі військові дії, можуть негативно вплинути на реалізацію проєктів. З’ясовано, що перехід до енергетичної автономії шкіл у регіоні можливий за наявності належного фінансування та інфраструктурних покращень. Співпраця між школами, місцевими органами влади та іншими стейкхолдерами є важливим аспектом для стабільного та ефективного енергетичного забезпечення.