Вплив ручного вилучення бруньок та їхнього пошкодження великим сосновим довгоносиком (Hylobius abietis L.) на сіянці сосни звичайної у Придонецьких борах

  • Valentyna L. Meshkova Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
  • Iryna M. Sokolova Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
  • Serhii O. Yeroshenko Держпродспоживслужба Луганської області
  • Lesya M. Koval Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
Ключові слова: Pinus sylvestris L.; незімкнені культури; термінальна брунька; латеральні бруньки; штучне вилучення бруньок; Hylobius abietis L.; відпад саджанців; приріст за висотою.

Анотація

Великий сосновий довгоносик (Hylobius abietis L.) пошкоджує різні органи саджанців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у незімкнених лісових культурах, зокрема хвою, бруньки, кору стовбурів і коренів. Імітація пошкодження відповідних органів, зокрема відривання бруньок, є одним із шляхів оцінювання якісного та кількісного впливу такого пошкодження на стан дерева.

Мета дослідження – оцінити залежність відпаду та приросту за висотою саджанців сосни звичайної від інтенсивності штучного та спричиненого великим сосновим довгоносиком пошкодження бруньок.

Дослідження здійснено впродовж 2013-2017 рр. у 2-6-річних соснових культурах державного підприємства «Зміївське лісове господарство».

Дослід охоплював непошкоджені саджанці (контроль), два варіанти з вилученням бруньок сосни вручну (вилученням термінальних бруньок і вилученням термінальної та всіх латеральних бруньок), а також варіанти різних типів і рівня пошкодження бруньок великим сосновим довгоносиком: до 20% латеральних бруньок; 20-50% латеральних бруньок; термінальні бруньки; термінальні бруньки та 50-70% латеральних бруньок; термінальні бруньки та понад 70% латеральних бруньок.

Ріст термінальних пагонів саджанців сосни звичайної на дослідних ділянках реєстрували від початку травня до кінця червня. Початок розвитку нових пагонів саджанців, бруньки яких вилучали вручну або пошкоджував великий сосновий довгоносик, реєстрували від початку травня до середини липня.

Відпад саджанців сосни звичайної, в яких було пошкоджено 20% латеральних бруньок, достовірно не відрізнявся від відпаду непошкоджених рослин. Саджанці, в яких були вручну вилучені термінальні й латеральні бруньки, а також саджанці, в яких термінальні та понад 70% латеральних бруньок були пошкоджені великим сосновим довгоносиком, загинули у рік вилучення або пошкодження бруньок. Саджанці, в яких були пошкоджені термінальні бруньки або термінальні та понад 50% латеральних бруньок, загинули на четвертий рік після пошкодження.

Вилучення вручну або пошкодження великим сосновим довгоносиком до 50% латеральних бруньок не впливає на приріст саджанців сосни звичайної. Приріст за висотою саджанців, у яких термінальні бруньки були вилучені вручну або пошкоджені великим сосновим довгоносиком, достовірно не відрізнявся у травні та червні у рік, коли заподіяне таке пошкодження. У липні приріст саджанців за висотою був достовірно більшим у варіанті, де термінальну бруньку вилучали вручну.

Проведені дослідження підтверджують, що запропонована раніше шкала оцінювання рівня пошкодження бруньок саджанців сосни звичайної задовільно відображає рівні шкідливості великого соснового довгоносика.

Можливо припустити, що приріст за висотою саджанців сосни у наступні роки після пошкодження бруньок залежить не від способу та інтенсивності пошкодження, а переважно від екологічних умов.

Посилання

Atramentova, L. A., & Utevskaya, O. M. (2008). Statistical methods in biology. Gorlovka (In Russian).
Chen, Z., Kolb, T. E., & Clancy K.M. (2002). Effects of artificial and western spruce budworm (Lepidoptera: Tortricidae) defoliation on growth and biomass allocation of Douglas-fir seedlings. J. Econ. Entomol., 95, 587-594.
Hjältén, J. (2004). Simulating herbivory: problems and possibilities. In: Weisser, W. W. & Siemann, E. (Eds.). Insects and ecosystem function, Springer-Verlag, Berlin, Germany, 243-256.
Honkanen, T., Haukioja, E., & Suomela, J. (1994). Effects of simulated defoliation and debudding on needle and shoot growth in Scots pine (Pinus sylvestris): implications of plant source/sink relationships for plant-herbivore studies. Functional Ecology, 631-639. DOI: 10.2307/2389926
Iyerusalimov, Ye. N. (2004). Zoogenic defoliation and the forest community. M.: KMK (In Russian).
Kulman, H. M. (1971). Effects of insect defoliation on growth and mortality of trees. Annual Review of Entomology, 16, 289-324.
Långström, B., Piene, H., Fleming, R., & Hellqvist, C. (1998). Shoot and needle losses in Scots pine: experimental design and techniques for estimating needle biomass of undamaged and damaged branches. M. L. McManus & A. M. Liebhold, editors. Proceedings: Population dynamics, impacts, and integrated management of forest defoliating insects. USDA Forest Service General Technical Report NE-247, 230-246.
Langstrom, B., Tenow, O., Ericsson, A., Hellqvist, C., & Larsson, S. (1990). Effects of shoots pruning on stem growth, needle biomass, and dynamics of carbohydrates and nitrogen in Scots pine as related to season and tree age. Can. J. For. Res., 20, 514-523.
Lehtila, K., & Boalt, E. (2004). The use and usefulness of artificial herbivory in plant-herbivore studies. Ecological Studies. /W.W. Weisser & E. Siemann (Eds.), 173, 257-275.
Lyytikainen, P. (1994). Effects of natural and artificial defoliations on sawfly performance and foliar chemistry of Scots pine saplings. Ann. Zool. Fennici, 31, 307-318.
Lyytikainen-Saarenmaa, P. (1999). Growth responses of Scots pine (Pinaceae) to artificial and sawfly (Hymenoptera: Diprionidae) defoliation. The Canadian Entomologist, 131, 455-463.
Lyytikäinen-Saarenmaa, P., & Tomppo, E. (2002). Impact of sawfly defoliation on growth of Scots pine Pinus sylvestris (Pinaceae) and associated economic losses. Bulletin of entomological research, 92(2), 137-140.
Meshkova, V. L. Evaluation of insect damage of unclosed pine plantations on their growth and condition (2016). Monitoring and biological control methods of woody plants pests and pathogens: from theory to practice. Proceedings of International conference. Moscow, April 18-22, 2016. Krasnoyarsk: SIF SB RASc, 139-140 (In Russian).
Meshkova, V. L., Kukina, O. N., Zinchenko, O. V., Skrylnik, Yu. Ye., Koval, L. N., Sokolova, I. N., & Yeroshenko, S. A. (2015). Methodological approaches to simulation of pine tree damage by insects. News of the Saint Petersburg State Forest Technical Academy, 211, 270-286 (In Russian).
Meshkova, V. L., & Sokolova, І. М. (2017). Stem pests of unclosed pine plantations in Siversky Donets river valley. Planeta-Print. Kharkiv, 1-160 (in Ukrainian).
Nilsson, U., Berglund, M., Bergquist, J., Holmström, H., & Wallgren, M. (2016). Simulated effects of browsing on the production and economic values of Scots pine (Pinus sylvestris) stands. Scandinavian journal of forest research, 31(3), 279-285.
Nordlander, G., Mason, E. G., Hjelm, K., Nordenhem, H., & Hellqvist, C. (2017). Influence of climate and forest management on damage risk by the pine weevil Hylobius abietis in northern Sweden. Silva Fennica, 51 (5) article id 7751. 20 p. https://doi.org/10.14214/sf.7751
Quentin, A. G., Pinkard, E. A., Beadle, C. L., Wardlaw, T. J., O’Grady, A. P., Paterson, S., & Mohammed, C. L. (2010). Do artificial and natural defoliation have similar effects on physiology of Eucalyptus globulus Labill. seedlings? Annals of Forest Science, 67(2), 203.
Rozhkov, A. S., Khlimankova Ye. S., & Stepanchuk, Ye. S. (1991). Restorative processes in conifers after defoliation. Novosibirsk: Nauka SO (In Russian).
Varnagiryte-Kabašinskiene, I., Araminiene, V., & Stakenas, V. (2015). Effects of artificial defoliation and simulated insect damage on the growth of Betula pendula saplings. iForest-Biogeosciences and Forestry, 9(1), 95.
Wainhouse, D., Boswell, R., & Ashburner, R. (2004). Maturation feeding and reproductive development in adult pine weevil, Hylobius abietis (Coleoptera: Curculionidae). Bulletin of Entomological Research, 94(1), 81-87.
Wallgren, M., Bergquist, J., Bergström, R., & Eriksson, S. (2014). Effects of timing, duration, and intensity of simulated browsing on Scots pine growth and stem quality. Scandinavian journal of forest research, 29(8), 734-746.
Yermakova, M. V., & Bessonova, T. P. (2010). The relationship of morphological stem damage with timber characteristics and internode size in Pinus sylvestris L. trees of the first age class. Agrarian Bulletin of the Urals, 1 (67), 70-72 (In Russian).
Опубліковано
2018-10-25
Розділ
ЗАХИСТ ЛІСІВ І МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО