Параметри санітарного стану листяних порід у лісових насадженнях ДП «Тростянецьке лісове господарство»

  • Valentyna Meshkova Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького https://orcid.org/0000-0001-6483-2736
  • Tetiana Pyvovar Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького https://orcid.org/0000-0001-7250-8549
  • Oleksandr Tovstukha Сумське обласне управління лісового і мисливського господарства
Ключові слова: діаметр (діаметр на висоті грудей); клас за Крафтом; індекс санітарного стану; відпад дерев; дефоліація; периферійне відмирання крони; водяні пагони.

Анотація

Оцінювання санітарного стану дерев є важливим аспектом у підтриманні лісового біорізноманіття, екологічних функцій лісу та розвитку стратегії ведення лісового господарства.

Мета досліджень полягала в оцінюванні варіювання та зв’язків із санітарним станом насаджень його основних параметрів (дефоліації, периферійного відмирання крони та поширення водяних пагонів) у семи деревних видів – Acer platanoides L., Alnus glutinosa L., Betula pendula Roth., Fraxinus excelsior L., Quercus robur L., Tilia cordata Mill. та Ulmus laevis Pall.

Дослідження здійснені у 2018 р. у ДП «Тростянецьке ЛГ» (Лівобережний Лісостеп; Сумська область) у 129 рандомізовано вибраних виділах. Для кожного обстеженого дерева оцінювали діаметр на висоті грудей, клас за Крафтом, категорію санітарного стану, дефоліацію, периферійне відмирання крони та поширення водяних пагонів. Поширеність дефоліації, периферійного відмирання крон і водяних пагонів визначали як частку дерев із наявністю відповідних симптомів. Інтенсивність прояву кожного параметра оцінювали за відповідними шкалами.

Жодна порода не була дефолійована більше, ніж на 50%. Береза характеризується найменшими значеннями індексу санітарного стану (І,6) для життєздатних дерев, периферійного відмирання крон (10%), поширення водяних пагонів (15,9%) і частки свіжого сухостою (0,7%), однак високою часткою дерев старого сухостою (10,7%). Дуб характеризується найбільшими значеннями індексу санітарного стану (ІІ,1), частки дерев із наявністю периферійного відмирання крони (45,4%) та водяних пагонів (21,7%). Частка дерев вільхи, липи та клена з наявністю периферійного відмирання крони становила від 21,5 до 25% і була дещо більшою для в’яза та ясена (30,9 і 31,3% відповідно).

Діаметр стовбурів, клас за Крафтом та індекс санітарного стану дерев значуще корелює з параметрами санітарного стану відповідних видів, але більшість зв’язків є дуже слабкими та слабкими. Коефіцієнти кореляції між діаметром і параметрами санітарного стану дерев переважно від’ємні, а між рештою параметрів – додатні.

Кореляція між індексом санітарного стану дерев і рівнем дефоліації є значущою, додатною та високою для всіх аналізованих видів дерев (від 0,78 для вільхи до 0,9 для берези). Кореляція між індексом санітарного стану та рівнем периферійного відмирання крони є додатною та значущою для всіх аналізованих видів дерев, зокрема слабка для ясена, берези, липи та вільхи і помірна – для клена, дуба та в’яза. Кореляція між індексом санітарного стану і поширенням водяних пагонів є значущою та додатною для всіх аналізованих видів дерев, окрім берези, але є дуже слабкою в усіх випадках, окрім в’яза, де вона є слабкою.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Дійсний член Лісівничої академії наук України, керівник Східного відділення ЛАН України, доктор сільськогосподарських наук, професор

Місце роботи автора

Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Місце роботи автора

Кандидат сільськогосподарських наук, заступник начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Посилання

Atramentova, L. A., & Utevskaya, O. M. (2008). Statistical methods in biology. Gorlovka (in Russian).
Davydenko, K., & Meshkova, V. (2017). The current situation concerning severity and causes of ash dieback in Ukraine caused by Hymenoscyphus fraxineus. Dieback of European Ash (Fraxinus spp.), SLU, 220-227.
Denman, S., Barrett, G., Kirk, S. A., McDonald, J. E., & Coetzee, M. P. (2016). Identification of Armillaria species on declined oak in Britain: implications for oak health. Forestry: An International Journal of Forest Research, 1-14. Forestry 2017; 90, 148-161, doi:10.1093/forestry/cpw054.
Enderle, R., Metzler, B., Riemer, U., & Kändler, G. (2018). Ash dieback on sample points of the National forest inventory in south-western Germany. Forests, 9 (1), 25. https://doi.org/10.3390/f9010025
Ferretti, M. (1998). Potential and limitation of visual indices of tree condition. Chemosphere, 36 (4-5), 1031-1036. doi:10.1016/s0045-6535(97)10167-9
Goychuk, А., Drozda, V., & Kulbanska, І. (2018a). Tuberculosis of ash-trees in Western Podillya of Ukraine: etiology, symptomatology and pathogenesis. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 16, 31-40. https://doi.org/10.15421/411804
Goychuk, A., Drozda, V., & Shvets, M. (2018b). Risk of birch disappearance in Zhytomyr Polissya of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 16-25. https://doi.org/10.15421/411816
Hammer, O., Harper, D. A. T., & Ryan, P. D. (2001). PAST: paleontological statistics software package for education and data analysis. Palaeontologia Electronica, 4, 1-9.
Innes, J. L. (1998). An assessment of the use of crown structure for the determination of the health of beech (Fagus sylvatica). Forestry: An International Journal of Forest Research, 71 (2), 113-130.
Jürisoo, L., Adamson, K., Padari, A., & Drenkhan, R. (2019). Health of elms and Dutch elm disease in Estonia. European Journal of Plant Pathology, 1-19. https://doi.org/10.1007/s10658-019-01707-0
Kramarets, V., & Matsiakh, I. (2018). The role of biotic factors in spruce decline in the Ukrainian Carpathians. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 121-132. https://doi.org/10.15421/411827
Manual on methods and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring anand analysis of the effects of air pollution on forests. UNECE, UNECE ICP Forests, Hamburg, 2010. ISBN: 978-3-926301-03-1. [http://www.icpforests.org/Manual.htm]
Matsiakh, I. P., & Kramarets, V. O. (2014). Declining of Common Ash (Fraxinus excelsior L.) in Western Ukraine. Scientific Herald of National Forest Technical University of Ukraine, 24.7, 67-74 (in Ukrainian).
Meshkova, V. L., & Borysova, V. L. (2017). Damage causes of European ash in the permanent sampling plots in Kharkiv region. Forestry and Forest Melioration: 131, 179-186.
Meshkova, V. L., & Davydenko, K. V. (2016). Verticillium wilt on Norway maple (Acer platanoides L.) in the East of Ukraine. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 14, 174-179.
Meshkova, V. L., Koshelyaeva, Y. V., Skrylnik, Y. Y., & Zinchenko, O. V. (2018). Symptoms and signs of Silver birch damage and injury in Dergachivske forestry. The Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series «Phytopathology and Entomology»,1-2, 101-110 (in Ukrainian)
Nazarenko, V. V, & Babenko, V. V. (2015). The state and dynamics of the forestry fund Skryapaivsky educational-research forestry. Scientific bulletin of Ukrainian National Forestry University, 25 (8), 100-105 (in Ukrainian).
Pyvovar, T. S. (2008). Limits of natural variation of crown condition indices for tree species. Forestry and Forest Melioration, 112, 208-217 (in Ukrainian).
Pyvovar T. S. (2010). Complex assessment of forest health by complex of forest monitoring indices. Forestry and Forest Melioration, 117, 99-105 (in Ukrainian).
Sanitary rules in the forests of Ukraine (1995). Kyiv: Ministry of Forest management of Ukraine. 19 p. (in Ukrainian).
Shvidenko, A., Buksha, I., Krakovska, S., & Lakyda, P. (2017). Vulnerability of Ukrainian forests to climate change. Sustainability, 9 (7), 1152. https://doi.org/10.3390/su9071152
Skovsgaard, J. P., Wilhelm, G. J., Thomsen, I. M., Metzler, B., Kirisits, T., Havrdová, L., ... & Clark, J. (2017). Silvicultural strategies for Fraxinus excelsior in response to dieback caused by Hymenoscyphus fraxineus. Forestry: An International Journal of Forest Research, 90 (4), 455-472. https://doi.org/10.1093/forestry/cpx012
Tallent-Halsell, N.G. (ed.) (1995). Forest Health Monitoring. Field Methods Guide. – EPA/620/R – 94/027/ U.S. Unviron. Protect. Agency: Washington D.C.
Опубліковано
2019-03-28
Розділ
ЗАХИСТ ЛІСІВ І МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО