Вплив фітоценотичних умов на нагромадження деревини насадженнями за участю Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco у західному регіоні України

Ключові слова: чисті та мішані насадження; висота; діаметр; запас деревини; густота; схеми і способи змішування; типи лісорослинних умов.

Анотація

 

Pseudotsuga menziesii за відповідних режимів культивування у багатих свіжих і вологих типах лісорослинних умов є швидкорослим деревним видом, придатним для плантаційного лісовирощування.

У молодих насадженнях Західного Лісостепу до 25-30-річного віку псевдотсуга поступається за інтенсивністю росту ялині і особливо – модрині. Якщо в чистих культурах псевдотсуга росте за Іаb класами бонітету, в дубово-дугласієвих – за Іа, в дугласієво-ялинових – за І, то в дугласієво-модриново-ялиновому – за ІІ класом бонітету. Після 35-річного віку псевдотсуга нарощує темпи росту і відставання її середніх таксаційних показників від таких у модрини та ялини зменшується.

Початкове розміщення дугласії в лісових культурах становить в межах 1,5 × 1,0 – 2,5 × 3,0 м за густоти 1,3-6,6 тис. шт.∙га-1 за різних варіантів поєднання з іншими породами. В останній час існує тенденція до створення рідких культур дугласії (2 × 2, 3,5 × 3,5 м і більше) з використанням відселекційованого садивного матеріалу.

В умовах D2-D3 на сірих (темно-сірих) лісових грунтах в добре аерованих місцеположеннях Pseudotsuga menziesii характеризується інтенсивним ростом, високою біотичною стійкістю, нагромаджуючи в 40-60-річному віці близько 600-800 м3∙га-1 стовбурової деревини.

При дослідженні інтенсивності росту різних форм дугласії за будовою кори не встановлено достовірної відмінності між цим показником. Однак, у процесі відбору матеріалу для створення плантаційних насаджень все ж таки перевагу варто надавати особинам зі слабо- та середньоборозенчастою корою як таким, в яких частка кори у загальному об’ємі стовбура є меншою.

У чистих насадженнях псевдотсуги в умовах свіжого груду початкову густоту під час створення плантаційних насаджень доцільно прийняти в межах 1,5-2,0 тис. шт.∙га-1 (з урахуванням ущільнювача загальна густота становить 6,6 тис. шт.∙га-1).

У вологих грудах інтенсивність росту псевдотсуги дещо вища, тому початкова густота породи повинна бути трохи меншою (1,0-1,5 тис. шт.∙га-1), а з урахуванням ущільнювача – 4,5-5,0 тис. шт.∙га-1.

Біографія автора

Місце роботи автора

Професор кафедри лісових культур і лісової селекції

Посилання

Bastien, J.-C., Sanchez, L., & Michaud, D. (2013). Douglas-Fir (Pseudotsuga men-ziesii (Mirb.) Franco). Chapter 7. In: Pâques Luc E., 10427J, dir., Forest tree breeding in Europe. Current state-of-the-art and perspectives (p. 325-369). Managing Forest Ecosystems, 25. Dordrecht, NLD : Springer. 527 p. doi.org/10.1007/978-94-007-6146-9_7. https://prodinra.inra.fr/record/196485
Bihun, N. Yu. (1982). Douglas Fir Introduction. Forestry, 9, 51-52 (in Russian).
Brodovich, T. M. (1978). Acclimatization and adaptation of Douglas fir in forest stands of the West of the Ukrainian SSR. Forest magazine, 4, 33-36 (in Rus-sian).
Brodovich, T. M. (1969). Douglas fir in forest stands of Ukrainian SSR. Forestry & Forest Melioration, 16, 99-104 (in Russian).
Burgbacher, H., & Greve, P. (1996). 100 Jahre Douglasienanbau im Stadtwald Frei-burg. AFZ, 51, 1109-1111.
Chupryna, P. Ya., & Hordiyenko, I. I. (1978). Distribution of introduced gymno-sperms in Polissia, in the Forest-Steppe, Subcarpathian and Transcarpathian re-gions of Ukraine. Plant introduction and acclimatization in Ukraine, 12, 52-61 (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (1999). Some aspects of the introduction of Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of Ukrainian State Forestry University: Research, conservation and enrichment of biodiversity, 9.9, 81-88 (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2013). Douglas fir in Ukraine: distribution, forest-mensurational characteristics and cultivation prospects. Forestry & Forest Melioration, 122, 24-31. Available at: http://forestry-forestmelioration.org.ua/index.php/journal/issue/view/11/122-pdf (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2003). Growth and productivity of Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco in the Ukrainian Roztochia forest plantations. Scientific Bulletin of Ukr. State Forestry University, 13.2, 21-32. (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2011). Technological aspects of creation and cultivation of Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco forest plantations in the western region of Ukraine. Forestry & Forest Melioration, 118, 142-148 Available at: http://forestry-forestmelioration.org.ua/index.php/journal/issue/view/15/118-pdf (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2007). Plantation forest cultures in Western Forest-steppe of Ukraine: conception, methodology, resource potential (Doctoral dissertation, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine). Available at: https://otherreferats.allbest.ru/agriculture/00454280_1.html (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M., Krynitskyy, G. T., & Tselen, Ya., P. (2016). Technology of forest plantation cultivation in the western region of Ukraine. Lviv: Kamula (in Ukrainian).
Dospekhov, B. A. (1979). Field experiment techniques (with the basics of statistical processing of research results). Moscow: Kolos (in Russian).
Eckstein, E. (1970). Contribution to the branching and natural rejuvenation of the Douglas fir. Mitt. Hessisch. Landesforstverwald (in German).
Fuchylo, Ya., Los, S., Sbytna, M., & Plotnikova, O. (2016). Characteristics of seeds and growth indicators of Douglas fir seedlings of different geographical Origin. Forestry & Forest Melioration, 129, 76-83. Available at: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=lisam_2016_129_12 (in Ukraini-an).
Gerushynsky, Z. Yu. (1996). Forest typology of the Ukrainian Carpathians. Lviv: Piramida (in Ukrainian).
Girs, O. A., Manita, O. H., Myronjuk, V. V., Swingchuk, V. A., & Berezovsky, L. M. (2013). Forest Inventory Directory. Kуiv: Vinichenko Publishing House (in Ukrainian).
Goroshko, M. P., Myklush, S. I., & Khomyuk, P. G. (2004). Biometrics. Lviv: Kamula (in Ukrainian).
Gorshenyn, N. M., & Buteyko, A. I. (1962). Identification of types of site conditions. Lviv: High School (in Ukrainian).
Grom, M. M. (2005). Forest assessment: Educational manual. Lviv: Ukrainian Na-tional Forestry University (in Ukrainian).
Guz, M. M. (1996). Root systems of tree species of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Kyiv: Yasmina (in Ukrainian).
Holopuk, G. A, & Torchik, V. I. (2012). Economic assessment of the effectiveness of growing Douglas fir in Belarus. Forestry and hunting, 11, 23-27 (in Russian).
Hunchak, M. S., Yatsik, R. M., & Andrushkiv, Yu. E. (1988). Douglas fir var. green in Ukraine. Ivano-Frankivsk: UkrNDIgirlis (in Ukrainian).
Kalinin, M. I. (1976). Methods of studying the structure and processes of formation of tree root systems. Forestry, forestry, paper and woodworking industries, 7, 25-29 (in Russian).
Khmilevskyy, V. M. (1987). Increasing forest productivity of the Forest-Steppe of Ukraine through the introduction of Douglas fir var. green. (Doctoral disserta-tion, Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration, Kharkiv, Ukraine) (in Russian).
Khmilevskyy, V. M. (1988). Growth and productivity of pure Douglas fir var. green crops. Proceedings of the Ukrainian Agricultural Academy: Improving forest management and protective afforestation, 28, 26-30 (in Russian).
Logginov, V. B. (1988). Introduction optimization of forest plantation coenoses. Ky-iv: Scientific thought (in Russian).
Matiash, V. V. (1988). Reproduction Biology and Seed Productivity of Douglas fir in the Forest-Steppe of Ukraine. Introduction and acclimatization of woody plants, 9, 21-24 (in Russian).
Matiash, V. V. (1985). Formation of biocoenoses with Douglas fir var. green in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. In Collection of scientific works: Biologi-cal and environmental features of introduced plants. (pp. 23-25). Kyiv: Scien-tific thought (in Russian).
Miroshnikov, V. S., Trull, O. A., Ermakov, V. E., Dolsky, L. V., & Kostenko, A. H. (1980). Directory of the forest cruiser. Minsk: Harvest (in Russian).
Moser, B., Bachofen, Ch., Müller, D. J., Metslaid, M., & Wohlgemuth, T. (2016). Root architecture might account for contrasting establishment success of Pseudotsuga menziesii var. Menziesii and Pinus sylvestris in Central Europe un-der dry conditions. Annals of Forest Science, 73 (4), 959-970. https://doi.org/10.1007/s13595-016-0574-1
Ostapenko, B. F., & Tkach, V. P. (2002). Forest typology. Kharkiv: Kharkiv State Agrarian University (in Ukrainian).
Pirags, D. M. (1979). Douglas fir in the Latvian SSR. Breeding and selection. Riga: Zinatne (in Russian).
Podrázský, V., Čermák, R., Zahradník, D., & Kouba, J. (2013a). Production of Douglas-fir in the Czech Republic based on national forest inventory data. Journal of Forest Science, 59 (10), 398-404. https://doi.org/10.17221/48/2013-JFS
Podrázský, V., Zahradník, D., Pulkrab, K, Kubeček, J., & Peňa, J. F. B. (2013b). Production value of Doulas-fir (Pseudotsuga menziesii /Mirb./ Franco) on acid sites of the School Forest Hůrky, Písek region. Zprávy lesnického výzkumu, 58, 226-232 (in Czech).
Shlyakhta, Ya. M. (1982). Results of introduction and prospects of seed production of Douglas fir var. green in the Transcarpathian region. (Doctoral dissertation, Lviv Forestry Engineering Institute, Lviv, Ukraine) (in Russian).
Shlyakhta, Ya. M. (1982). Douglas fir var. green forms by the structure of bark in the Carpathians. Forestry, 6, 40-41 (in Russian).
Smaglyuk, K. K. (1976). Introduced coniferous forest-forming species. Uzhhorod: Carpathians (in Ukrainian).
Sytnik, I. Y. (2014). Douglas fir as a promising species for forest and landscape gar-dening plantations of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. In Forest typolo-gy: scientific, production, educational aspects of development (рр. 136-137). Kharkiv: Kharkiv National Agrarian University (in Ukrainian).
Vorobiev, D. V., & Ostapenko, B. F. (1979). Forest-typological foundations of silvi-culture. Kharkiv: Kharkiv Agricultural Institute (in Russian).
Опубліковано
2019-12-26
Розділ
ЛІСОЗНАВСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО