Селекційно-насінницькі аспекти збереження та відтворення популяцій Pinus cembra L. в Українських Карпатах

  • Roman Yatsyk Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака http://orcid.org/0000-0002-4008-0215
  • Maryana Sishchuk Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака http://orcid.org/0000-0002-3141-0737
  • Yuriy Hayda Тернопільський національний економічний університет http://orcid.org/0000-0001-6019-9654
  • Yuriy Katsulyak Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва імені П. С. Пастернака http://orcid.org/0000-0002-4152-6741
Ключові слова: лісовирощування; селекційна структура; формове різноманіття; зразок плюсового дерева; клонове плантаційне насінництво.

Анотація

Подано результати лісівничо-селекційних досліджень сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) на чотирьох пробних ділянках, площею від 0,6 до 1,0 га, закладених у деревостанах цього деревного виду на гіпсометричних рівнях 1150-1380 м над рівнем моря в Горганах. Визначено критерії відбору кандидатів у плюсові дерева для подальшого розвитку плюсової селекції та плантаційного клонового насінництва.

Виявлено домінування в деревостанах дерев з овальними та округлими кронами, яких тут понад 56%. За результатами емпіричних і статистичних досліджень встановлено, що під час відбору й атестації плюсових дерев сосни кедрової європейської доцільно орієнтуватися на біотипи з округлими кронами.

Виявлено взаємозв’язок між типами та забарвленням ритидома і селекційними категоріями дерев. Дерева вищих селекційних категорій характеризуються лускатоподібним ритидомом (кандидати в плюсові І кат. – 100%, плюсові ІІ кат. – 61%) коричневого кольору (кандидати в плюсові І кат. – 62%, плюсові ІІ кат. – 61%).

Для збереження і відтворення популяцій сосни кедрової європейської варто провести відбір й атестацію плюсових дерев, здійснити їх вегетативне розмноження, отримати клони для подальшого розвитку насінництва на основі клонових насінних плантацій. Доцільно також запровадити заходи зі збереження й ефективного використання урожаю «горішків» сосни кедрової європейської, вирощування доброякісного садивного матеріалу і створення біотично стійких лісових культур. Деревостанам з ознаками кедрових пралісів доцільно надати статус об’єктів цінного генетичного та природно-заповідного фонду.

##submission.authorBiographies##

Місце роботи автора

Cтарший науковий співробітник, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії лісовідновлення і селекції.

Місце роботи автора

Молодший науковий співробітник лабораторії лісовідновлення і селекції.

Місце роботи автора

Професор кафедри економіки біоресурсів і природокористування.

Місце роботи автора

Старший науковий співробітник, завідувач лабораторії лісовідновлення і селекції.

Посилання

Hayda, Yu. I., Popadynets, I. M., Yatsyk, R. M., Parpan V. I., Humenyuk I. R, Kukharskyj T. V. …. Trentovskyj, V. V. (2008). Forest genetic resources and their conservation in the Ternopil region. Ternopil: Textbooks and manuals (in Ukrainian).
Hayda, Yu. I. (2012). Forestry and ecological basis for the conservation and sustainable use of forest genetic resources of the Western region of Ukraine (Abstract of doctoral dissertation, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine). Available at: http://dspace.tneu.edu.ua/jspui/handle/316497/1618 (in Ukrainian).
Halafjan, A. A. (2008). STATISTICA 6. Statistical data analysis. Textbook. Moskow, Binom-Press Ltd (in Russian).
Kolishchuk, V. H. (1968). Classification of life forms of procumbent woody plants. Ukrainian Botanical Journal, 25 (3), 59-66 (in Ukrainian).
Krynytskyy, H. T., & Tretyak, P. R. (2003). The state of forests of the Ukrainian Carpathians, environmental problems and prospects. Environmental problems of the Carpathian region. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society: Environmental Digest., XII, 54-65 (in Ukrainian).
Lakin, G. F. (1990). Biomentria. Moskow: Graduate School (in Russian).
Matveeva, R. N., Bratilova, N. P. & Butorova, O. F. (2008). Useful properties and methods of reproduction of Siberian cedar. Krasnoyarsk: SibGU
(in Russian).
Molotkov, P. I. (1957). Relics of cedar in Transcarpathia. Nature, 1 (in Ukrainian).
Molotkov, P. I., Patlay, I. M. & Davydova, N. I. (1989). Seed production of forest species. Kyiv: Harvest (in Ukrainian).
Sirenko, O. H. (2008). Alpine stone pine (Pinus cembra L.) in Ukraine: chorology, population structure and protection. Abstract of the candidate of biological sciences: speciality 03.00.05. Botany. Kyiv, Ukraine. (in Ukrainian).
Sirenko, O. H. (2005). Distribution and regression changes in the area of Alpine stone pine (Pinus cembra L.) in the Ukrainian Carpathians. Plant introduction, 1, 11-16 (in Ukrainian).
Sirenko, O. H. (2007). Ecological features of stands with the participation of Alpine stone pine (Pinus cembra L.) in the Ukrainian Carpathians. Plant introduction, 4, 64-71 (in Ukrainian).
Smahlyuk, K. K. (1972). Aboriginal coniferous forest producers. Uzhhorod: Carpathians (in Ukrainian).
Stoyko, S. M. (1988). Conservation of the Ukrainian Carpathians and adjacent territories. Ukrainian Carpathians. Nature, 2, 64-93 (in Ukrainian).
Veresin, M. M., Efimov, Yu. P., & Arefiev, Yu. A. (1985). Handbook of forest breeding seed production. Moscow: Agropromizdat (in Russian).
Volosyanchuk, R., Los, S., Torosova, L., Kuznecova T., Tereshchenko L., Neyko I. & Grygoryeva, V. (2003). Methodological approaches to the estimation of gene pool conservation in situ units of the broadleaves tree species and their actual conditions in the Left-bank forest steppe of Ukraine. Forestry and forest melioration, 104, 50-57 (in Ukrainian).
Yatsyk, R. M., Vorobchuk, V. D., Parpan, V. I., Hayda, Yu. I., Stupar V. I., & Kashpor, V. M. (2008). Genetic and selection and seed-growing objects in the forests of Bukovyna. Ternopil: Textbooks and manuals (in Ukrainian).
Опубліковано
2019-12-26
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА