Практика наближеного до природи лісівництва у соснових лісах північно-східної Німеччини

  • V. Lavnyy Національний лісотехнічний університет України
  • P. Spathelf Університет сталого розвитку в місті Еберсвальде
Ключові слова: соснові ліси, Німеччина, лісівництво, рубки переформування

Анотація

У Німеччині соснові ліси займають понад 2,4 млн га, що становить 22,3 % від площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю. Найпоширенішими соснові ліси є у північно-східній частині країни. Серед них домінують похідні деревостани, тому лісівники Німеччини впродовж останніх десятиліть широко застосовують у них рубки переформування, що  передбачають поступове відтворення на ділянці замість чистого одноярусного соснового насадження корінного, мішаного,  різновікового та багатоярусного деревостану. У процесі рубки переформування німецькі лісівники створюють піднаметові культури відповідно до типу лісу. Найкраще починати рубку переформування у похідних сосняках віком 50-70 років. Тривалість рубки переформування становить 40-50 років. Середня повторюваність рубки – 5-10 років, а інтенсивність – 50-60 м3/га. У стиглих деревостанах переважають рівномірно-поступові рубки головного користування, які забезпечують природне поновлення соснових лісів.

Посилання

Bergmann H. Wilhelm Pfeil und die Kiefer: eine Kommentierung aus gegenwärtiger Sicht. – Eberswalde: Brandenburgischer Forstverein e.V., 2009. – 102 s.
Bestandeszieltypen für die Wälder des Landes Brandenburg. – Potsdam, 2006. – 119 s.
Bundeswaldinventur 2012: http://www.bundeswaldinventur.de
Cotta H. Anweisung zum Waldbau. 4. Auflage. Dresden und Leipzig: Arnoldische Buchhandlung. – 1828. – 413 s.
Ebeling K. Kiefern-Eichen-Mischbestände – ein Betriebszieltyp mit Zukunft? Am Beispiel des staatlichen Forstamtes Sellhorn, Lüneburger Heide / K. Ebeling, U. Hanstein // Forst und Holz 44. – 1989. – S. 63-66.
Gayer K. Der gemischte Wald. Seine Begründung und Pflege, insbesondere durch Horst- und Gruppenwirtschaft. – Berlin: Paul Parey. – 1886. – 168 s.
Heinken T. Die natürlichen Kiefernstandorte Deutschlands und ihre Gefährdung / T.Heinken // Nordwestdeutsche ForstlicheVersuchsanstalt (Hrsg.): Die Waldkiefer – Fachtagung zum Baum des Jahres 2007. Beiträge aus der NW-FVA, Band 2. – 2008. – S. 19-41.
Huss J. Durchforstungen in Kiefernbeständen / J. Huss // Forstw. Cbl. 102. – Jg. 1983. – S. – 1-17.
Klemmt H.-J. Zum Wachstum der Kiefer in Bayern / H.-J. Klemmt, E. Uhl, P. Bieber, H. Pretzsch // Berichte der Bayerischen Anstalt für Wald und Forstwirtschaft (LWF Wissen 57). – 2007. – 88 s.
Kmonitzek E. Die Einwirkung eines Buchen- und Fichtenunterbaus auf den Bodenzustand und die Zuwachsleistung von Kiefernbeständen / E. Kmonitzek // Forstwissenschaftliches Centralblatt 52. – Jg. 1930. – S. 843-855, 878-897, 913-928, 952-964.
Knoke T. Admixing broadleaved to coniferous tree species: a review on yield, ecological stability and economics / T. Knoke, C. Ammer, B. Stimm, R. Mosandl // European Journal of Forest Research 127. – 2008. – P. 89-101.
Lüdge W. Der Einfluß von Laubholzunterbau auf die Schädlingsdichte in den Kiefernbeständen der Schwetzinger Hardt / W. Lüdge // Allgemeine Forst- und Jagdzeitung 142. –1971. – S. 173-178.
Milnik A. Zur Geschichte der Kiefernwirtschaft in Nordostdeutschland. In MLUV: Die Kiefer im norddeutschen Tiefland – Ökologie und Bewirtschaftung. Eberswalder Forstliche Schriftenreihe. – Band 32. – 2007. – S. 14-21.
Möller A. Der Dauerwaldgedanke. Sein Sinn und seine Bedeutung. – Berlin: Verlag von J. Springer. – 1922. – 108 s.
Müller J. Forestry and water budget of the lowlands in northeast Germany – consequences for the choice of tree species and for forest management / J. Müller // J. Water Land Dev. 13a. –2009. – P. 133-148.
Oldenburg C. Der Einfluss kleinflächiger Waldumbauten mit Trauben-Eiche (Quercus petraea [Mat.] Liebl.) in Wäldern der Gemeinen Kiefer (Pinus sylvestris L.) auf die Laufkäferzönose / C. Oldenburg, M. Müller // Beiträge für Forstwirtschaft und Landschaftsökologie 38. – 2004. – S. 131-140.
Posselt K. Kulla-Kultivator fördert Kiefern-Naturverjüngung / K. Posselt, F. Huth, S. Wagner et al. // AFZ-DerWald 20/2011. – S. 27-32.
Pretzsch H. Mischung und Produktivität von Waldbeständen. Ergebnisse langfristiger ertragskundlicher Versuche / H. Pretzsch, K. Bielak, A. Bruchwald et al. // Allgemeine Forst- und Jagdzeitung 184 (7/8). – 2013. – S. 177-196.
Prietzel J. Humusveränderungen nach Einbringung von Buche und Eiche in Kiefernreinbestände / J. Prietzel // J. Plant Nutr. Soil Sci. 167. – 2004. – S. 428-438.
Schröder J. Zum Jugendwachstum der Eiche unter Kiefernschirm in Sachsen / J. Schröder, H. Röhle, D. Eisenhauer, S. Brand // Forstarchiv 77. – 2006. – S. 195-202.
Schröder J. Bewirtschaftung von Eichen-Kiefern-Mischbeständen im Nordostdeutschen Tiefland / J. Schröder, M. Elmer, R. Kätzel et al. // AFZ-DerWald 65. – 2010. – S. 6-8.
Wagner S. Einbringung von Laubbaumarten in Kiefernbestände auf armen Sanden im Nordosten Niedersachsens / S. Wagner // Forstarchiv 65. – 1994. – S. 3-9.
Опубліковано
2018-01-08