ЛІСОВА ВЛАСНІСТЬ І ЛІСОВА ПОЛІТИКА В НІМЕЧЧИНІ

  • Norbert Weber Технічний університет м. Дрездена
Ключові слова: лісові володіння, лісовласники, види лісової власності, структура власності, переходи власності, приватизація лісів

Анотація

Лісові володіння в Німеччині розподілені між землями і національними агентствами (34%), комунальними і корпоративними власниками (20%) і приватними власниками лісу (46%). Після возз'єднання Німеччини структури власності на заході та на сході  уподібнюються. Лісові закони на національному і земельних рівнях покликані гармонізувати потреби суспільства і інтереси власників лісів. З цією метою було розроблено і успішно реалізовано багато інструментів (правових, фінансових, інформаційних, процедурних). Попри це, лісова власність зазнає фундаментальних змін, зокрема, дробленням і диверсифікацією лісовласників. Базовими чинниками цих змін є, насамперед,  реституція і приватизація колишніх  державних земель в східній частині країни; передача лісових земель природоохоронним організаціям; продаж ізольованих лісових площ приватним  лісовласникам.  З’явилися нові типи лісовласників. Наприклад, "міські" лісовласники характеризуються міським  способом життя, хоча немає чіткої відмінності між міською  та сільською  місцевостями. Загалом, власники лісів повинні зважати на зростаючі вимоги для відпочинку та збереження природи, які викликають додаткові затрати праці, витрати та обмеження. Як передбачено законами про ліси, державні ліси (земельні, комунальні, державних корпорацій) повинні нести більш високе навантаження, ніж приватні лісовласники. У зв'язку з безгрошів’ям земельних бюджетів в кількох землях Німеччини, була обговорена приватизація державних лісів. Проте громадяни та НУО категорично виступають проти цих планів. Після успішного уподібнювання структур власності на ліси в західній та східній частинах країни, майбутні проблеми (виклики) варто очікувати в таких областях: нові форми взаємодії і співробітництва між власниками лісів; розділення і диверсифікація прав власності; індивідуалізація лісовласників і  скорочення персоналу; оптимізація організаційно-правових форм і функцій управління державних лісів.

Посилання

1. Ammer, C.; Vor, T.; Knoke, T.; Wagner, S. (2010): Der Wald-Wild-Konflikt. Analyse und Lösungsansätze vor dem Hintergrund rechtlicher, ökologi-scher und ökonomischer Zusammenhänge. Gutachten für den Deutschen Forst-wirtschaftsrat. http://www.dfwr.de/download/Gutachten-Der-Wald-Wild-Konflikt_final%2021_04_2010.pdf.
2. Beyer, G. (2003): Privater Waldbesitz im Wandel – Naturschutzorga-nisationen als Waldbesitzer. In: Deutscher Forstverein e.V., Kongressbericht zur 61. Jahrestagung in Mainz, S. 94-98.
3. Deutscher Bundestag (2009): Waldbericht der Bundesregierung 2009. BT-Drs. 16/13350 v. 11.06.2009.
4. Grundmann, V. (2010): Wildnis – eine Forderung der Nationalen Strategie zur biologischen Vielfalt. In: proWALD 5/2010, S. 8-9.
5. Härdter, U. (2004). Waldbesitzer in Deutschland - Zwischen Tradition und Moderne: eine Untersuchung der neuen Eigentumerstruktur im Kontext ge-sellschaftlicher Entwicklungstrends. Kessel, Remagen - Oberwinter.
6. Harnisch, R. (2009): Experten fordern neue Waldpolitik –Studie legt Bausteine für zukunftsfähige Waldpolitik vor. IÖW Press release, 16.07.2009.
7. Hofmann, F.; Kill, J.; Meder, R.; Plachter, H.; Volz, K.-R. (2000): Waldnutzung in Deutschland. Bestandsaufnahme, Handlungsbedarf und Maß-nahmen zur Umsetzung des Leitbildes einer nachhaltigen Entwicklung. Stuttgart: Metzler-Poeschel (=Rat von Sachverständigen für Umweltfragen, Materialien zur Umweltforschung, Band 35).
8. Köchli, A. (2006): Gewichtung der Ansprüche der Gesellschaft an den Wald. Schweizerische Zeitschrift für Forstwesen 157 82): S. 37-44.
9. Köpf, E.U. (2000): Bedingungen, Möglichkeiten und Grenzen der Forstpolitik. AFZ/DerWald 17/2000, S. 912-914.
10. Krause, E. (2010): Urbane Waldbesitzer – ein Perspektivenvergleich. Vortrag zum Jahrestreffen der Forstpolitikwissenschaftler/innen in Reichenau an der Rax, 25.03.2010.
11. Krause, E.; Enzenbach, B.; Kirchner, S. (2007): Der Wald wird weiblich – Beraterinnen-Workshop an der LWF, in: Forstinfo – Mitarbeiterin-formation der Bayerischen Forstverwaltung; Ausgabe 16, November 2007.
12. Löffler, H. (2005): Der Markt für größere Waldgrundstücke. Eine empirische Studie für Deutschland und Österreich. Dissertation an der Techni-schen Universität München. http://d-nb.info/977710319/34, abgerufen am 16.12.2012
13. Lohner, P. (2005): Die Position der Bundesregierung [zum Thema Waldbetretensrecht]. In: Deutscher Forstverein e.V., Kongressbericht zur 62. Jah-restagung in Weimar, S. 266-271.
14. Polley, H. (2009): Wald in Schutzgebieten - ein Ueberblick. Landbauforschung vTI agriculture and forestry research - Sonderheft, Band 327, S. 75-82.
15. Schlecht, E.-M.; Westermayer, T. (2010): Pilotprojekt Gender und Mobilisierung von Holzreserven im Kleinprivatwald. Eine Befragung von Wald-besitzerinnen. Institut für Forstbenutzung und Forstliche Arbeitswissenschaft der Albert-Ludwigs-Universität Freiburg, Arbeitswissenschaftlicher Forschungsbe-richt Nr. 11.
16. Schmithüsen, F.; Hirsch, F. (2010): Private Forest Ownership in Europe. Geneva timber and forest study paper 26. Geneva: United Nations.
17. Schraml, U. & Volz, K.-R. (Hrsg., 2003): Urbane Waldbesitzer. Stu-dien zur Beratung und Betreuung im nichtbäuerlichen Kleinprivatwald. Freibur-ger Schriften zur Forst- und Umweltpolitik, Bd. 1, Verlag Dr. Kessel, Remagen, 1-25 (2003).
18. Schurr, C. (2006): Zwischen Allmende und Anti-Allmende. Eine Un-tersuchung zur Struktur und Strukturentwicklung des kleinflächigen privaten Waldeigentums unter den Bedingungen der gesellschaftlichen Transformation am Beispiel des Freistaates Sachsen. Dissertation Universität Freiburg.
19. Spinner, K. (2002): Motivation, Einstellung und Verhalten der BVVG-Wald-Erwerber in den neuen Bundesländern, Forst und Holz 57, S. 204-208.
20. Thoroe, C; Dieter, M.; Elsasser, P.; Englert, H.; Küppers, J.G.; Roering, H.-W. (2003): Untersuchungen zu den ökonomischen Implikationen einer Präzisierung der Vorschriften zur nachhaltigen, ordnungsgemäßen Forst-wirtschaft bzw. von Vorschlägen zur Konkretisierung der Guten fachlichen Pra-xis in der Forstwirtschaft. Arbeitsbericht des Instituts für Ökonomie 2003/3. http://www.bfafh.de/bibl/pdf/iii_03_03.pdf.
21. Volz, K.-R. (1990): Die staatliche Waldankaufspolitik als Bestandteil der Forstpolitik – Eine Untersuchung am Beispiel der Landesforstverwaltung Baden-Württemberg. Forstliche Forschungsberichte München Nr. 108. München: Universitätsbuchhandlung Heinrich Frank.
22. Volz, K.-R. (1995): Zur ordnungspolitischen Diskussion über die nachhaltige Nutzung der Zentralressource Wald. Forst und Holz 50 (6): S. 163-170.
23. Volz, K.-R. (1997): Waldnutzungskonzepte und ihre forstpolitische Bewertung. Forstwissenschaftliches Centralblatt 116: 291-300.
24. Volz, K.-R. (2000): Zur Rolle des Staatswaldes in unserer Gesell-schaft. Forst und Holz 55 (17): 550-552.
25. Volz, K.-R. (2001): Wem gehört eigentlich der Wald? In: Der Bürger im Staat. 51. Jahrgang, Heft 1: Der Deutsche Wald. Landeszentrale für politische Bildung, Baden-Württemberg, S. 51-58.
26. Volz, K.-R. (2003a): Privater Waldbesitz im Wandel – Der Kampf um den Betreuungsmarkt. Zusammenfassung. In: Forstwirtschaft im Dialog … ge-meinsam die Zukunft gestalten! Kongressbericht des Deutschen Forstvereins, S. 81-84.
27. Volz, K.-R.; Bieling, A. (1998): Zur Soziologie des Kleinprivatwal-des. Forst und Holz 53 (3): 67-71.
28. Weber, N. (2003): Privatwald in Ostdeutschland. Eine forstpolitische Analyse. Forst und Holz 58 (19): 563-566.
29. Weber, N. (2004): Akteure im Politikfeld Forstwirtschaft und Natur-schutz. In: Kramer, M.; Schurr, C. (Hrsg.): Internationales Waldrecht und nach-haltige Waldnutzung. Tschechien, Polen und Deutschland im Vergleich. Wiesba-den.
30. Wendisch, J. (2008): Eröffnungsrede zum Symposium „Waldstrate-gie 2020“ des BMELV. In: Seintsch, B.; Dieter, M. (Hrsg.): Waldstrategie 2020. Tagungsband zum Symposium des BMELV, 10.-11. Dez. 2008, Berlin, vTI Rei-he Landbauforschung, Sonderheft 327, S. 1-3.
31. Winkel, G., Schaich, H., Konold, W., Volz, K.-R. (2005): Natur-schutz und Forstwirtschaft: Bausteine einer Naturschutzstrategie im Wald. Na-turschutz und Biologische Vielfalt 11, 398 S.
32. Zukünfte und Visionen Wald 2100 (Hrsg.) (2009): Waldzukünfte: Herausforderungen für eine zukunftsfähige Waldpolitik in Deutschland. www.waldzukuenfte.de
Опубліковано
2019-12-26
Розділ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ