Larix kаempferi Carr. як перспективний деревний вид для плантаційного лісовирощування у лісостанах Західного Лісостепу України

Ключові слова: типи лісорослинних умов; лісові культури; густота; розміщення садивних місць; збереженість модрини; хід росту; таксаційні показники; запас стовбурової деревини.

Анотація

У Західному Лісостепу України Larix kaempferi відзначається дуже високими інтенсивністю росту (Id-Ie класи бонітету) та конкурентоздатністю в молодому віці, переважно витісняючи зі складу насаджень інші деревні види.

У чистих насадженнях L. kaempferi нагромаджує найвищі запаси стовбурової деревини, хоча її середні висота та діаметр тут помітно менші, ніж у мішаних деревостанах. Водночас, у разі встановлення в чистих культурах модрини густоти, близької до оптимальної, середні таксаційні показники хвойної породи наближаються до таких у мішаних насадженнях.

Збереженість модрини навіть і в початково чистих насадженнях характеризується високою варіабельністю, причиною чого є різні підходи до інтенсивності проведення рубок догляду. Відсутність конкретної програми вирощування модринових насаджень щодо встановлення близької до оптимальної густоти у різні вікові періоди є причиною неповного використання едафічного потенціалу типів лісорослинних умов, недоотримання значних обсягів деревини.

Доцільно на території лісового фонду Західного Лісостепу та прилеглих територій створювати чисті насадження  модрини Кемпфера з рівномірним розміщенням садивних місць та постійним підтримуванням високої зімкнутості деревостану. Створювати плантаційні насадження цього деревного виду доцільно в умовах дібров і судібров, бучин і субучин, яличин і суяличин.

Як об’єкт плантаційного лісовирощування, L. kaempferi задовольняє низку важливих вимог: інтенсивний ріст та швидке нагромадження стовбурової деревини; проста технологія вирощування; відносно широка екологічна амплітуда, можливість успішного культивування в чистих насадженнях, цінна деревина; стійкість проти шкідників і хвороб; широкий діапазон застосування деревини; можливість ведення інтенсивного проміжного користування. 

Посилання

A-Ram, Y., Jaehong, H., Minseok, Ch., & Sun-Wha, S. (2013). Soil Physical and Chemical Properties with Plantation Regions and Stand Age in Pinus rigida and Larix kaempferi рlantations. Korean Society of Forest Science, 102 (4), 578-586. https://doi.org/10.14578/jkfs.2013.102.4.578
Barriola, M.-J., Aira, J.-R., & Lafuente, E. (2019). Visual grading criteria for Japanese larch (Larix kaempferi) structural timber from Spain. Journal of Forestry Research. https://doi.org/10.1007/s11676-019-01025-5
Belelia S. О., & Debryniuk, Iu. M. (2017). Cultivating species of Larix L. genus in artificial plantations of the Western Polissia of Ukraine. Lviv: Galician Publishing Union (in Ukrainian).
Chang Cheng-hu, Ju Tian-zhen, Wang Qin-hua, & Cao Chun (2005). Nutrient Characteristic Analyse of Soil under Larch Plantation from Japan on Mountain Xiaolong, Gansu. Journal of Fujian Forestry Science and Technology, 32 (3), 55-57. https://doi.org/10.13428/j.cnki.fjlk.2005.03.014
Debryniuk, Iu. M. (2008). Viability and growth features of Larix leptolepis Gord. in artificial plantations of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Scientific bulletin of the Ukrainian National Forestry University, 18 (10), 7-18. Re-trieved from https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2008/18_10/index.htm (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M. (2007). Plantation forest cultures in Western Forest-steppe of Ukraine: conception, methodology, resource potential (Doctoral disserta-tion, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine). Retrieved from https://otherreferats.allbest.ru/agriculture/00454280_1.html (in Ukrainian).
Debryniuk, Iu. M., Krynitskyy, G. T., & Tselen, Ya., P. (2016). Technology of forest plantation cultivation in the western region of Ukraine. Lviv: Kamula (in Ukrainian).
Deliang Lu, G., Geoff Wang, Jinxin Zhang, Yunting Fang, Chunyu Zhu, & Jiaojun Zhu (2018). Converting larch plantations to mixed stands: Effects of canopy treatment on the survival and growth of planted seedlings with contrasting shade tolerance. Forest Ecology and Management, 409 (1), 29-37. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2017.11.017
Dengler, A., & Röhrig, E. (1980). Waldbau auf ökologischer Grundlage. Bd. 1. Hamburg und Berlin: Verlag Paul Parey.
Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2012). Features of growth of coniferous introduced in the Ukrainian Carpathians. Forestry and landscape gardening, 1, 27-32. Retrieved from http://ejournal.studnubip.com/ (in Ukrainian).
Gang Qun, Qiaoling Yan, & Jiaojun Zhu (2015). Effects of thinning on early seed regeneration of two broadleaved tree species in larch plantations: implication for converting pure larch plantations into larch-broadleaved mixed forests. An International Journal of Forest Research, 88 (5), 573-585. https://doi.org/10.1093/forestry/cpv025
Gerushynsky, Z. Yu. (1996). Forest typology of the Ukrainian Carpathians. Lviv: Piramida (in Ukrainian).
Girs, O. A., Manita, O. H., Myronjuk, V. V., Swingchuk, V. A., & Berezovsky, L. M. (2013). Forest Inventory Directory. Kyiv: Vinichenko Publishing House (in Ukrainian).
Goroshko, M. P., Myklush, S. I., & Khomyuk, P. G. (2004). Biometrics. Lviv: Kamula (in Ukrainian).
Hartmut, P. (1987). The Japanese larch in Rheinland-Pfalz. Allgemeine Forstzeitschrift, 26, 669-672 (in German).
Jung, Mun-Ho, Lee, Don-Koo; & Um, Tae-Won (2007). Differences of Nutrient Input by Throughfall, Stemflow and Litterfall between Deciduous Forest and Larix kaempferi Plantation in Mt. Joonwang, Kangwon-do. Korean Journal of Soil Science and Fertilizer, 40 (2), 136-144. Retrieved from http://agris.fao.org/agris-search/search.do?recordID=KR2008002197
Junyu Li, Qingxue Guo, Jinxin Zhang, Korpelainen H., & Chunyang Li (2016). Effects of nitrogen and phosphorus supply on growth and physiological traits of two Larix species. Environmental and Experimental Botany, 130, 206-215. doi.org/10.1016/j.envexpbot.2016.06.006
Kim, Se-Mi, An, Ji-Hong, Lim, Yun-Kyung, Pee, Jung-Hun, Kim, Gyung-Soon, Lee, Ho-Young… Lee, Chang-Seok (2013). Ecological Changes of the Lar-ix kaempferi Plantations and the Restoration Effects Confirmed from the Results. Korean. Journal of Ecology and Environment, 46 (2), 241-250. https://doi.org/10.11614/KSL.2013.46.2.241
Маuryn, А. М. (1970). Experience in the introduction of woody plants in the Latvian SSR. Riga: Zynatne (in Russian).
Melnyk, P. H., Merzlenko, M. D., & Lobova, S. L. (2016). The results of growing larch climatypes in provenance trial plantation of the northeastern Moscow Region. Bulletin of Altai State Agrarian University, 2 (136), 62-67. Retrieved from http://www.asau.ru/vestnik/2016/2/ (in Russian).
Moonil Kim, Woo-Kyun Lee, Yoo-Seoung Kim, Chul-Hee Lim, Cholho Song, & Taejin Park (2016). Impact of thinning intensity on the diameter and height growth of Larix kaempferi stands in central Korea. Forest Science and Technology, 12 (2), 77-87. https://doi.org/10.1080/21580103.2015.1075435
Nagaike, T. (2002). Differences in plant species diversity between conifer (Larix kaempferi) plantations and broad-leaved (Quercus crispula) secondary for-ests in central Japan. Forest Ecology and Management, 168 (1-3), 111-123 https://doi.org/10.1016/S0378-1127(01)00734-4
Nagaike T., & Hayashi, A. (2004). Effects of extending rotation period on plant species diversity in Larix kaempferi plantations in central Japan. Annals of Forest Science, 61, 197-202. https://doi.org/10.1051/forest:2004012
Olijnyk, I. J. (1977). Japanese larch in forest stands of the western regions of the Ukrainian SSR. (Doctoral dissertation, Kharkov Agricultural Institute, Kharkov, Ukraine) (in Russian).
Olijnyk, I. J. (1991). Japanese larch is a valuable species for intensive forest cultivation. Folia dendlogica, 18, 223-233 (in Russian).
Ostapenko, B. F., & Tkach, V. P. (2002). Forest typology. Kharkiv: Kharkiv State Agrarian University (in Ukrainian).
Paques, L. E. (1992). Performance of vegetatively propagated Larix decidua, L. kaempferi, and L. laricina hybrids. Ann. Sci. Forest., 1, 63-74.
Peshko V. S. (1965). Larch in the plantations of the western regions of the Ukrain-ian SSR (Doctoral dissertation, The V.V. Dokuchaev Kharkov Agricultur-al Institute. Kharkov, Ukraine). Retrieved from https://search.rsl.ru/ru/record/01006464466 (in Russian).
Qu, Laiye (2016). Ecophysiological Study on the Natural Regeneration of the Two Larch Species with Special References to Soil Environment in Larch Forests. Eurasian Journal of Forest Research, 19 (1), 1-51. Retrieved from http://hdl.handle.net/2115/67935
Vollbrecht, G., Johansson, U., Eriksson, H., & Stenlid, J. (1995). Butt rot inci-dence, yield and growth pattern in a tree species experiment in southwest-ern Sweden. Forest Ecology and Management, 76 (1-3), 87-93. https://doi.org/10.1016/0378-1127(95)03550-T
Wang Hong, Sun Xiao, Chen Dong, Shen Ya, & Ma Jian (2012). Changes of Soil Physical and Chemical Properties at Different Developmental Stages of Larix kaempferi Plantations in Xiaolongshan, Gansu Province. Forest Research, 25 (3), 294-301. Retrieved from http://lykx.chinajournal.net.cn
Xunru, А., & Zhuokui, S. (2001). Study on the biomass and growth of Larix Kaempferi. Journal of Hubei Institute for Nationalities (Natural Science), 19 (2), 20-22. https://europepmc.org/article/cba/353592
Yang, A-Ram, Hwang, Jaehong, Cho, Minseok, & Song, Sun-Wha (2013). Soil Physical and Chemical Properties with Plantation Regions and Stand Age in Pinus rigida and Larix kaempferi Plantations. Journal of Korean Society of Forest Science, 102 (4), 578-586. https://doi.org/10.14578/jkfs.2013.102.4.578
Yeongwan Seo, Daesung Lee, & Jungkee Choi (2018). Growth pattern analysis of major coniferous tree species in South Korea. Journal Forest Science and Technology, 14 (1), 1-6. https://doi.org/10.1080/21580103.2017.1409660
Zhao Kun, Cao Fu-qing, Jiao Yun-de, Ding Mi-tian, et al. (2002). On the first planting density of Larix kampferi (Lamb.) Carr in West Henan Province. Journal of Henan Agricultural University. Retrieved from http://agris.fao.org/agris-search/search.do?recordID=CN2003081083
Zhivitsky Z. N. (1968). Larch in the Ukrainian Carpathians (Doctoral disserta-tion, The K. A.Timiryazev Moscow Agricultural Academy, Moscow, Russia). Retrieved from https://rucont.ru/efd/39670 (in Russian).
Опубліковано
2020-06-04
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА