Мінливість напівсибсів плюсових дерев сосни кедрової сибірської в 30-35-річному віці за показниками росту

  • Rimma Matveeva Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0002-3476-9622
  • Olga Butorova Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0001-8575-7464
  • Vladimir Narzyaev Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0003-1485-3381
  • Iuliia Shcherba Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0002-8437-4274
Ключові слова: Pinus sibirica Du Tour; лісонасінна плантація; родина; насінна продуктивність; стовбурова продуктивність; селекція; Сибір.

Анотація

Збереження і розвиток генетично цінного потенціалу хвойних порід досягається шляхом створення об'єктів лісонасінної бази, зокрема лісонасінних плантацій, які призначені для отримання поліпшеного насіння. Наведено дані з мінливості напівсибсів Pinus sibirica Du Tour на лісонасінній плантації «Єрмак», розташованої в Єрмаківському адміністративному районі півдня Красноярського краю. Мета досліджень полягала в аналізі мінливості насінного потомства Pinus sibirica у віці 30-35 років за показниками росту. Об'єктами досліджень стали напівсибси плюсових дерев 13/13, 17/17, 18/18, атестованих за стовбуровою продуктивністю, і 86/50, 89/53, 90/54, 99/63, 103/67, 109/73, 110/74 – за насінною. Напівсибси вирощені з насіння 1984 року посіву. Садіння рослин виконано за схемою 8 × 8 м. Здійснено порівняльний аналіз мінливості показників насінного потомства плюсових дерев за п'ятирічний період. Проаналізовано мінливість висоти, діаметра стовбура, крони, довжини хвої залежно від генотипу і принципу відбору плюсових дерев. За результатами досліджень, середня висота родин у 30-річному віці склала 5,1-6,2 м. Інтенсивним ростом відрізнялися напівсибси родин 17/17 за стовбуровою продуктивністю та 89/53, 103/67 – за насінною (на 10,7-21,6% більше). Найбільший діаметр стовбура відзначений у родинах 17/17 за стовбуровою і 90/54, 89/53 – за насінною продуктивністю. Середній діаметр крони у 30-річних напівсибсів плюсових дерев, відібраних за насінною продуктивністю, становить 2,4 м, що на 20,8% більше, ніж у відібраних напівсибсів за стовбуровою продуктивністю.

До 35-річного віку висота дерев у родинах склала 6,3-7,6 м за діаметра стовбура 16,4-21,2 см. Найбільшою висотою відзначаються дерева родини плюсового дерева 89/53 за насінною продуктивністю, яка достовірно перевищує значення цього показника над потомством плюсових дерев 13/13, 86/50 і 109/73. Інші родини відрізняються від кращого варіанта незначно. Деякі напівсибси в родинах досягають висоти 9,1-9,6 м.

Середній діаметр крони дерев до 35-річного віку в досліджуваних родинах збільшився до 3,2 м. Коефіцієнт, що характеризує відношення діаметра крони до діаметра стовбура за вільного розміщення дерев на плантації, склав 15,6-18,4, тобто відмінність між родинами становить 1,2 раза. Найбільше перевищення діаметра крони над діаметром стовбура проявилося в потомстві плюсового дерева 99/63 за насінною продуктивністю. Найбільшою довжиною хвої (11,5-11,6 см) відрізнялися напівсибси в родинах 17/17, 18/18 і 99/63. Максимальна довжина хвої (14,0 см) зафіксована у напівсибса 10-21 в родині 90/54 за насінною продуктивністю. Порівняння родин плюсових дерев за комплексом показників свідчить, що найкращим ростом відзначається насінне потомство плюсових дерев за насінною продуктивністю. Зазначені напівсибси рекомендовано для подальшого розмноження щепленням з метою створення лісонасінних плантацій.

Посилання

Бессчетнов, В. П., Бессчетнова, Н. Н. (2012). Селекционная оценка плюсовых деревьев сосны обыкновенной методами многомерного анализа. Лесной журнал, 2, 58-64 [Bescountnov, V. P., & Bescountnova, N. N. (2012). Selective assessment of plus Scot pine trees by multidimensional analysis methods. Forest Journal, 2, 58-64 (in Russian)]
Бессчетнова, Н. Н. (2009). Оценка общей комбинационной способности плюсовых деревьев сосны обыкновенной в Нижегородской области. Лесной вестник, 4, 4-10 [Bescountnova, N. N. (2009). Assessment of the total combination ability of plus Scot pine trees in the Nizhny Novgorod region. Forestry Bulletin, 4, 4-10 (in Russian)]
Бондаренко, А. С., Жигунов, А. В. (2016). Комплексная оценка генотипов ели европейской для создания лесосеменных плантаций повышенной генетической ценности. Вестник Поволжского технологического университета. Серия: Лес. Экология. Природопользование, 1 (29), 20-29. [Bondarenko, A. S. & Jigunov, A. V. (2016). Comprehensive assessment of European spruce genotypes to create forest seeds plantations of increased genetic value. Volga State University of Technology. Series: Forest. Ecology. Natural resources, 1 (29), 20-29 (in Russian)]. https://elibrary.ru/download/elibrary_25843441_90201241.pdf
Братилова, Н. П., Матвеева Р. Н., Буторова О. Ф., Щерба Ю. Е. (2015). Особенности роста сосны кедровой сибирской разного географического происхождения. Науковi працi ЛiсiвничоїАкадемiї наук України, 13, 59-63 [Bratilova, N. P., Matveyeva R. N., Butorova O. F., & Scherba Y. E. (2015). Features of the growth of cedar pine Siberian of different geographical origins. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 13, 59-63 (in Russian)] https://doi.org/10.15421/411507
Вересин М. М., Ефимов Ю. П., Арефьев Ю. Ф. (1985). Справочник по лесному семеноводству. Москва: Агропромиздат [Veresin, M. M., Efimov, Yu. P. & Arefiev, Yu. F. (1985). Forest seed guide. Moscow: Agropromizdat (in Russian)]
Высоцкий К. К. (1962). Закономерности строения смешанных древостоев. Москва: Лесная промышленность [Vysotskyy, K. K. (1962). Patterns of mixed wood structure. Moscow: Forest industry (in Russian)]
Гайлис, Я. Я. (1964). Семенные плантации сосны в Латвии. Лесное хозяйство, 2, 47-50 [Gailis, J. J. (1964). Pine seed plantations in Latvia. Forestry, 2, 47-50 (in Russian)]
Гусев, С. П. (1990). Виды лесных насаждений. Ленинград: Ленинградская лесотехническая академия. [Gusev, S. P. (1990). Types of forest plantations. Leningrad: Leningrad Forestry Academy (in Russian)]
Ефимов, Ю. П. (1987). Семеношение и рост сосны на плантациях вегетативного и семенного происхождения. Лесное хозяйство, 12, 38-41 [Efimov, Yu. P. (1987). Seeding and pine growth on vegetative and seed plantations. Forestry, 12, 38-41 (in Russian)]
Желдак, В. И. (2017). Лесные плантации в системе лесоводства. Вестник Поволжского государственного технологического университета. Серия: Лес. Экология. Природопользование, 3 (35), 5-25 [Zheldak, V. I. (2017). Forest plantations in the forestry system. Volga State University of Technology. Series: Forest. Ecology. Natural resources, 3, 5-25 (in Russian)] https://doi.org/10.15350/2306-2827.2017.3.5
Жигунов, А. В., Бондаренко, А. С. (2018). Возраст оценки генетических свойств деревьев ели европейской в испытательных культурах. Лесной журнал, 5, 65-81 [Jigunov, A. V., & Bondarenko, A. S. (2018). Age assessment of the genetic properties of European spruce trees in test cultures. Forest Journal, 5, 65-81 (in Russian)] https://doi.org/10.17238/issn0536-1036.2018.5.65
Земляной, А. И., Шакиров, А. В. (2013). Динамика семеноношения плюс-деревьев кедра сибирского (Pinus sibirica Du Tour) в клоновых архивах. Интерэкспо Гео-Сибирь, 3 (4), 70-74 [Zemlyanoy, A. I., & Shakirov, A. V. (2013). Dynamics of seed production of plus-trees siberian cedar (Pinus sibirica Du Tour) in clone archives. Interexpo Geo-Sibirien, 3 (4), 70-74 (in Russian)].
Котов, М. М. (1982). Организация лесосеменной базы. Москва: Лесная промышленность [Kotov, M. M. (1982). The organization of a forest seed base. Moscow: Forest industry (in Russian)].
Мамаев, С. А. (1973). Формы внутривидовой изменчивости древесных растений. Москва: Наука [Mamaev, S. A. (1973). Forms of intraspecific variability of woody plants. Moscow: Science (in Russian)].
Матвеева, Р. Н., Буторова, О. Ф. (2013). Изменчивость семенного и вегетативного потомства плюсовых деревьев сосны кедровой сибирской в условиях юга Средней Сибири. Красноярск: СибГТУ [Matveeva, R. N. & Butorova, O. F. (2013). The variability of the seed and vegetative offspring of the cedar Siberian pine plus trees in the conditions of southern Central Siberia. Krasnoyarsk: Siberian State University of Science and Technology (in Russian)]
Поплавская, Л. Ф., Ребко, С. В., Тупик, П. В. (2018). Оценка качества семенного и посадочного материала сосны обыкновенной, полученного на гибридно-семенной плантации. Труды БГТУ, 1 (1), 20-24 [Poplavskaya, L. F., Rebko, S. V., & Tupik, P. V. (2018). Assessment of the quality Scots pine seeds, obtained from the hybrid-seeded plantation. Proceedings of the Belarusian State University of Technology, 1 (1), 20-24 (in Russian)] Retrieved from https://elib.belstu.by/handle/123456789/24536
Райт, Дж. В. (1978). Введение в лесную генетику. Москва: Лесная промышленность [Right, J. V. (1978). Introduction to forest genetics. Moscow: Forest industry (in Russian)].
Тюрин, В. Д. (1938). Таксация леса. Москва: Гослесбумиздат [Tyurin, V. D. (1938). Forest taxation. Moscow: Goslesbumizdat (in Russian)]
Царев, А. П., Лаур, Н. В. (2009). Селекционно-генетическая оценка плюсовых деревьев сосны обыкновенной. Лесной вестник, 1, 103-108 [Tsarev, A. P., & Laur, N. V. (2009). Selection and genetic assessment of the plus Scots pine trees. Forestry Bulletin, 1, 103-108 (in Russian)]
Шлончак Г. А., Шлончак А. В., Шинкоренко А. И. (1990). Создание семенных плантаций сосны привитыми и корнесобственными саженцами. Лесоводство и агролесомелиорация, 81 34-38 [Shlonchak, G. A., Shlonchak, A. V., & Shinkorenko, A. I. (1990). The creation of pine seed plantations of grafted and own-rooted seedlings. Forestry and Forest Melioration, 81, 34-38 (in Russian)]
Щерба Ю. Е., Копченко Д. Е., Поплюйкова М. В. (2020). Изменчивость 36-летних полусибов плюсовых деревьев кедра сибирского по репродуктивному развитию на плантации «Ермаки». Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений: материалы Междунар. науч. конф., г. Красноярск, 23 апреля 2020 г. СибГУ, 157-160 [Shcherba, Iu. E., Kopchenko, D. E. & Popluykova, M. V. (2020). Variability of 36-year half-siblings of Pinus sibirica Du Tour plus trees
on reproductive development at plantation “Yermaki”. In R. Matveeva, & O. Butorova (Eds.), Gardening, seed growing, introduction of woody plants, 157-160. Krasnoyarsk, Russia: Siberian State University of Science and Technology (in Russian)] Retrieved from: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=44312778
Fries A., Lindgren D., & Andersson, B. G. (2008). The Swedish Scots pine seed orchard Västerhus. Seed orchards. Umeå: Umeå Plant Science Centre
Giertych, M. (1995). Zmiennosc rodowa sosny i wybor drzew elitarnych. Arboretum Kórnickie, 40, 55-70. [Giertych, M. (1995). Pine ancestral variability and the choice of elite trees. Arboretum Kórnickie, 40, 55-70 (in Polish)]. Retrieved from https://rcin.org.pl/Content/142536/KOR001_149303.pdf
Lester, D. T. & Barr, G. R. (1966). Shoot elongation in provenance and progeny tests of red pine. Silvae Genetica, 15 (1), 1-6.
Sweet, G. B. (1995). Seed orchards in development. In Tree Physiology (pp. 527-530). Victoria: Heron Publishing
Vidakovic, M., Kajba, D., Bogdan, S., Podnar, V., & Becarevic, J. (2000). Estimation of genetic gain in a progeny trial of pedunculate oak (Quercus robur L.). Glasnik za Šumske Pokuse, 37, 375-381. Retrieved from https://www.cabdirect.org/cabdirect/abstract/20000614185
Опубліковано
2020-12-28
Розділ
ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ, СЕЛЕКЦІЯ І ГЕНЕТИКА