Формування крони кедра сибірського за 12-річний період після декапітації (приміська зона м. Красноярська)

  • Dmitriy Grishlov Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0003-3734-2541
  • Natalia Bratilova Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0002-2918-9690
  • Rimma Matveeva Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0002-3476-9622
  • Olga Butorova Сибірський державний університет науки і технологій імені академіка М.Ф. Решетньова https://orcid.org/0000-0001-8575-7464
Ключові слова: кедр сибірський; приріст; плантація; лідируючий пагін; леніногорське походження; Красноярський край.

Анотація

Декапітацію дерев здійснюють з метою формування низькоопущеної крони для поліпшення умов нарізання живців і збору шишок. Для цього пропонують різні способи декапітації крон з інтенсивністю 55-75%. Відзначено стимулюючий вплив обрізки на ріст самих дерев, розростання крон, формування багатовершинності. Плантації Pinus sibirica Du Tour створюють для отримання цінного насіння і поліпшення умов довкілля в приміській зоні великих промислових центрів Сибіру. Мета досліджень полягала у встановленні особливостей формування крони кедра сибірського на плантації «Метеостанція» впродовж 12-річного періоду після декапітації. Плантація створена за схемою садіння 5 × 5 м. Об'єктом досліджень було 54-річне насадження Pinus sibirica, вирощеного із насіння, заготовленого в 1964 р. у Леніногорському лісгоспі Республіки Казахстан. Декапітація була проведена у дерев 42-річного віку в 2005 р. на висоті 1,4-1,7 м. Висота дерев до декапітації змінювалась від 3,3 до 4,5 м, діаметр стовбура – від 9,5 до 23,6 см . Середній діаметр крони становив 3,8-4,3 м. Частка видалення верхньої частини крони становила 50,0-66,7%. У дерев вимірювали висоту, приріст за висотою лідируючих пагонів, які замінили центральний, діаметр стовбура біля поверхні грунту.

До 2017 р. дерева досягли висоти 5,6-9,1 м. Кількість лідируючих пагонів, які замінили центральний, склала 3-7 шт. Дерева з діаметром стовбура 12-18 см мали по 3-4 лідируючих пагонів, з діаметром 20-26 см – по 6-7 шт. Лінійний приріст гілок, які замінили центральний пагін, за 12-річний період склав 4,0-7,6 м. Максимальний приріст відзначений у дерева 4-98, який на 7,0-90,0% більший порівняно з іншими особинами. Найбільшим діаметром стовбура характеризувалися дерева № 4-33, 4-46, 4-73, 4-117.

Встановлено, що рівень мінливості висоти дерев низький, приросту за висотою, діаметром стовбура – середній, кількості лідируючих пагонів – високий. Найбільшою висотою (9,1 м) вирізнялося дерево № 4-98, перевершуючи за цим показником інші особини на 8,3-62,5%. За період з 2013 по 2017 рр. середній висотний приріст знаходився в межах 23,6-45,5 см. Найбільше значення середнього приросту за 5-річний період (45,5 см) встановлено у дерева № 4-73, що на 12,1-71,0% більше порівняно з іншими особинами. Слабким висотним приростом характеризуються дерева 4-117 та 4-33, де значення середнього приросту склало 23,6-29,9 см. Середня кількість бічних гілок, що утворилися за 5-річний період на лідируючих пагонах, становила 4,4-7,9 шт. завдовжки 2,0-3,6 м. Найбільша довжина бічних гілок встановлена у дерева № 4-85. Слабке формування гілок у мутовках спостережено у дерева 4-117. Встановлено тісний прямий зв'язок між кількістю лідируючих пагонів і сумарною кількістю бічних гілок на пагонах, діаметром стовбура і висотою дерев через 12 років після декапітації. Внаслідок декапітаціі у дерев кедра сибірського сформувалася багатовершинна крона. Під час декапітації дерев кедра сибірського необхідно віддавати перевагу екземплярам, які мають найбільшу кількість розвинених бічних гілок у нижніх мутовках і діаметр стовбура більшого розміру. Рекомендовано в процесі декапітації залишати не менше 6-7 лідируючих пагонів.

Посилання

1. Белобородов В. М. (1979). Цели и возможности обрезки деревьев сосны
на семенных плантациях. Селекционные основы повышения продуктивно-сти лесов, 1, 59-64. [Beloborodov, V. M. (1979). Goals and the possibility of pruning pine trees on seed plantations. Selection bases for increasing forest produc-tivity, 1, 59-64] (in Russian)
2. Бех И. А. (1989). Поломка и смена вершин у молодых деревьев кедра сибир-ского. Проблемы кедра. Организация комплексного хозяйства, 63-69 [Beh, I. A. (1989). Breakdown and change of peaks in young siberian cedar trees. In Cedar problems. Organization of complex economy, 63-69] (in Russian)
3. Братилова Н. П. (2015). Влияние декапитации крон на биологическую про-дуктивность сосны кедровой сибирской. Хвойные бореальной зоны, 33(3-4), 113-115. [Bratilova, N. P. (2015). Effect of crown decapitation on biological productivity of cedar Siberian pine. Conifers of the boreal area, 33(3-4), 113-115. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-dekapitatsii-kron-na-biologicheskuyu-produktivnost-sosny-kedrovoy-sibirskoy/viewer] (in Russian)
4. Братилова Н. П., Шамова С. С. (2014). Отбор деревьев кедровых сосен с по-вышенной восстановительной способностью после декапитации. Хвойные бореальной зоны, 32(3-4), 15-19. [Bratilova, N. P., & Shamova, S. S. (2014). Se-lection of siberian cedar trees with increased restorative capacity after decapitation. Conifers of the boreal area Хвойные бореальной зоны, 32(3-4), 15-19. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/otbor-dereviev-kedrovyh-sosen-s-povyshennoy-vosstanovitelnoy-sposobnostyu-posle-dekapitatsii/viewer] (in Russian)
5. Вересин М. М., Ефимов Ю. П. , Арефьев Ю. Ф. (1985). Справочник по лесно-му селекционному семеноводству. Москва: Агропромиздат. 245 с. [Veresin, M. M., Efimov, Yu. P., & Arefiev, Yu. F. (1985). Forest seed breeding guide. Moskow: Agropromizdat] (in Russian)
6. Водин А. В., Шкикунов В. Г., Селюк П. П. (2002). Особенности репродуктивной деятельности кедра сибирского путем обрезки верхней части кроны. Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений: материалы V международ. науч. конф. (Красноярск, 15-17 сентября 2002 г.). Красноярск: СибГТУ, 2002. С. 9-11. [Vodin, A. V., Shikkunov, V. G., & Seluk, P. P. (1999). Features of siberian cedar reproductive activity by trimming the top of the crown. In Gardening, seed growing, introduction of woody plants (рр. 9-11). Krasnoyarsk: SibSTU] (in Russian)
7. Долголиков, В. И. (1981). Создание низкорослых семенных плантаций сосны обыкновенной: практические рекомендации. Ленинград: ЛитНИИЛХ. 18 с. [Dolgolicov, V. I. (1981). Creation of low-grown pine ordinary plantations: practical recommendations. Leningrad: LitNIILH] (in Russian)
8. Извекова И. М. (1972). Влияние обрезки кроны на рост сосны и ели. Лесной журнал, 4, 7-10 [Isvekova, I. M. (1972). Effect of pruning the crown on the growth of pine and spruce. Forestry Journal, 4, 7-10] (in Russian)
9. Мамаев С. А. (1973). Формы внутривидовой изменчивости древесных расте-ний. Москва: Наука. 284 с. [Mamaev, S. A. (1973). Forms of intraspecific varia-bility of woody plants. Moskow: Science] (in Russian)
10. Матвеева Р. Н., Буторова О. Ф., Нарзяев В. В., Гришлов Д. А., Иванов В. С. (2018). Показатели 50-летней сосны кедровой сибирской после декапита-ции кроны на плантации «ЛЭП-1» (пригородная зона Красноярска). Хвойные бореальной зоны, 36(6), 502-506. [Matveeva, R. N., Butorova, O. F., Narziyaev, V. V., Grishlov, D. A., & Ivanov, V. S. (2018). 50-year-old cedar Siberian pine after the decapitation of the crown on the «LEP-1» plantation (Krasnoyarsk sub-urban area). Conifers of the boreal area, 36(6), 502-506. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/pokazateli-50-letney-sosny-kedrovoy-sibirskoy-posle-dekapitatsii-krony-na-plantatsii-lep-1-prigorodnaya-zona-goroda-krasnoyarska] (in Russian)
11. Никитенко Е. А. (2010). Многовершинность кедра корейского на лесосе-менных плантациях. Лесоведение, 1, 46-52. [Nikitenko, E. A. (2010). The ma-jority of Korean cedar on forest plantations. Forest science, 1, 46-52. http://lesovedenie.ru/index.php/forestry/article/view/342] (in Russian)
12. Попов А. С. (1982). Влияние обрезки на рост сосны. Лесоведение, 3, 72-75 [Popov, A. S. (1982). Effect of pruning on pine growth. Forest science, 3, 72-75] (in Russian)
13. Родин А. Р., Тимофеев В. В. (1989). Влияние обрезки центрального побега лиственницы Сукачева на ее семеношение. Науч. труды МЛТИ: Совре-менные методы выращивания древесных насаждений на селекционно-генетической основе, 221, 26-28. [Rodin, A. R., & Timofeyev, V. V. (1989). In-fluence of the central shoot pruning of Sukachev larch on its seed production. Scientific works of the Moscow Forestry Institute: Modern methods of growing tree stands on a selection and genetic basis, 221, 26-28] (in Russian)
14. Тараканов В. В., Демиденко В. П., Ишутин Я. Н., Бушков Н. Т. (2001). Се-лекционное семеноводство сосны обыкновенной в Сибири. Новосибирск: Наука, 230 с. [Tarakanov, V. V., Demidenko, V. P., Ishutin, J. N., & Bushkov, N. T. (2001). Selective seed production of scots pine in Siberia. Novosibirsk: Science] (in Russian)
15. Щерба Н. П., Водин А. В. (2000). Влияние качества посадочного материала, агротехники выращивания и декапитации крон на рост и формирование фитомассы кедра сибирского. Красноярск: СибГТУ. 84 с. [Scherba, N. P., & Vodin, A. V. (2000). Influence of the quality of planting material, agrotechnics of cultivation and decapitation of crowns on the growth and formation of Siberian ce-dar phytomass. Krasnoyarsk: Siberian State Technical University] (in Russian)
16. Bae C.-H., Song J.-M., Kim C.-W., Song J.-H., Han S.-U., Shim T.-H., & Yi J.-S. (2008). Comparison of seed component between stempruned and un- pruned trees in a Pinus koraiensis seed. Annals Forest Research, 51, 157-158. Re-trieved from www.afrjournal.org
17. Fernandez, M. P., Basauri, J., Madariaga, C., Menéndez-Miguélez, M., Olea, R., & Zubizarreta-Gerendiain, A. (2017). Effects of thinning and pruning on stem and crown characteristics of radiata pine (Pinus radiata D. Don). Biogeosci-ences and Forestry, 10, 383-390. https://doi.org/10.3832/ifor2037-009].
18. Jae-Seon, Y., Chul-Woo Kim, Hyun-Seok Lee, & Chan-Hoon An. (2009). Crown control for sustainable management of Pinus koraiensis S. et Z. plantation. In The state of the Far East forests and current problems of forest management. Khabarovsk, Russia: DalNIILH (рр. 296-298)]
19. Mäkinen, H., Verkasalo, E., & Tuimala, A. (2014). Effects of pruning in Norway spruce on tree growth and grading of sawn boards in Finland. Forestry: Inter-national Journal of Forest Research, 87(3), 417-424. https://doi.org/10.1093/forestry/cpt062
20. Mederski, Р. S., Bembenek M., & Nadolna D. (2013). Impact of pruning on the increment of scots pine (Pinus sylvestris L.) from a seedling seed orchard. For-est letters, 105, 28-34. Retrieved from https://www.researchgate.net/figure/Wood-properties-comparison-of-Scots-pine-Pinus-sylvestris-L-from-SSO-and-regular_tbl2_292156628
21. Moreno-Fernández, D., Sánchez-González, M., González, J. G., Hevia, A, Majada, J. P., Cañellas, I., & GeaIzquierdo, G. (2014). Response to the interac-tion of thinning and pruning of pine species in Mediterranean mountaeins. Eu-ropean Journal Forest Research, 133(5), 833-843. https://doi.org/10.1007/s10342-014-0800-z.
Опубліковано
2021-06-19
Розділ
ЛІСОЗНАВСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО