Буковий квазіпраліс Ґорґан: структура, фіторізноманіття, стан
Ключові слова:
Українські Карпати; смереково-ялицева бучина підмарен¬кова; ярусність; життєвість; товарність; лісівнича цінність; протяжність крони; мертва деревина; пошкодження; судинні рослини.
Анотація
Виконання умови базового пріоритету у діяльності установ природно-заповідного фонду України – збереження біорізноманіття природних екосистем забезпечить відновлення їхньої природної структури та попередження проникнення і боротьбу з інвазійними видами. В Українських Карпатах практично всі установи ПЗФ розташовані в лісовому фонді, а еталонами природної структури та фіторізноманіття є праліси і квазіпраліси. Досліджено 14 об'єктів букового квазіпралісу Ґорґан в умовах вологої смереково-ялицевої субучини на території НПП «Синьогора».
У віці 190 років буковий квазіпраліс Ґорґан представляє собою триярусний різновіковий смереково-ялицево-буковий корінний деревостан, який має високі продуктивність, повноту і запас ростучої деревини, низький запас сухостійної деревини, значний запас мертвої лежачої деревини, високу частку дерев з пошкодженнями крони, близькі до середніх значення класів IUFRO і характеризується успішним природним поновленням. Коефіцієнт варіації таксаційних показників доволі високий, зокрема від 50 до 15% за кількістю ростучих дерев. Сухостій формує переважно бук за участю смереки, а мертву лежачу деревину – в основному смерека за участю бука. Підріст має густоту 15,7 тис. шт./га і дуже подібну участь у його складі бука, явора та ялиці. Фіторізноманіття букового квазіпралісу формують 51 вид судинних рослин: сім видів дерев, п’ять – кущів, три – кущиків, 36 – трав. Мінливість висоти трав та їх участі у рослинній формації оцінено як середню (v>20%).
Виявлено особливості структури, стану і видового складу судинних рослин, які формують буковий квазіпраліс, і рекомендовано для ідентифікації рослинної асоціації Piceeto (abietis) – Abieto (albae) – Fagetum (sylvaticae) galium (odorati) та розробки ефективних природоохоронних заходів.
Посилання
Гамор, Ф. Д. (2013). Щодо українського внеску у справу збереження та вивчення букових пралісів Європи. Букові праліси та давні букові ліси Європи: проблеми збереження та сталого використання: матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф., м. Рахів, 16–22 вересня 2013 р. Ужгород: Ужгородська міська друкарня, 58–65. [Hamor, F. D. (2013). Regarding the Ukrainian contribution to the preservation and study of European beech forests. In Primeval and Ancient Beech Forests of Europe: Problems of Protection and Sustainable: Proceedings of International Scientific and practical Conference, 58-65. Rakhiv, September 16-22. Uzhgorod: Uzhgorod City Printing House. Retrieved from http://cbr.nature.org.ua/conf2013/conf2013.pdf] (in Ukrainian)
Гром, М. М. (2013). Лісовпорядкування. Львів: НЛТУ України. [Grom, M. М. (2013). Forest Inventory. Lviv: Ukrainian National Forestry University] (in Ukrainian)
Мельник, В. І. (2022). Про причини острівної локалізації букових лісів на східній межі ареалу. Праці Національної академії наук України, 4, 87–97. [Melnyk, V. І. (2022). About the reasons for the insular localization of beech forests on the eastern border of their areal. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 4, 87–97. https://doi.org/10.15407/dopovidi2022.04.087] (in Ukrainian)
Миронюк, В. В., Свинчук, В. А., Білоус, А. М., Василишин, Р. Д. (2019). Лісова таксація. Київ: НУБіП України. [Myronyuk, V. V., Svynchuk, V. А., Bilous, А. M., & Vasylyshyn, R. D. (2019). Forest Measurement. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine] (in Ukrainian)
Стойко, С. M. (2018). Екологія, ценотична гетерогенність формації бука лісового в Україні та збереження пралісових екосистем. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 17, 149–157. [Stoyko, S. M. (2018). Ecology, coenotic heterogeneity of forest beech formation in Ukraine and preservation of primeval forest ecosystems. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 149–157. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/411830] (in Ukrainian)
Шпарик, Ю., Коммармот, Б., Беркела, Ю. (2010). Структура букового пралісу Українських Карпат. Снятин: Прутпринт. [Shparyk, Y., Commarmot, B., & Berkela, Y. (2010). Structure of the Ukrainian Carpathians beech virgin forest. Snjatyn: Prut-prynt] (in Ukrainian)
Шпарик, Ю. С, Лосюк, В. П., Плига, A. М. (2021). Стан і структура пралісів Українських Карпат за результатами моніторингу. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 22, 77–88. [Shparyk, Y., Losyuk, V., & Plyha, A. (2021). The state and structure of virgin forests in the Ukrainian Carpathians according to the monitoring results. Proceedings of the Forestry Academy of Science of Ukraine, 22, 77–88. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/412106] (in Ukrainian)
Arroyo-Rodríguez, V., Fahrig, L., Tabarelli, M., Watling, J.I., Tischendorf, L., … Leal, I.R. (2020) Designing optimal human-modified landscapes for forest biodiversity conservation. Ecology letters, 23(9), 1404–1420. https://doi.org/10.1111/ele.13535
Asbeck, T., Großmann, J., & Paillet, Y. (2021). The Use of Tree-Related Microhabi¬tats as Forest Biodiversity Indicators and to Guide Integrated Forest Management. Current Forestry Reports., 7, 59–68. https://doi.org/10.1007/s40725-020-00132-5
Bae, S., Levick, S.R., & Heidrich, L. (2019), Radar vision in the mapping of forest biodiversity from space. Nature Communications, 10, 4757. https://doi.org/10.1038/s41467-019-12737-x
Braun Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzüge der Vegetationskunde. Springer, Wien.
Commarmot, B., Brändli, U.-B., Hamor, F., & Lavnyy, V. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. Birmensdorf, L’viv, Rakhiv.
Corona, P., Chirici, G., McRoberts, R. E., Winter, S., & Barbati, A. (2011). Contribution of large-scale forest inventories to biodiversity assessment and monitoring, Forest Ecology and Management, 262(11), 2061-2069. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2011.08.044.
Cosyns, H., Joa, B., & Mikoleit, R. (2020). Resolving the trade-off between production and biodiversity conservation in integrated forest management: comparing tree selection practices of foresters and conservationists. Biodiversity Conservation, 29, 3717–3737. https://doi.org/10.1007/s10531-020-02046-x
Felton-Biber P.A., Nieuwenhuis M., Lindbladh M., Black K., Bahýl' J., … Tuček J (2020). Forest Biodiversity, Carbon Sequestration, and Wood Production: Modeling Synergies and Trade-Offs for Ten Forest Landscapes Across Europe. Frontiers Ecology Evolution, 8, 547696. https://doi.org/10.3389/fevo.2020.547696
Gao, T., Nielsen, A.B., & Hedblom, M. (2015). Reviewing the strength of evidence of biodiversity indicators for forest ecosystems in Europe. Ecological Indicators, 57, 420–434. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.05.028
Gustafsson, L., Bauhus, J., & Asbeck, T. (2020). Retention as an integrated biodiversity conservation approach for continuous-cover forestry in Europe. Ambio, 49, 85–97. https://doi.org/10.1007/s13280-019-01190-1
Hill, S. L. L., Arnell, A., Maney, C., Butchart, S. H. M., Hilton-Taylor, C., … Burgess, N. D. (2019). Measuring Forest Biodiversity Status and Changes Globally. Frontiers in Forests and Global Change, 2. https://doi.org/10.3389/ffgc.2019.00070
IPBES (2019). Global assessment report on biodiversity and ecosystem services of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. Bonn, Germany. 1148. https://doi.org/10.5281/zenodo.3831673
Jahed, R.R., Kavousi, M.R., Farashiani, M.E., Sagheb-Talebi, K., Babanezhad, M., … Larrieu, L. (2020). A Comparison of the Formation Rates and Composition of Tree-Related Microhabitats in Beech-Dominated Primeval Carpathian and Hyrcanian Forests. Forests, 11, 144. https://doi.org/10.3390/f11020144
Jaureguiberry, P., Titeux, N., Wiemers, M., Bowler, D.E., Coscieme, L., … Settele, J. (2022). The direct drivers of recent global anthropogenic biodiversity loss. Science Advances, 8, 9982. https://doi.org/10.1126/sciadv.abm9982
Karger, D. N., Kessler, M., & Lehnert, M. (2021). Limited protection and ongoing loss of tropical cloud forest biodiversity and ecosystems worldwide. Nature Ecology & Evolution, 5, 854–862. https://doi.org/10.1038/s41559-021-01450-y
Köhl, M. (2004). Forest Inventory and Monitoring. In: Encyclopedia of Forest Sciences, Elsevier, 403–409. https://doi.org/10.1016/B0-12-145160-7/00154-X.
Müller, J., & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: a baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981–992. https://doi.org/10.1007/ s10342-010-0400-5
Nabuurs, G.J., Begemann, A., Linser, S., Paillet, Y., Pettenella, D., … Ermgassen, S. (2024). Sustainable finance and forest biodiversity criteria. From Science to Policy, 16. European Forest Institute. https://doi.org/10.36333/fs16
Oettel, J., Braun, M., Hoch, G., Connell, J., Gschwantner, T., … Gossner, M.M. (2022). Rapid assessment of feeding traces enables detection of drivers of saproxylic insects across spatial scales. Ecological Indicators, 145, 09742. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2022.109742
Xofis, P., Kefalas, G., & Poirazidis, K. (2023). Biodiversity and Conservation of Forests. Forests, 14, 1871. https://doi.org/10.3390/f14091871
Viljur, M.-L., Scott, R. A., Adámek, M., Batista, J., Alencar, R., … Barber, N.A. (2022). The effect of natural disturbances on forest biodiversity: an ecological synthesis. Biological Reviews, 97(5), 1930–1947, https://doi.org/10.1111/brv.12876
UNEP, FAO. (2020). The State of the World’s Forests 2020: Forests, Biodiversity and People, FAO: Rome, Italy. Retrieved from https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/dfb12960-44ee-4ddc-95f7-bec93fbb141e/content
Zeller, L., Förster, A., Keye, C., Meyer, P., Roschak, C., … Ammer, C. (2023). What does literature tell us about the relationship between forest structural attributes and species richness in temperate forests? Ecological Indicators, 153, 110383. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.110383
Гром, М. М. (2013). Лісовпорядкування. Львів: НЛТУ України. [Grom, M. М. (2013). Forest Inventory. Lviv: Ukrainian National Forestry University] (in Ukrainian)
Мельник, В. І. (2022). Про причини острівної локалізації букових лісів на східній межі ареалу. Праці Національної академії наук України, 4, 87–97. [Melnyk, V. І. (2022). About the reasons for the insular localization of beech forests on the eastern border of their areal. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 4, 87–97. https://doi.org/10.15407/dopovidi2022.04.087] (in Ukrainian)
Миронюк, В. В., Свинчук, В. А., Білоус, А. М., Василишин, Р. Д. (2019). Лісова таксація. Київ: НУБіП України. [Myronyuk, V. V., Svynchuk, V. А., Bilous, А. M., & Vasylyshyn, R. D. (2019). Forest Measurement. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine] (in Ukrainian)
Стойко, С. M. (2018). Екологія, ценотична гетерогенність формації бука лісового в Україні та збереження пралісових екосистем. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 17, 149–157. [Stoyko, S. M. (2018). Ecology, coenotic heterogeneity of forest beech formation in Ukraine and preservation of primeval forest ecosystems. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 17, 149–157. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/411830] (in Ukrainian)
Шпарик, Ю., Коммармот, Б., Беркела, Ю. (2010). Структура букового пралісу Українських Карпат. Снятин: Прутпринт. [Shparyk, Y., Commarmot, B., & Berkela, Y. (2010). Structure of the Ukrainian Carpathians beech virgin forest. Snjatyn: Prut-prynt] (in Ukrainian)
Шпарик, Ю. С, Лосюк, В. П., Плига, A. М. (2021). Стан і структура пралісів Українських Карпат за результатами моніторингу. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 22, 77–88. [Shparyk, Y., Losyuk, V., & Plyha, A. (2021). The state and structure of virgin forests in the Ukrainian Carpathians according to the monitoring results. Proceedings of the Forestry Academy of Science of Ukraine, 22, 77–88. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/412106] (in Ukrainian)
Arroyo-Rodríguez, V., Fahrig, L., Tabarelli, M., Watling, J.I., Tischendorf, L., … Leal, I.R. (2020) Designing optimal human-modified landscapes for forest biodiversity conservation. Ecology letters, 23(9), 1404–1420. https://doi.org/10.1111/ele.13535
Asbeck, T., Großmann, J., & Paillet, Y. (2021). The Use of Tree-Related Microhabi¬tats as Forest Biodiversity Indicators and to Guide Integrated Forest Management. Current Forestry Reports., 7, 59–68. https://doi.org/10.1007/s40725-020-00132-5
Bae, S., Levick, S.R., & Heidrich, L. (2019), Radar vision in the mapping of forest biodiversity from space. Nature Communications, 10, 4757. https://doi.org/10.1038/s41467-019-12737-x
Braun Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzüge der Vegetationskunde. Springer, Wien.
Commarmot, B., Brändli, U.-B., Hamor, F., & Lavnyy, V. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. Birmensdorf, L’viv, Rakhiv.
Corona, P., Chirici, G., McRoberts, R. E., Winter, S., & Barbati, A. (2011). Contribution of large-scale forest inventories to biodiversity assessment and monitoring, Forest Ecology and Management, 262(11), 2061-2069. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2011.08.044.
Cosyns, H., Joa, B., & Mikoleit, R. (2020). Resolving the trade-off between production and biodiversity conservation in integrated forest management: comparing tree selection practices of foresters and conservationists. Biodiversity Conservation, 29, 3717–3737. https://doi.org/10.1007/s10531-020-02046-x
Felton-Biber P.A., Nieuwenhuis M., Lindbladh M., Black K., Bahýl' J., … Tuček J (2020). Forest Biodiversity, Carbon Sequestration, and Wood Production: Modeling Synergies and Trade-Offs for Ten Forest Landscapes Across Europe. Frontiers Ecology Evolution, 8, 547696. https://doi.org/10.3389/fevo.2020.547696
Gao, T., Nielsen, A.B., & Hedblom, M. (2015). Reviewing the strength of evidence of biodiversity indicators for forest ecosystems in Europe. Ecological Indicators, 57, 420–434. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.05.028
Gustafsson, L., Bauhus, J., & Asbeck, T. (2020). Retention as an integrated biodiversity conservation approach for continuous-cover forestry in Europe. Ambio, 49, 85–97. https://doi.org/10.1007/s13280-019-01190-1
Hill, S. L. L., Arnell, A., Maney, C., Butchart, S. H. M., Hilton-Taylor, C., … Burgess, N. D. (2019). Measuring Forest Biodiversity Status and Changes Globally. Frontiers in Forests and Global Change, 2. https://doi.org/10.3389/ffgc.2019.00070
IPBES (2019). Global assessment report on biodiversity and ecosystem services of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. Bonn, Germany. 1148. https://doi.org/10.5281/zenodo.3831673
Jahed, R.R., Kavousi, M.R., Farashiani, M.E., Sagheb-Talebi, K., Babanezhad, M., … Larrieu, L. (2020). A Comparison of the Formation Rates and Composition of Tree-Related Microhabitats in Beech-Dominated Primeval Carpathian and Hyrcanian Forests. Forests, 11, 144. https://doi.org/10.3390/f11020144
Jaureguiberry, P., Titeux, N., Wiemers, M., Bowler, D.E., Coscieme, L., … Settele, J. (2022). The direct drivers of recent global anthropogenic biodiversity loss. Science Advances, 8, 9982. https://doi.org/10.1126/sciadv.abm9982
Karger, D. N., Kessler, M., & Lehnert, M. (2021). Limited protection and ongoing loss of tropical cloud forest biodiversity and ecosystems worldwide. Nature Ecology & Evolution, 5, 854–862. https://doi.org/10.1038/s41559-021-01450-y
Köhl, M. (2004). Forest Inventory and Monitoring. In: Encyclopedia of Forest Sciences, Elsevier, 403–409. https://doi.org/10.1016/B0-12-145160-7/00154-X.
Müller, J., & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: a baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981–992. https://doi.org/10.1007/ s10342-010-0400-5
Nabuurs, G.J., Begemann, A., Linser, S., Paillet, Y., Pettenella, D., … Ermgassen, S. (2024). Sustainable finance and forest biodiversity criteria. From Science to Policy, 16. European Forest Institute. https://doi.org/10.36333/fs16
Oettel, J., Braun, M., Hoch, G., Connell, J., Gschwantner, T., … Gossner, M.M. (2022). Rapid assessment of feeding traces enables detection of drivers of saproxylic insects across spatial scales. Ecological Indicators, 145, 09742. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2022.109742
Xofis, P., Kefalas, G., & Poirazidis, K. (2023). Biodiversity and Conservation of Forests. Forests, 14, 1871. https://doi.org/10.3390/f14091871
Viljur, M.-L., Scott, R. A., Adámek, M., Batista, J., Alencar, R., … Barber, N.A. (2022). The effect of natural disturbances on forest biodiversity: an ecological synthesis. Biological Reviews, 97(5), 1930–1947, https://doi.org/10.1111/brv.12876
UNEP, FAO. (2020). The State of the World’s Forests 2020: Forests, Biodiversity and People, FAO: Rome, Italy. Retrieved from https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/dfb12960-44ee-4ddc-95f7-bec93fbb141e/content
Zeller, L., Förster, A., Keye, C., Meyer, P., Roschak, C., … Ammer, C. (2023). What does literature tell us about the relationship between forest structural attributes and species richness in temperate forests? Ecological Indicators, 153, 110383. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2023.110383
Переглядів анотації: 73 Завантажень PDF: 46
Опубліковано
2024-10-18
Як цитувати статтю:
Shparyk, Y., Danylyk, I., Kuzyarin, O., Senchak, I., & Kruk, N. (2024). Буковий квазіпраліс Ґорґан: структура, фіторізноманіття, стан. Наукові праці Лісівничої академії наук України, (27), 96-109. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/412417
Розділ
ЛІСОЗНАВСТВО, ЛІСІВНИЦТВО ТА МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
